Рішення № 91830620, 28.09.2020, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/467/20 Провадження № 2/724/235/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Рижак П.С.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Паур М.Я.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в місті Хотині Чернівецької області справу

за позовом ОСОБА_2

до Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

про визнання незаконним та скасування рішення Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №76/8-10 від 13.08.2010

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

17 березня 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом провизнання незаконним та скасування рішення Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №76/8-10 від 13.08.2010.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішеннямЗарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №76/8-10 від 13.08.2010 надано право на оформлення права власності в рівних частинах на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 покійній матері позивача ОСОБА_5 та покійному брату позивача ОСОБА_6 .

Вважає дане рішення таким, що порушує її право на визнання за нею права власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька позивача ОСОБА_7 .

Зазначає, що її матір`ю є ОСОБА_5 та батьком відповідно до рішення Хотинського районного суду від 12.05.2017 - ОСОБА_7 .

З дня народження позивач спільно з батьками та братом ОСОБА_6 , який також був народжений від ОСОБА_7 , проживали в господарстві батька - ОСОБА_7 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок не відносився до групи колгоспних дворів, так як ніхто членами колгоспу не був, а відповідно до цього рішення колгоспу «Україна» про виділення земельної ділянки для будівництва житлового будинку не приймалось.

Відсутність статусу колгоспного двору підтверджується технічними документами на житловий будинок та належні до нього господарські будівлі і споруди, де визначено рік забудови 1940.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилася спадщина на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На день відкриття спадщини спадкоємцями першої черги були: позивач та її покійний брат ОСОБА_6 , який за життя факт батьківства не встановив.

Покійна мати ОСОБА_5 не входила в коло спадкоємців за законом, так як на час відкриття спадщини з покійним батьком в шлюбі не перебувала.

Стверджує, що проживала на момент смерті батька в його будинку станом на 03.01.1983 і залишилась проживати в ньому до 25.03.1984, тобто більше шести місяців, то вважає, що вступила у володіння і управління спадковим майном.

За таких обставин, у зв`язку з відсутністю статусу колгоспного двору, майно не перейшло до інших членів двору, а спадкувалося в загальному порядку, визначеному чинним законодавством. Тим більше, зважаючи на час побудови спірного майна, то воно побудовано до утворення колгоспів, радгоспів тощо.

Враховуючи вищенаведене, просить суд скасувати рішення Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №76/8-10 від 13.08.2010.

Відповідач відзив на позов не подав, однак в письмових запереченнях щодо позову зазначає, що підставою для прийняття спірного рішення стало те, що згідно погосподарського обліку станом на 1991 рік господарство по АДРЕСА_2 відносилось до категорії колгоспний двір, а членами двору були та проживали: ОСОБА_5 (голова двору), 1932 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 (член господарства), 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає неправдиві дані щодо статусу двору та рішень колгоспу «Україна» (с. Шилівці), які ніяким чином не могли регулювати земельні питання на території села Зарожани.

Також в інформації позивача відсутні докази про те, чи не було відновлено членство в колгоспі будь-кого зі складу даної родини за період з 1971 по 1991 рік.

Враховуючи, що учасниками колгоспного двору спірного майна були двоє осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому відповідач правомірно прийняв рішення про визнання права власності по Ѕ частці за кожним членом колгоспного двору. Позивач в зазначеному будинковолодінні не зареєстрована з 25.03.1984 та фактично не проживає з 30.07.1983 (вийшла заміж та фактично проживала в с. Владична разом зі своїм чоловіком), і тому право на майно колгоспного двору не набула.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає обґрунтованими поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив у задоволенні відмовити. При цьому просив врахувати, що позивач вже оскаржувала рішення сільської ради.

Треті особи в судовому засіданні проти позову заперечували, просили в задоволенні відмовити.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 19.03.2020р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.04.2020р.

Ухвалою суду від 23.05.2020р. відкладено підготовче судове засідання на 28.05.2020.

Ухвалою суду від 28.05.2020. залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 16.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2020.

В судовому засіданні 16.07.2020р. судом було оголошено перерву, з підстав неможливості вирішення даного спору в даному судовому засіданні.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 13.08.2010 №76/8-10 вирішено оформити право особистої власності на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 згідно запису в погосподарській книзі №5 особового рахунку № НОМЕР_1 за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частинах (а.с. 8).

Зі змісту технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 вбачається рік побудови будинку - 1940 рік (а.с.10-12).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.05.2017 у справі №724/713/17 встановлено факт визнання батьківства ОСОБА_7 стосовно ОСОБА_2 (а.с.13).

Судом досліджено витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 28.09.2017 щодо спадкодавця ОСОБА_7 (а.с.14).

Зі змісту протоколу №4 від 13.05.1971 загальних зборів колгоспників колгоспу «Росія» вбачається, що виключено з членів колгоспу ОСОБА_8 та її чоловіка ОСОБА_7 (а.с.15).

Відповідно до довідки Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 01.03.2016 №54-02-10 згідно погосподарського обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно була зареєстрована та постійно проживала в господарстві по АДРЕСА_1 , від дня свого народження до 1984 року (а.с.16).

Зі змісту довідки Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №160 від 25.01.2017 вбачається, що в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в установлений законом 6-ти місячний строк вступив ОСОБА_6 (а.с.17).

Згідно з повідомленням Хотинського районного військового комісаріату від 25.04.2016 №655 ОСОБА_6 в період з 10 травня 1982 по 24 травня 1984 проходив строкову службу в Збройних Силах Радянського Союзу (а.с.18).

Відповідно до довідки Шировецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 02.03.2016 №329 ОСОБА_2 дійсно зареєстрована та проживає в АДРЕСА_3 з 05.03.1984 року по даний час (а.с.19).

Згідно з повідомленням Архівного сектору Хотинської районної державної адміністрації від 19.01.2017 №1/8 в документах архівного фонду колгоспу «Росія» с. Ширівці за 1967-1980 рр. в протоколах засідань правління та загальних зборів уповноважених колгоспників колгоспу рішення про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_7 не виявлено (а.с.20).

Відповідно до архівної довідки Архівного сектору Хотинської районної державної адміністрації від 03.11.2017 №22 в документах архівного фонду колгоспу «Росія» с. Ширівці Хотинського району Чернівецької області за 1976 рік є відомості про те, що ОСОБА_7 був виключений із членів колгоспу (протокол №2 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Росія» с. Ширівці від 10 березня 1976 року) (а.с.23).

Судом досліджено оригінали погосподарських книг за період з 1980 по 2000 роки та встановлено, що спірний житловий будинок відносився до суспільної групи господарства та станом на 1980-1982 роки головою двору був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце роботи: колгосп «Росія». Згідно записів по господарської книги за 1983-1985 роки вбачається, що головою двору була ОСОБА_5 , а членами двору: ОСОБА_6 (син) та ОСОБА_9 (донька), яка у 1984 році вибула з двору. Відповідно до записів з погосподарських книг за період з 1986 по 2000 роки вбачається, що головою двору була ОСОБА_5 , а станом на 1991 рік членом двору був ОСОБА_6 (а.с.82-89).

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст.563 Цивільного кодексу УРСР (станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі смерті члена колгоспного двору успадкування майна двору не відкривається. Майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору. Включаючи неповнолітніх і непрацездатних (ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР).

Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , майно колгоспного двору, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , належав його членам на праві спільної власності в рівних частинах, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що ОСОБА_10 дійсно була зареєстрована та проживала в господарстві по АДРЕСА_1 від дня свого народження до 1984 року (а.с.16).

Відповідно до ст. 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачав право на частку у майні двору, якщо він не менше трьох років поспіль не брав своєю працею та коштами участі у веденні спільного господарства двору.

Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Отже, звідси вбачається, що ОСОБА_2 втратила право на частку в майні колгоспного двору, оскільки не брала участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, оскільки в 1984 році переїхала проживати в інше село та з 05.03.1984р. зареєстрована в АДРЕСА_3 .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Враховуючи, що учасниками колгоспного двору спірного майна були двоє осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому відповідач правомірно прийняв рішення про визнання права власності по Ѕ частці за кожним членом колгоспного двору, згідно запису в по господарській книзі №5 особового рахунку № НОМЕР_1 , а саме за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до ст.ст. 77, 81 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доводи позивача, що спірний будинок не відносився до групи колгоспний двір не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому до уваги судом не приймаються.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до ст.141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області (місце знаходження: вул. О.Кобилянської, 17 с. Зарожани Хотинського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 05399260) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання незаконним та скасування рішення Зарожанської сільської ради Хотинського району Чернівецької області №76/8-10 від 13.08.2010 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду, а якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 вересня 2020р.

Суддя: Л. Л. Гураль