Ухвала суду № 91830232, 25.09.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

695/873/18

1-кп/707/36/20

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту у нічний час доби

25 вересня 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

суддів : Тептюка Є.П.,

Смоляра О.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

прокурора - Овсієнка Б.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників обвинувачених: Лінніка М.В., Нікітюка А.М., Лобка В.М.,

розглядаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000398, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України;

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою колегії суддів Черкаського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 25 вересня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, обвинувачені та захисники обвинувачених висловили думку про можливість призначення справи до розгляду.

Потерпілі у підготовче судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду, виходячи з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області.

При проведенні підготовчих дій підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої та пунктами 2, 3 частини другої статті 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт за формою і змістом відповідає вимогам статті 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, не виявлено.

Підстав для повернення обвинувального акта прокурору не вбачається.

Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено.

Будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, у підготовчому судовому засіданні не заявлено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Водночас, судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 закінчується 29 вересня 2020 року, а строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується 30 вересня 2020 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, відповідно до ст. 331 КПК України, заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 строку тримання під вартою, а ОСОБА_3 - запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби. В обгрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочинів, пов`язаних з посяганням на життя та здоров`я потерпілих, мають незняті та непогашені судимості, перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду, оскільки є ймовірність притягнення їх до відповідальності по інших кримінальних провадженнях, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні потерпілих та свідків.

Захисники обвинувачених заперечили проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на те, що прокурор наводить із засідання в засідання одні і ті ж ризики, жодним чином не підтверджуючи не обгрунтовуючи їх, тому просять змінити запобіжний захід підзахисним ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а ОСОБА_3 повернути паспорт.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_1 додатково пояснив, що чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні потерпілих та свідків він не збирається, а тому вказаний ризик, на який посилається в обгрунтуванні клопотання прокурор, відсутній.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За приписами частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту визначено у частині другій ст. 183 КПК України та частині другій ст. 181 КПК України і розширеному тлумаченню він не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011від 11 жовтня 2011 року).

Так, колегія суддів бере до уваги характер (обставини) і тяжкість інкримінованих злочинів; обґрунтованість доказів того, що саме ці особи вчинили злочини; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинувачених, їхні зв`язки з суспільством.

Судом установлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ухвалою колегії суддів Черкаського районного суду Черкаської області від 31 липня 2020 року було продовжено на 60 днів по 29 вересня 2020 року включно, а запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту у нічний час доби продовжено на 2 місяці по 30 вересня 2020 року включно.

Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії вказаних запобіжних заходів неможливо.

Колегія суддів погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цими особами інкримінованих їм кримінальних правопорушень (злочинів).

Вирішуючи клопотання прокурора, колегія суддів зважає також на те, що обвинувачені обвинувачуються, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочинів дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі, можуть, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на потерпілих та свідків, які на сьогодні не допитані судом.

Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинувачених від суду.

Також, суд зважає на те, що на даний час в Ульяновському районному суді Кіровоградської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , зокрема, в особливо тяжкому злочині.

Крім того, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинувачених від правосуддя, суд надає оцінку особам обвинувачених, які тяжкими захворюваннями, що перешкоджали б утриманню їх під вартою, не страждають; раніше притягалися до кримінальної відповідальності, однак це не призвело до позитивних змін в особистості обвинувачених і не створило у них готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві; що свідчить про підвищену суспільну небезпечність і небажання стати на шлях виправлення.

У зв`язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

Водночас, наявність у обвинувачених постійного місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень (злочинів) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжних заходів щодо них.

Суд враховує, що відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України та статті 176 КПК України тримання під вартою є винятковим та найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, суд на теперішній час не встановив.

Доводи захисників обвинувачених щодо заперечення проти продовження строку дії міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а також у вигляді домашнього арешту у нічний час доби щодо обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами зміни всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, зменшення або зникнення ризиків, які обумовлювали обрання запобіжних заходів.

За вказаних обставин, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 та частиною третьою статті 199 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 строку тримання під вартою, а ОСОБА_3 - запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки наразі не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а тому у задоволенні клопотання захисників обвинувачених про зміну запобіжних заходів на більш м`які слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з частиною шостої статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри обраних під час досудового розслідування запобіжних заходів немає, а тому обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, а обвинуваченому ОСОБА_3 - у виді домашнього арешту у нічний час доби на 2 місяці.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – адвокат Лобок В.М. заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у режимі відеоконференції, оскільки вони проживають в іншому районі поза юрисдикцією Черкаського районного суду Черкаської області, а також у зв`язку із оголошенням карантину та небезпекою зараження коронавірусом, можливістю припинення пасажирських перевезень та неможливістю прибуття у судове засідання.

Інші учасники процесу не заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження у судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин.

Частина 2 ст. 336 КПК України передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Відтак, враховуючи, що участь обвинувачених та їх захисника у судових засіданнях є обов`язковою, зважаючи на те, що останні проживають в іншому районі поза юрисдикцією Черкаського районного суду Черкаської області, колегія суддів вважає за доцільне провести судовий розгляд у режимі відеоконференції.

З`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглянувши клопотання учасників судового провадження, вчинивши всі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду, колегія суддів завершує підготовку до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 197, 314-316, 331, 336 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Призначити судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015020000000398, за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 309 КК України; та провести його колегіально у відкритому судовому засіданні у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області у залі судових засідань о 14 годині 15 хвилин 01 жовтня 2020 року.

Визначити резервні дати судового засідання на 10 годину 00 хвилин 10 листопада 2020 року та на 10 годину 00 хвилин 23 листопада 2020 року.

Клопотання прокурора Овсієнка Богдана Володимировича щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», продовживши строки тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24 листопада 2020 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити попередній – домашній арешт у нічний час доби та продовжити його дію на два місяці, до 24 листопада 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., на період дії ухвали, а саме до 24 листопада 2020 року включно, без дозволу суду;

- з`являтися на виклики до Черкаського районного суду Черкаської області за першою вимогою у встановлений ним час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор» та ГУНП у Рівненській області - для виконання у відповідних частинах, а також прокурору – для контролю.

У задоволенні клопотання захисників Лінніка Миколи Сергійовича, ОСОБА_7 та Лобка Валерія Миколайовича про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів з дня її проголошення та до 24 листопада 2020 року, включно.

Доручити Рівненському міському суду Рівненської області забезпечити проведення відеоконференції у приміщенні цього ж суду о 10 годині 00 хвилин 10 листопада 2020 року та о 10 годині 00 хвилин 23 листопада 2020 року.

Копію даної ухвали негайно направити Рівненському районному суду Рівненської області для організації її виконання, обвинуваченому ОСОБА_3 для відому і явки у Рівненський районний суд Рівненської області для участі у судовому засіданні.

Доручити Бориспільському міськрайонному суду Київської області забезпечити проведення відеоконференції у приміщенні цього ж суду о 10 годині 00 хвилин 10 листопада 2020 року та о 10 годині 00 хвилин 23 листопада 2020 року.

Копію даної ухвали негайно направити Бориспільському міськрайонному суду Київської області для організації її виконання, обвинуваченому ОСОБА_4 та захиснику обвинувачених Лобку Валерію Миколайовичу для відому і явки у Бориспільський міськрайонний суд Київської області для участі у судовому засіданні.

Зобов`язати уповноважених службових осіб Рівненського районного суду Рівненської області та Бориспільського міськрайонного суду Київської області вручити учасникам судового процесу пам`ятку про їхні процесуальні права, перевірити їхні документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з ними до закінчення судового засідання.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку.

Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені КПК України.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині продовження обвинуваченим міри запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, встановлені законом.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 25 вересня 2020 року.

Головуюча суддя: Т.А. Миколаєнко

Судді: Є.П. Тептюк

О.А. Смоляр