Ухвала суду № 91828575, 28.09.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/2180/2020 Справа № 641/7365/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Боговський Д.Є., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль» в особі арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Поліс» звернулось до суду з позовом, в якому просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме договору купівлі-продажу, укладеного 10.11.2014 між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідченого ПН ХМНО Макушевою Н.В. за реєстраційним № 1344 шляхом: 1) скасування (припинення) рішення державного реєстратора – ПН ХМНО Макушевої Н.В. за індексним номером 17091438 від 10.11.2014; 2) скасування (припинення) запису про відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна за реєстраційним номером 497625163101 від 10.11.2014; 3) скасування (припинення) запису про право власності № 7633964 від 10.11.2014; 4) припинення речових прав, що виникли на підставі рішень та записів державного реєстратора відповідно до визначеного порядку скасування (припинення) записів та закриття розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; відшкодувати судові витрати.

Згідно з обставинами, викладеними у позовній заяві, заявлені позовні вимоги стосуються нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Розглянувши питання можливості відкриття провадження у вказаній справі, суд виходить з наступного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року за № 2597-VIII.

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з частинами першою, третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон № 2343-XII втратив чинність з 21 жовтня 2019 року з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Відтак, можна зробити висновок, що вказаний Кодекс України з процедур банкрутства передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги щодо майна боржника.

Таким чином, розгляд усіх спорів щодо майна боржника у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та в межах такої справи.

Зазначену вище правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 (провадження № 12-160гс19).

Як вбачається з позовної заяви та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2012 за заявою ТОВ «Інтервертикаль» порушено провадження про банкрутство ТОВ «Інтервертикаль» на підставі статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.12.2012 ТОВ «Інтервертикаль» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На теперішній час справа про банкрутство ТОВ «Інтервертикаль» перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області (справа № 5023/5383/12 (922/2781/20)).

Відповідно до доданої до позовної заяви копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2019, право приватної власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 987,1 м2, опис: нежитлові приміщення підвалу №1-16 загальною площею 178,3 м2, нежитлові приміщення 1-го поверху №2-15 загальною площею 193,4 м2, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 загальною площею 10,9 м2, нежитлові приміщення 2-го поверху 1-22, 22а загальною площею 373,6 м2, нежитлові приміщення 3-го поверху № 1, 2, 3 загальною площею 221,1 м2, нежитлові приміщення технічного поверху № 1, 2 загальною площею 9,8 м2 в нежитловій будівлі літ. «А-3» на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 22.02.2017 у справі № 5023/5383/12 зареєстровано за ТОВ «Інтервертикаль».

До складу вказаного нерухомого майна входить і майно, за результатами відчуження якого позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину в межах цього позову.

З огляду на викладене, суд зазначає, що в межах цього позову розглядається спір щодо майна особи, відносно якої на розгляді господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство.

З урахуванням викладеного, цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль».

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 19, 186, 260, 261 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Макушева Наталія Віталіївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль» в особі арбітражного керуючого Стадника Тараса Романовича, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Роз`яснити позивачу, що позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервертикаль».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя -Д. Є. Боговський