Рішення № 91827271, 28.09.2020, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

28.09.2020 року Провадження №2/425/536/20

Справа №425/1990/20

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Москаленко В.В.

за участю секретаря судового засідання - Окрошко О.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

16.07.2020 представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором , посилаючись на наступні обставини.

13.08.2013 з метою отримання банківських послуг відповідач підписав анкету- заяву б/н, де підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 2000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь- якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Позивач свої зобов,язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У порушення вимог чинного законодавства та договору, позичальник своїх зобов`язань за договором не виконав, в зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 12.04.2020 у розмірі 113167,46 грн., з яких: 2588,72 грн. - заборгованість за тілом кредитом; 2588,72 грн.- заборгованість за простроченим тілом кредита; 856,68 грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 103856,94 грн.- нарахована пеня, а також штрафи -500,00 грн. ( фіксована частина) та 5365,12 грн. ( процентна складова).

Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 13.08.2013, станом на 12.04.2020, у розмірі 113167,46 грн. та судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в прохальній частині позову міститься заява представника позивача про розгляд справи за відсутності представника банку, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність та відзиву на позов не надав. Оскільки згідно інформації Рубіжанської міської ради Луганської області від 27.07.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знятий 04.07.2017 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.-71), виклики відповідача в судове засідання було опубліковано та розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада України» http://court.gov.ua/ на веб-сторінці Рубіжанського міського суду Луганської області у розділі «Список справ, призначених до розгляду» та «Виклик до суду учасників по справі» (а.с. - 74, 77).

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, відсутність заяви про розгляд справи без його участі, неповідомлення про причини неявки до суду, відсутність відзиву на позов та згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення по справі в порядку ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, об`єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи дійшов наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2013 відповідач підписав анкету-заяву позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої оформив на своє ім`я кредитну картку «Універсальна» (а.с.-19).

Відповідач ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами банка, що підтверджується його підписом на анкеті-заяві від 13.08.2013 (а.с. 19).

Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов ознайомився відповідач і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин -13.08.2013, до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, та Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.08.2013, шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові по справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої- якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту в розмірі отриманого кредиту, а саме: 2588,72 грн.

Заборгованість за простроченим тілом кредиту в сумі 2588,72 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 856,68 грн., а також пені в розмірі 103856,94 грн. та штрафів: 500,00 грн. ( фіксована частина) та 5365,12 грн. ( процентна складова), стягненню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, тому відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України судовий збір необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених вимог, що буде складати 48,35 гривень.

На підставі ст. ст. 257, 264, 267, 525, 526, 549, 611, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 247, 259, 263-268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.08.2013 у розмірі 2588 ( дві тисячі п,ятсот вісімдесят вісім) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 48 ( сорок вісім) грн. 35 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту - 2588,72 грн., заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит -856,68 грн., а також пені - 103856,94 грн. та штрафів: 500,00 грн. ( фіксована частина) та 5365,12 грн. ( процентна складова)- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області, або безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, вулиця Грушевського, будинок 1-Д, місто Київ, ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.В. Москаленко