Ухвала суду № 91824956, 17.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7737/20 1-кп/335/823/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевський районного суду м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Макарова В.О.,

суддів: Воробйова А.В., Крамаренко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

прокурора Фененко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Усової О.В.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні, в залі суду, у місті Запоріжжя, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя передано кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12020080060001640 від 20.06.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.09.2020 року, матеріли кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України були передані в провадження головуючого судді Макарова В.О., суддів Воробйова А.В., та Крамаренко І.А.

Ухвалою колегії суддів від 15.09.2020 року, у кримінальному провадженні призначене підготовче судового засідання на 17.09.2020 року на 10 год. 30 хв.

В підготовче судове засідання потерпілі не з`явились, про день, час та місце розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Прокурор вважала за необхідне відкласти підготовче судове засідання у зв`язку з відсутністю потерпілих. Крім того, звернулася до суду з письмовим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, мотивуючи його тим, що на даний час, стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків передбачених, п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник вважали за необхідне відкласти підготовче судове засідання, у зв`язку з неявкою потерпілих. Крім того, у клопотанні прокурора просили відмовити та змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який виконувати за адресою реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із покладанням обов`язків на нього передбачених п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки, підстави для застосування відносно обвинуваченого найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.

Ознайомившись з обвинувальним актом, реєстром матеріалів досудового розслідування та додатком до нього, вислухавши думку сторін обвинувачення та захисту, колегія суддів вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання, оскільки без потерпілих, про яких у суду відсутні відомості про їх належне повідомлення про час і місце судового засіданні, неможливо провести підготовче судове засідання та вирішувати питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, враховуючи, що вимогами ст. 314 КПК України передбачено проведення підготовчого судового засідання за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та потерпілого.

Розглянувши клопотання прокурора та адвоката Усової О.В., колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини,повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії».

Так, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_1 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Крім цього, колегією суддів взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, та незакінченому замаху на вбивство, під час якого особа, з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчинене щодо двох осіб, які закон класифікує як особливо тяжкі злочини, що, зокрема карається позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, під час підготовчого судового засідання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки за вчинення інкримінованих злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, або довічним позбавленням волі, обвинувачений не працює, не одружений, на утриманні дітей немає, тобто не має міцних соціальних зв`язків, наявність в провадженні Дніпровського відділу поліції матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , в рамках якого 28.08.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 345 України та по якому ОСОБА_1 оголошено у розшук, а тому існує можливість його ухилення від кримінальної відповідальності, що дає достатні підстави вважати про реальність таких ризиків з боку обвинуваченого.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, враховуючи вищевикладене, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає за доцільне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Обираючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, даних про те, що ОСОБА_1 не може утримуватися в умовах СІЗО, суду не надано.

У відповідності з п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави в даному кримінальному провадженні не визначається.

Колегія суддів, керуючись ст.ст. 314, 315, 331, 350, 372 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15.11.2020 року, включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 - відмовити.

Проведення підготовчого судового засідання відкласти та у наступне судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого, захисника.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 17.09.2020 року.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2020 року.

Головуючий суддя В.О. Макаров

Суддя А.В. Воробйов

Суддя І.А. Крамаренко