Ухвала суду № 91824120, 25.09.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9833/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2020 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Зборовської Х.В., прокурора Микулець В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Гомза В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області рядового поліції Шатан Б.М., погоджене прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Микулець В.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070030002227, відомості про яке 14.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області рядовий поліції Шатан Б.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Микулець В.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070030002227, відомості про яке 14.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2020 року, приблизно об 11 год. 50 хв., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, перебуваючи в магазині «Сенсор», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 20А, викрав мобільний телефон марки «Iphone» моделі «11» 128 Gb Black в заводській комплектації, вартість якого згідно з висновком експерта від 20.08.2020 року № 11/602 становить 24606,67 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

Таким чином, за твердженням слідчого, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2020 року, протоколом огляду місця події за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 20А, від 14.08.2020 року, протоколом огляду місця події за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 10А, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 25.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 19.08.2020 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам з свідком ОСОБА_3 від 19.08.2020 року, протоколом огляду предмету (відеозапису) від 26.08.2020 року.

Як зауважує слідчий, ОСОБА_1 , будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, на шлях виправлення не став і знову вчинив новий умисний злочин проти власності. З часу набрання вказаного вироку законної сили до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області направлено 11 обвинувальних актів, де обвинуваченим у справах виступає ОСОБА_1 , які на даний час ще розглядаються судом. Зокрема, останній обвинувальний акт був направлений 07.08.2020 року в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у кримінальному провадженні № 120200701700000935 від 03.08.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі викладеного, слідчий вважає, що є необхідність в обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме є вірогідність вчинення інших кримінальних правопорушень.

Крім того, як вказує слідчий, необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикові, зазначеному у ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий наголошує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, санкція за вчинення якого згідно з ч. 2 ст. 185 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та в подальшому буде знову вчиняти кримінальні правопорушення.

Також слідчий просить врахувати, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює і не має постійного джерела доходу, що дає органу досудового розслідування підстави вважати, що перебуваючи на волі може продовжити свою злочинну діяльність.

За твердженням слідчого, органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування ризику, передбачених ст. 177 КПК України. Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечують належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність в обранні такої міри запобіжного заходу.

З урахуванням характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, фактів його притягнення до кримінальної відповідальності раніше, та вчинення рецидиву, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного вчиняти інші кримінальні правопорушення, та забезпечиться належне виконання ним процесуальних обов`язків

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на наявності ризиків продовження підозрюваним злочинної діяльності та впливу на свідків. Також прокурор просив врахувати, що до суду направлено одинадцять обвинувальних актів відносно ОСОБА_1 , згідно з якими останній обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності, які розглядаються судом.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що наведені стороною обвинувачення ризики є безпідставними, його підзахисний з`являється до органу досудового розслідування, завдану шкоду відшкодовано та цивільний не пред`являвся. Також захисник вказує, що підозрюваний має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, а саме проживає у будинку батьків, перебуває на обліку в центрі зайнятості з метою працевлаштування. Просить застосувати відносно його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, пояснивши, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає та просить застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020070030002227, відомості про яке 14.08.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

26.08.2020 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені статтею 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

За приписами ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_2 про вчинене кримінальне правопорушення від 14.08.2020 року; протоколами огляду місця події від 14.08.2020 року та від 17.08.2020 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 25.08.2020 року; протоколом огляду предмету від 26.08.2020 року, а саме відеозаписів з місця події; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 19.08.2020 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам за участю свідка ОСОБА_3 від 19.08.2020 року; висновком товарознавчої експертизи від 20.08.2020 року № 11/602.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (2015 та 2016 року народження відповідно), наявність у підозрюваного постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного.

Крім того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів проти власності та на даний час йому інкримінуються вчинення нового умисного злочину під час іспитового строку, встановленого згідно з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2019 року (справа № 308/9136/19), що набрав законної сили, та до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області направлено ряд обвинувальних актів у кримінальних провадженнях про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, інкримінований злочин вчинив під час іспитового строку та на даний час в суді знаходяться ряд обвинувальних актів у кримінальних провадженнях про його обвинувачення у вчиненні інших злочинів проти власності.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції», скарга № 12369/86).

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, існуючий в даному провадженні ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також особи підозрюваного, останньому слід визначити заставу - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (2102 грн.), відповідно становить 42040 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Підозрюваний ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України не затримувався та оскільки ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу у відповідності до ст. 205 КПК України підлягає негайному виконанню після її оголошення, то підозрюваний має бути затриманий 25.09.2020 року, а тому строк тримання під вартою необхідно обчислювати з часу його затримання, тобто з моменту фактичного затримання з 25.09.2020 року.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23.10.2020 року, включно, у межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання з 25 вересня 2020 року.

Строк дії ухвали закінчується 23 жовтня 2020 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, - 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області рядового поліції Шатан Б.М., а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Ужгородської місцевої прокуратури Микулець В.Ю.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 28 вересня 2020 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай