Рішення № 91820839, 28.09.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7164/15

№ 2/183/21/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення збитків,-

в с т а н о в и в:

10.11.2015 року ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просили стягнути з відповідача спричинену їм суму збитків у розмірі 2055,47 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилався на те, що ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на момент звернення до суду, постачало електричну енергію мешканцям Дніпропетровської області.

17 вересня 2014 року представниками Енергопостачальника було виявлено порушення «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме було виявлено розкрадання електричної енергії шляхом самовільного підключення, після відключення, та споживання електричної енергії поза приладом обліку, внаслідок чого був складений Акт про порушення Н№100630 про порушення «Правил користування електричною енергією для населення».

Згідно п. 48 зазначених Правил споживач несе відповідальність за їх порушення, тому ОСОБА_4 була нарахована сума збитків, які він спричинив компанії, і ця сума, відповідно до «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику», затвердженої Постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562, становить 2055,47 грн.

У квітні 2019 року представник Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», як правонаступник всіх прав ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що в ході розгляду справи стало відомо, що первісний відповідач по справі - власник домоволодіння по АДРЕСА_1 , з якою був укладений договір про постачання електричної енергії, померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем померлої є ОСОБА_1 .

Згідно акту про порушення Н№100630 від 17.09.2014, складеного за адресою АДРЕСА_1 , акти були складені в присутності ОСОБА_2 .

Таким чином, на думку позивача, належними відповідачами по справі є ОСОБА_1 , як спадкоємець нерухомого майна, де було виявлене самовільне підключення до електромереж, та ОСОБА_2 , яка фактично користувалася електроенергією, та в присутності якої було складено акт про порушення.

13 листопада 2015 року відкрито провадження у справі суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецьким Д.І. (а.с. 11), після повторного автоматизованого розподілу справа надійшла в провадження судді Майної Г.Є.

Ухвалою суду від 21 лютого 2018 року зобовязаноНовомосковську районну державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с. 82-83).

В зв`язку з закінченням повноважень судді Майної Г.Є., справу передано в провадження судді Сороки О.В.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, причини неявки суду не повідомили, тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи.

У відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, справи в судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цим Кодексом.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , яка проживав по АДРЕСА_1 , являлася споживачем електричної енергії, яка йому постачається відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та «Правил користування електричною енергією», на її ім`я був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно Акту про порушення «Правил користування електричною енергією для населення Н№ 100630 від 17 вересня 2014 року, при перевірці дотримання вказаних правил в будинку АДРЕСА_1 було виявлене самовільне підключення після відключення та споживання електричної енергії поза приладом обліку, і вказане є порушенням Правил користування електричною енергією для населення (а.с.3).

Згідно п. 48 "Правил користування електричною енергією для населення" споживач несе відповідальність за порушення ПКЕЕН.

Згідно розрахунків розміру відшкодування збитків, завданих споживачем Електропостачальнику, за вищезазначеним актом, сума збитків разом складає 2055,47 грн. (а.с. 5), вказаний розрахунок проводилися відповідно до «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику» затвердженої Постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія актового запису про смерть № 61 від 16 липня 2004 року (а.с.77).

На виконання ухвали суду про витребування доказів суду надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , у відповідності до якої ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с. 96), даних про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначений будинок суду не подано.

Так, дійсно акт про порушення 100630 від 17 вересня 2014 року, складав за адресою АДРЕСА_1 , в присутності ОСОБА_2 .

У відповідності до ч.1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Детальний аналіз поданих документів, свідчить про те, що порушення «Правил користування електричною енергією для населення», а саме самовільне підключення до електромереж після відключення поза приладом обліку, яке мало місце 17 вересня 2014, тобто після смерті споживача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому саме до його спадкоємців перейшов обов`язок відшкодувати збитки, завдані електропостачальнику.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані наступними нормами закону.

За положеннями ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом ст.ст. 2-4,11 Закону України «Про електроенергетику», який є спеціальним законом, що регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.

Нормами ч.4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією для населення від 26 липня 1999 року №1357.

Згідно п. 48 ПКЕЕ, що діяли на час виникнення спірних правовідносин, споживач несе відповідальність згідно із законодавством за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до положень п.2 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі Правила), самовільне підключення це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил.

Таким чином, розглядаючи справи про стягнення з особи заборгованості за користування електричною енергією, що завдана позаобліковим споживанням, слід встановити, чи є ця особа споживачем електричної енергії у сенсі ст. 1 Закону України Про електроенергетику та п. 2 Правил користування електричною енергією для населення.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Аналізуючи подані докази у своїй сукупності, суд приходить до переконання про задоволення позову. Зі спадкоємця померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та фактичного користувача електричною енергією, в присутності, якої було складено акт про порушення, та якого суд розцінює, як представника власника, на користь Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» повинна бути стягнена сума збитків у розмірі 2055,47 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідачі повинні відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1166, 1231 ЦК України, ст.ст.12,76-82,89,141,263,265,280 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного Товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» збитки, завдані порушенням «Правил користування електричною енергією для населення», у розмірі 2055,47 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.