Рішення № 91820221, 14.09.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4368/16-ц

№ провадження 2/208/1217/20

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Вілковою Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до суду із позовом, в якому зазначає, що відповідач уклав договір № б/н від 08.04.2014 року та отримав кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік. Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості, в зв`язку з чим станом на 30 травня 2016 року утворилась заборгованість в розмірі 26 332,10 грн., яка складається з: 14 246,71 грн. - заборгованість за кредитом; 9 667,65 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 687,64 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1230,10 грн. - штраф (процентна складова).

З урахуванням уточнень до позову, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, яка виникла на 15 червня 2020 роік, в розмірі 14 246,71 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 01.01.2020 року по 15 червня 2020 рік в розмірі 76 763,37 грн.

22 липня 2016 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

30 січня 2017 року винесено заочне рішення по справі, яким позовні вимоги задоволенні повністю.

14 січня 2020 року ухвалою суду скасоване заочне рішення.

В матеріалах справи наявна заява представника позивача, у якій є клопотання про розгляд справи у відсутність позивача.

До адреси суду від представника відповідача надійшла заява, у якій просить суд відмовити в задоволенні позову та розглянути справу у його відсутність.

Представником відповідача до суду наданий відзив на позов, в якому зазначено, що позов не визнається в повному обсязі, вказавши, що будь-яких кредитних договорів № б/н від 08 квітня 2014 року ОСОБА_1 не укладав, анкету-заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг не підписував, проте, між ним та позивачем був укладений договір, умови якого нею виконані, здійснено повне погашення за вказаним кредитним договором.

Представником позивача надана відповідь на відзив, у якій зазначено, що, відповідно до розділу 1 загальних умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача ПАТ КБ «Приватбанк», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує вищезазначені правила та послуги. Відповідачем було подано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підписавши заяву, банк і клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг. Отже, заява про приєднання до умов та правил з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку, складають договір про надання послуг. Таким чином, розмір заборгованості за договором № б/н від 08 квітня 2014 року нарахований позивачем вірно.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 08 квітня 2014 року між позивачем Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 була підписана заява № б/н, згідно з умовами якої останній отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ Приватбанк, отримавши платіжну картку (а.с. 5).

У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав витяг з тарифів обслуговування кредитних карт по «Престіжним картам Visa» та витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «Приватбанк» ресурс: архів умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті позивача

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 15 червня 2020 року становить 522 272,30 грн., яка складається з: 14 246,71 грн. - заборгованість за кредитом; 508 025,59 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та предметом позову є заборгованість за кредитним договором.

Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Застосовані норми права

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання маються виконуватися належним чином відповідно до умов договору та в встановлені строки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Так, ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмірі процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 08 квітня 2014 року між акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанке без номера, відповідно до якої відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до умов договору, боржник зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, на 15 червня 2020 рік утворилась заборгованість в розмірі 91 010,08 грн., яка складається з 14 246,71 грн. - заборгованість за кредитом; 76 763,37 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 01.01.2020 р. по 15.06.2020 р.

ОСОБА_1 порушує строки повернення заборгованості за кредитом, та строки сплати нарахованих відсотків, таким чином порушення строків повернення кредиту за договором та відсотків за його користування є істотним порушенням договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша стаття 627 ЦК України).

Оскільки в анкеті-заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення кредитного ліміту, визначення розміру процентів, пені, строк дії кредитної картки та підтвердження її отримання позичальником. Тобто відсутні докази укладання кредитного договору між сторонами у справі.

Так, матеріалами справи встановлено, що у анкеті-заяві, яка була підписана відповідачем відсутня інформація щодо розміру процентної ставки, а також умови про встановлення її розміру, порядок та строки нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт по «Престіжним картам Visa» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви містили умови щодо сплати процентів саме у зазначених в цих документах розмірах і порядках нарахування, як про це наголошує позивач у позовній заяві.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та Умови та правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Разом із тим, відповідач не спростував той факт, що отримав від позивача кредитну картку та проводив з її застосуванням певні операції.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена уст. 12 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для відмови у стягненні з відповідача на користь банку процентів.

Проте, у порушення умов договору та чинного законодавства, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та не повернув використані кредитні кошти, а доказів протилежного суду не надано.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання вбудь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом з урахування сплачених відповідачем коштів за заочним рішенням суду по вказаній справі в розмірі 8 816,53 грн., тому заборгованість за тілом кредиту складає 5 430,18 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 125,41 грн. (2102,00*5430,18/91010,08).

На підстав вищевикладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 553, 554, 610, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

Судові витрати

Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 125,41 грн.

На підстав вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1050, 1055, 1056 ЦК України, ст. ст. 11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 76-89, 141, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № НОМЕР_2 :

- 5 430 (п`ять тисяч чотириста тридцять) грн. 18 коп. - заборгованості за тілом кредиту;

- 125 (сто двадцять п`ять) грн. 41 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Усього: 5 555 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 59 коп.

В іншій частині позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.