Ухвала суду № 91820043, 25.09.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4009/20

2-с/212/55/20

У Х В А Л А

про повернення заяви

25 вересня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехта Р.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підриємства «Кривбасводоканал» заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення ,-

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2020 року до Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підриємства «Кривбасводоканал» заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що копію наказу від 26 червня 2020 року отримав лише 17 вересня 2020 року.

Дослідивши подану заяву, додані до неї документи, матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.171 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування судового наказу одноособово без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником.

Частина 5 статті 170 ЦПК України, встановлює, що до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до матеріалів справи, 26 червня 2020 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ № 212/4009/20, яким стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за отримані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення в сумі 3 274,10 грн., 3% річних в сумі 140,91 грн., втрати від інфляції у розмірі 210,71 грн. та судовий збір у розмірі по 70,07 грн. з кожного окремо.

Дослідивши зміст наданої заяви встановлено , що заява не є належно оформленною у розумінні статті 170 ЦПК , оскільки по – перше, заявником не повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України;

По-друге , в порушення вимог ч.5 ст. 170 ЦПК заявником не надано документ, що підтверджує сплату судового збору (або клопотання про звільнення від сплати судового збору та іншого доказу, що заявник звільнений від сплати судового збору ) також не надано обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюється, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на рівні 2102 гривні.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про скасування судового наказу встановлена ставка судового збору - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 105 гривень 10 копійок.

Чинним цивільно-процесуальним законом не передбачено залишення заяви про скасування судового наказу без руху для усунення її недоліків.

Крім того повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду із заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст. 170 ЦПК України

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Таким чином, заява про скасування судового наказу підлягає поверненню, як така, яка подана з порушенням вимог ст. 170 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підриємства «Кривбасводоканал» заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення – повернути без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Дехта