Ухвала суду № 91816418, 18.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про роз`яснення судового рішення

18 вересня 2020 року м. Київ № 640/12163/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз`яснення рішення суду в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправною та скасування вимоги

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 року №Ф-111132-17.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 16.05.2019 № Ф-111132-17.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2020 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі № 640/12163/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

08.09.2020 від позивача надійшла заява про роз`яснення судового рішення, яка мотивована тим, що відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві за №2996/АДВ/26-15-10-5-17 від 19.08.2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 09.04.2020 року фактично не виконано, оскільки на думку відповідача резолютивна частина рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/12163/19 не містить рішення про скасування недоїмки.

Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Вирішуючи заяву про роз`яснення по суті, суд виходить з наступного.

Так, оскільки рішення по справі №640/12163/19 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, то заява про роз`яснення судового рішення також підлягає розгляду в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим судове засідання не призначалось.

Що стосується розгляду заяви по суті, суд бере до уваги наступне.

Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що зі змісту заяви позивача вбачається, що останній вважає зміст резолютивної частини рішення суду від 09.04.2020 року ясним, проте звернувся до суду за роз`ясненням з тих підстав, що відповідач не виконує дане рішення з підстав невірного тлумачення резолютивної частини рішення.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

У даному випадку по суті питання, порушене позивачем у заяві про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

У мотивувальній частині рішення чітко вказано, що: «позивач здійснює свою діяльність не індивідуально, а у формі адвокатського об`єднання «СКІФ». Матеріалами справи встановлено, що позивач з 09.07.2014 року здійснює професійну діяльність у формі адвокатського об`єднання, а не індивідуально, а тому він не має додаткового обов`язку щодо самостійної сплати ЄСВ за себе як адвоката, оскільки він не є самозайнятою особою та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність».

Наслідки визнання протиправною та скасування судом вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначаються не резолютивною частиною рішення суду, а законодавством.

Так, у пункті 6 розділу VI затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вказано, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання рішенням законної сили.

В зв`язку із чим, суд зазначає, що нарахована ОСОБА_1 сума боргу зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн вважається скасованою з 30.07.2020 року.

Тому у позивача відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн.

Крім того, суд роз`яснює, що скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111132-17 від 16.05.2019 року тягне за собою внесення змін в особовій картці платника податку ОСОБА_1 в електронному кабінеті, шляхом скасування суми боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн.

Отже, з метою уникнення непорозумінь при тлумаченні рішення суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та роз`яснити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 254, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - задовольнити.

2. Роз`яснити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2020 року у справі №640/12163/19 в частині тлумачення резолютивної частини рішення:

- нарахована ОСОБА_1 сума боргу зі сплати внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн вважається скасованою з 30.07.2020 року.

- у позивача відсутній обов`язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 21030,90 грн.

- скасування судом вимоги Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-111132-17 від 16.05.2019 року тягне за собою внесення змін в особовій картці платника податку ОСОБА_1 в електронному кабінеті, шляхом скасування суми боргу (недоїмки) в розмірі 21030,90 грн.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Суддя Н.Г. Вєкуа