Рішення № 91816375, 25.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Київ № 640/11054/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

ОСОБА_2 (

АДРЕСА_2 )

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ,

бульвар Лесі Українки, 26)

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп» (49027, м.Дніпро,

проспект Дмитра Яворницького, 22, кімн. 705),

Київська міська рада ( 01044, м.Київ, вулиця Хрещатик, 36)

про визнання протиправним та скасування дозволу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивачі) з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту - відповідач), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп», Київська міська рада, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 19 березня 2019 року №1У 113190780718 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, наданий замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп» та Генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНДБУД» на будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва, перша черга будівництва.

Мотивуючи вимоги позивачі зазначили, що документи, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп» для отримання дозволу на будівництво містили недостовірні відомості, зокрема, договір оренди від 17 січня 2012 року і договір суборенди від 06 червня 2018 року, укладений на його підставі. Так, позивачі стверджують, що договір оренди від 17 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бора» та Київською міською радою укладено без законних підстав, за відсутності окремого рішення власника земельної ділянки - Київської міської ради щодо його укладання. Також, позивачі повідомили про відсутність підстав для укладення договору суборенди від 06 червня 2018 року між орендарем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп» через неправомірність договору оренди та порушення процедури укладення договору суборенди в частині відсутності відповідної згоди Київської міської ради.

На думку позивачів, при видачі оскаржуваного дозволу не враховано знаходження земельної ділянки під об`єктом будівництва (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038) у межах зони охоронюваного ландшафту зі спеціальним режимом використання, а відтак розробку проектної документації на об`єкт будівництва здійснено із порушенням вимог законодавства про охорону культурної спадщини.

Позивачі повідомили, що оскаржуване рішення порушує їх права та охоронювані законом інтереси, оскільки вони разом із сім`ями проживають в безпосередній близькості до об`єкту «будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник третьої особи-1 зазначив, що речове право ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» оренди (суборенди) земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:72:213:0038 зареєстровано, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також представник третьої особи-1 стверджував, що Київська міська рада не надала заперечення щодо укладення договору суборенди вказаної земельної ділянки, в т.ч. заперечення Київської міської ради відсутнє навіть після одного року з моменту укладення ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» договору.

Крім того, представник ТОВ «Дайтона Груп» просив врахувати, що межі «зони охоронюваного ландшафту» район Байкового кладовища в межах: вул. Кіровоградська, вул. Вокзальна, вул. Байкова, вул. Монтажників, вул. Медвинська, вул. Нечуя-Левицького, вул. Спокійна, вул. Миколи Грінченка, узвіз Протасів Яр (в т.ч. земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:213:0038) та обмеження у використанні такої території у встановленому порядку не затверджені, відомості до Державного земельного кадастру не внесені. При цьому, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру будь-які обмеження, що були б встановлені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» у використанні ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:213:0038 відсутні.

У письмових поясненнях представник ТОВ «Дайтона Груп» повідомив, що укладення договору оренди від 17 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бора» та Київською міською радою без законних підстав за відсутності окремого рішення власника земельної ділянки - Київської міської ради, щодо його укладення, а також наявність у договорі посилання на невірні рішення Київської міської ради як на підставу укладення.

На думку представника третьої особи-1, останньою в належний спосіб надано відповідачеві всі документи, які вимагаються для отримання дозволу в силу положень статті 37 Закону №3038-VI та пункту 28 Порядку №466, а відтак у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для відмови у видачі оскаржуваного дозволу.

Додатково представник третьої особи зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 липня 2013 року №5011-51/12000-2012 у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2012 року №24 відмовлено повністю. Відсутні також судові рішення щодо визнання протиправними та скасування рішень Київської міської ради, на які наявні посилання у договорі оренди як на підставу його укладання.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України у відзиві на адміністративний позов зазначив, що ТОВ «Дайтона Груп» є законним землекористувачем земельної ділянки, щодо забудови якої видано оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт.

Також представник відповідача повідомив, що у наданому ТОВ «Дайтона Груп» експертному звіті зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці; екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку.

Крім того, видаючи містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлово-офісного-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» від 05 травня 2018 року №369 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято рішення про відповідність будівництва об`єкта вимогам містобудівної діяльності.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 17 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бора», як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець, на підставі рішень Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164, від 27 листопада 2008 року № 694/694, від 08 липня 2010 року №1166/4604 та від 23 червня 2011 року №302/5689, передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, площею 27 873 м2, розташовану за адресою: вул. М.Амосова у Солом`янському р-ні м. Києва, з цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом, кадастровий номер 8000000000:72:213:0038.1.

05 травня 2018 року ТОВ «Бора» отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта «Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вулиці Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва», які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 травня 2018 року №369.

У розділі «Містобудівні умови та обмеження» МУО від 05 травня 2018 року №369 визначено, зокрема, наступні вимоги до об`єкта будівництва:

- граничнодопустима висота 73,5 >= h >= 26,5 м згідно з ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Остаточно висоту визначити проектною документацією за умови дотримання інсоляційних вимог і нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд з урахуванням висновків історико-містобудівного обґрунтування, розробленого згідно чинного законодавства (абз. 1 п. 1);

- ділянка проектування потрапляє в зону охоронюваного ландшафту, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1988 року №976, від 16 липня 1979 року №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979, від 12 травня 2006 року №817, рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 (абз. 1 п. 5);

- проектну документацію розробляти у відповідності до висновків розробленого, погодженого та затвердженого історико-містобудівного обґрунтування, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (абз. 2 п. 5);

- проектування вести з урахуванням вимог Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10 жовтня 1988 року №976, від 16 липня 1979 року №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979, від 12 травня 2006 року №817 (абз. 3 п. 5).

06 червня 2018 року між ТОВ «Бора» та ТОВ «Дайтона Груп» було укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого, з урахуванням договору про внесення змін №1 від 13 серпня 2018 року, об`єктом суборенди є земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:213:0038, розташована по вул. М.Амосова у місті Києві, площею 27873 м2, вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом.

З метою реалізації свого права на забудову зазначеної вище земельної ділянки, яке виникло у ТОВ «Дайтона Груп» на підставі договору суборенди від 06 червня 2018 року, останнім було замовлено у ТОВ «Архітектурне Бюро «Алюр» розроблення проектної документації на об`єкт будівництва «Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» Перша черга будівництва.

Експертним звітом №01-002-19/П від 17 січня 2019 року, складеним ТОВ «Консалтингова агенція «Галілео» за результатами експертизи названої проектної документації, підтверджено дотримання, в ході розробки проектної документації, вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, інших вимог законодавства України.

Наказом №3 від 17 січня 2019 року ТОВ «Дайтона Груп» затвердила проектну документацію на будівництво зазначеного вище об`єкта.

19 березня 2019 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано ТОВ «Дайтона Груп» дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113190780718 по першій черзі об`єкта.

Позивачі, вважаючи, що даний дозвіл на виконання будівельних робіт виданий із порушенням вимог чинного законодавства та за наявності недостовірних відомостей у документах, які слугували підставою для його видачі, звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції станом на момент видачі оскаржуваного дозволу).

Вимогами статті 37 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону №3038-VI дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Згідно частини 3 статті 37 Закону №3038-VI для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Частиною 4 статті 37 Закону №3038-VI передбачено, що відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до суду.

Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. N 747) (далі - Порядок №466, в редакції станом на момент видачі оскаржуваного наказу).

Пунктами 5, 6 вказаного Порядку №466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Оскільки документи на виконання будівельних робіт є чинними до завершення будівництва, то і підстави (документи), на підставі яких такий дозвіл видано, мають бути достовірними та дійсними.

Судом вбачається, що рішенням Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Бора» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва», зокрема, передано ТОВ «Бора» у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 3,23 га (у тому числі 0,45 га в межах червоних ліній) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва.

Вказане рішення виконане укладенням 22 серпня 2007 року договору оренди №72-6-00442 між Київською міською радою та ТОВ «Бора» строком на 5 років.

Рішенням Київської міської ради від 08 липня 2010 року №1166/4604 «Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22 серпня 2007 року за №72-6-0042» внесено зміни в частині строків дії договору.

Водночас, 17 січня 2012 року між Київською міською радою та ТОВ «Бора» укладено новий договір оренди земельної ділянки №8000000000:72:213:0038 площею 27 873 кв.м. строком на 10 років.

У даному договорі оренди від 17 січня 2012 року наявне посилання, зокрема, на рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164.

Пунктами 2, 3 даного рішення передбачалось внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, а саме: перевести територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови; а також внесення змін до «Програми розвитку зеленої зони міста до 2010 року та концепції формування земельних насаджень в центральній частині міста», затверджених рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року №806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам, земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі міста Києва.

В той же час, рішенням Київської міської ради від 28 липня 2020 року №59/9138 «Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва» визнано рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «БОРА» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва» в частині внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804 , та внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, таким, що не відповідає інтересам територіальної громади міста Києва.

Пунктами 2, 3 вказаного рішення від 28 липня 2020 року №59/9138 скасовано зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 N 503/1164 , та перевести територію на вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування, а також скасовано зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381 , внесені рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 N 503/1164, та включити до переліку озеленених територій загального користування міста Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця 2), земельну ділянку площею 3,15 га на вул. Миколи Амосова у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва.

Тобто, рішенням Київської міської ради земельну ділянку, на виконання будівельних робіт на якій отримано дозвіл третьою особою-1, віднесено до території зелених насаджень загального користування та виключено з території житлової і громадської забудови, що виключає можливість здійснення на ній будівництва житлово-торговельного комплексу з паркінгом.

Крім того, суд враховує, що рішення Київської міської ради від 26 квітня 2007 року №503/1164 не було опубліковано у газеті «Хрещатик», що було обов`язковою умовою для набуття чинності змін, внесених, зокрема, до Генерального плану міста Києва.

Суд зазначає, що підставами заявлених позовних вимог є невідповідність проектної документації на будівництво вимогам законодавства.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеної позапланової перевірки об`єкта: "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" щодо дотримання суб`єктами містобудування: замовник будівництва - ТОВ "Дайтона Груп", генпідрядна організація - ТОВ "БК "Індбуд"; генеральний проектувальник - ТОВ "АБ "Алюр" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил встановлено, що проектна документація ТОВ "АБ "Алюр" розроблена з порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та відхилення від вихідних даних, а саме в порушення ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 2 ст. 26, ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": - не витримано гранично допустиму висоту об`єкту, а саме: згідно п. 1 Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 20.04.2018 року №5162/0/7/-1-18 (далі - МОУ), де вказано, що гранично допустима висота має становити не більше 73.5 м. згідно ДБН В.2.2-15:2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення", а відповідно до проектної документації "Будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі м. Києва" (Перша черга) умовна висота об`єкту проектування становить 99,00 м; крім того, замовником будівництва ТОВ «Дайтона груп» в порушення положень ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", абз. 4 п. 56 "Положення про використання повітряного простору України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року №954, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 69 Повітряного кодексу України не виконано абз. 4, п. 5 МУО, а саме:

- не надано погодження проектних рішень від Міністерства культури України; не надано погодження проектних рішень від КП "Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- не надано погодження проектних рішень від КП «Київавтодор»;

- не виконано абз. 2 п. 1 МОУ, а саме: не надано погодження щодо висотності з Державіаслужбою України.

У зв`язку з виявленими порушеннями органом державного архітектурно-будівельного контролю прийнято припис від 08 травня 2019 року щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Правомірність прийняття зазначеного припису встановлена в судовому порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року в справі №640/9076/19.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дайтона Груп» суд апеляційної інстанції виходив з того, що зафіксована у проектній документації умовна позначка будівлі 99,30 м суперечить вимогам п. 1 МОУ, за якими гранична висота об`єкта будівництва не повинна перевищувати 73,5 м. Крім того, висновки історико-містобудівного обгрунтування, розроблені ТОВ "Архіград" та погоджені Департаментом культури Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №060-3916 від 15.05.2018 року, а також висновки Державної Установи "Інститут громадського здоров`я ім.. О.М. Марзєєва національної академії медичних наук України" щодо відповідності вимогам санітарного законодавства та санітарно-гігієнічним вимогам чинних містобудівних нормативних документів №22/2477 від 24.07.2018 року не підтверджують наявність у третьої особи-1 законодавчо передбачених погоджень, оскільки, по-перше, у погодженні Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вказано на необхідність погодження даного історико-містобудівної обґрунтування з Міністерством культури України, а відтак таке обґрунтування не може вважатися погодженим, по-друге, аналіз змісту висновку від 24.07.2018 року №22/2477 свідчить, що питання відповідності проекту будівництва вимогам містобудівних умов та обмежень в частині вимог гранично допустимої висоти об`єкта будівництва у ньому не досліджувалися.

Також суд апеляційної інстанції у судовому рішенні від 17 червня 2020 року при вирішенні питання можливості відхилення від нормативних документів враховувалися положення ДБН В.2.2-24:2009 "Проектування висотних житлових і громадських будинків", а не приписи ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", на необхідність дотримання яких вказувалося у МОУ, а відтак в порушення ч. 2 ст. 26 Закону у проектній документації не витримано гранично допустиму висоту об`єкту.

У межах адміністративної справи №640/9076/19 встановлено, що КП "Аеропорт Київ" у висновку від 01.08.2018 року №7.4-29-125 зазначив, що за нормативами сертифікаційних вимог будівництво житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва з абсолютною відміткою найвищих точок будівлі не більше ніж Н=313,00 м в Балтійській системі висот та встановлення баштового крану з абсолютною відміткою його найвищих точок не більше ніж Нкр=324,00 м в Балтійській системі висот є перешкодою на приаеродромній території аеродрому "Київ" (Жуляни).

До того, ні на момент проведення перевірки, ні станом на день прийняття оскаржуваних ТОВ "Дайтона Груп" приписів останнім не було забезпечено погодження проектних рішень в частині визначення максимальної відмітки висоти об`єкта з Державіаслужбою України.

Також суд вказав, що станом на момент видачі МОУ положення п. 9 Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць були чинними та підлягали відображенню в МУО, а відтак і виконанню особами, яким вони були видані.

Вимогами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини.

Як було встановлено раніше, місто Київ включено до Списку історичних населених місць України.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.

При цьому, за правилами ст. 32 даного Закону з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №826/12524/18.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що чинним законодавством передбачено необхідність отримання дозволу в органах культурної спадщини для проведення будівельних робіт в зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України.

Аналіз наведених в сукупності обставин, зокрема, і тих, які встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, свідчить про наявність допущених ТОВ «Дайтона Груп» порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

Водночас, факт виявлення під час перевірки порушень вимог містобудівної діяльності є підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з урахуванням вимог частини 6 статті 37 Закону №3038-VI.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок не виконав.

Частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 19 березня 2019 року №1У 113190780718 Державної архітектурно-будівельної інспекції України, наданий замовнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дайтона груп» та Генеральному підряднику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНДБУД» на будівництво житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. Миколи Амосова у Солом`янському районі міста Києва, перша черга будівництва.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук