Ухвала суду № 91816183, 28.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

28 вересня 2020 року справа № 580/3025/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні клопотання Управління Служби безпеки України в Черкаській області про клопотання про розгляд справи в загальному провадженні та витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

05.08.2020 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Гоголя, 240; код ЄДРПОУ 20001740) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення повного розрахунку під час його звільнення;

стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 320025,09грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач зі значним порушенням нормативно встановлених строків виплатив йому грошову компенсацію в загальній сумі 115335,14грн. за неотримане речове майно (прострочення 676днів) і невикористані дні щорічної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій (прострочення 861день), а також одноразову грошову допомогу при звільненні (прострочення 12днів). Тому вважає, що набув права на отримання відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України компенсації.

Ухвалою суду від 07.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження.

02.09.2020 на адресу суду надійшло клопотання (вх.№22486/20) відповідача про витребування у позивача та органу Державної фіскальної служби України інформації про його заробіток за період з 16.12.2017 до часу вирішення спору судом (далі - Клопотання №22486/20). В обгрунтування зазначено, що для повного і всебічного дослідження обставин справи є необхідність витребувати у позивача інформацію про його заробіток за період після його звільнення у відповідача та до часу вирішення спору судом. Просить врахувати, що відповідно до ст.11 Закону України «Про інформацію» та ст.14 Закону України «Про захист персональних даних» позбавлений права самостійно отримати таку інформацію.

03.09.2020 відповідач подав до суду клопотання (вх.№22623/20) про розгляд справи в загальному провадженні (далі - Клопотання №22623/20). В обгрунтування зазначив, що існує значний суспільний інтерес та зацікавленість широкого кола осіб, звільнених з військової служби, з огляду на чисельність типових до даного спору ситуацій. Тому вважає, що справу необхідно розглядати в загальному позовному провадженні.

08.09.2020 до суду позивач надав заперечення (вх.№23089/20) проти Клопотання №22486/20, мотивоване тим, що право працівника на виплату середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні не залежить від отримання заробітної плати за новим місцем роботи.

Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи вказаних вище клопотань відповідача (вх.№22486/20 і вх.№22486/20), суд дійшов висновку про їх необгрунтованість з огляду на таке.

Згідно з ч.5 ст.12 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України) умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

Наявності вказаних обставин не доведено.

Відповідно до ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно з ч.3 вказаної статті загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Доводи та аргументи Клопотання вх.№22623/20 відповідача не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Посилання на значну кількість справ подібної категорії не доводять наявності складнощів у вирішенні спору.

Суд також врахував, що кількість учасників спору невелика, підстави позову свідчать про необхідність з`ясування фактичних обставин спору з письмових доказів, адже встановленню підлягають факти щодо дат і сум коштів, виплачених у зв`язку зі звільненням позивача, що можливо з`ясувати виключно з письмових доказів (розрахункових відомостей тощо). Клопотання про призначення експертизи або виклик для допиту свідків суду не надходили та відсутня доцільність їх призначення. Крім того, зважаючи, що на предмет спору, передумови та підстави виникнення спірних правовідносин, пріоритетним є швидке вирішення спору.

Відповідач не довів наявності підстав для переходу зі спрощеного до загального позовного провадження. Тому Клопотання вх.№22623/20 не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу відповідно до ч.3 вказаної вище статті.

Суд врахував, що доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відзив відповідача не містить доводів і тверджень щодо отримання позивачем доходу, працевлаштування з часу його звільнення. Тому не потребують перевірки судом.

Крім того відповідно до ч.3.ст.117 Кодексу законів про працю України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), на яку посилається позивач в позові, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, інформація про заробіток позивача після звільнення із служби відповідачем не має правового значення для правильного вирішення вказаного спору. Тому Клопотання вх.№22486/20 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2-20, 44, 72-80, 259-263, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотань Управління Служби безпеки України в Черкаській області:

вх. від 03.09.2020 №22623/20 про розгляд правилами загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії;

вх. від 02.09.2020 №22486/20 про витребування доказів у ОСОБА_1 та органу Державної фіскальної служби України інформації про його заробіток за період з 16.12.2017 у разі виконання ним роботи.

2. Копії ухвали направити учасникам спору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Бабич

Ухвала постановлена, складена в повному обсязі та підписана 28.09.2020.