Ухвала суду № 91815856, 21.09.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5078/20

Провадження № 1-кп/243/705/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2020 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Старовецького В.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Каліух К.М.,

прокурора Яшкіної Є.Д.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Сердюк Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Стулікова А.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 3 Слов`янського міськрайонного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янська, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КК України.

На адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від адвоката Стулікова А.В. надійшло клопотання від 17.09.2020 року в порядку ст.ст. 201, 331 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2

21.09.2020 року на адресу суду від захисника обвинуваченого адвоката Стулікова А.В. надійшли клопотання в порядку ст. 332, 333 КПК України про допит свідків, про призначення по справі судово-технічної експертизи протоколів надання доступу ОСОБА_2 до матеріалів досудового розслідування від

05.06.2020 року та аналогічних протоколів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Також просить провести слідчі експерименти з вказаними потерпілими за участю обвинуваченого, його захисника з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення із застосуванням відеозапису із залученням відповідних спеціалістів для проведення вимірювань та випробувань.

Із змісту поданого до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 вбачається, що захисник Стуліков А.В. просить змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки підстави для такої міри запобіжного заходу відсутні, висунуте проти ОСОБА_2 обвинувачення не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Також просить визнати недопустими докази, які вказані в клопотанні, а саме всі речові докази та електронні докази, документи матеріалів кримінального провадження, що не були відкриті стороною обвинувачення стороні захисту та які не зазначені в протоколі від 05.06.2020 року, а також з якими не був ознайомлений слідчим та прокурором обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до протоколу ознайомлення з речовими доказами від 09.06.2020 року. Просить визнати недопустимими докази, а саме пояснення неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також покази потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , як отримані з порушенням права ОСОБА_2 на перехресний допит. Просить визнати недопустимими докази отримані в результаті огляду місця події 17.03.2020 року.

Також вказав, що стороною обвинувачення не були відкриті обвинуваченому ОСОБА_2 матеріали кримінального провадження зі складанням належним чином відповідного протоколу.

Просить допитати свідків відповідно до переліку свідків, наданого до клопотання про скасування запобіжного заходу, в тому числі прокурора, слідчого, потерпілих по вказаному кримінальному провадженню, стосовно обставин скоєння злочину.

Просить в порядку ст. 333 КПК України при розгляді вказаного клопотання від 17.09.2020 року надати доручення Слов`янському ВП ГУ НП України в Донецькій області встановити повні анкетні данні та місце проживання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 для встановлення особи свідка захисту на прізвисько « ОСОБА_13 » допитати свідка ОСОБА_13 , АДРЕСА_3 , телефон НОМЕР_1 .

В судовому засідання захисник Стуліков А.В. та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали клопотання, просили задовольнити.

Прокурор та потерпілий, та його представник просили відмовити в задоволенні клопотань.

Проаналізувавши клопотання захисника, додані до нього матеріали та зміст ухвали суду 05.08.2020 року за якою запобіжний захід відносно ОСОБА_2 було продовжено, суд із урахуванням думки присутніх учасників судового засідання прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ст.9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Ст.6 Конституції України закріплює положення, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Крім того, положення ст.19 Конституції України наголошує на тому, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до засад державної політики України в галузі прав людини, затверджених Постановою Верховної Ради України від 17.06.1999 року №757-XIV, обмеженість свободи держави, її органів і посадових осіб визнається відповідно до принципу, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачається законом.

Главою 28 (& 3) КПК України передбачена процедура судового розгляду кримінального провадження. По даному кримінальному провадженню щодо обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст.156 КК України у відповідності до ст.ст. 317-349 КПК України розпочатий судовий розгляд, оголошено обвинувальний акт та визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження (докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - в другу.

Щодо допиту свідків, перелік яких наданий до клопотання про зміну запобіжного заходу та дослідженню наданих захистом матеріалів при розгляді вказаного клопотання, суд зазначає наступне. З огляду на вимоги КПК України стосовно процедури судового розгляду, встановлений порядок розгляду даного кримінального провадження та зазначення відомостей які свідки можуть надати, та обґрунтуванням захистом значення цих відомостей для вирішення питання вказаного в клопотанні суд не вбачає законних підстав для допиту свідків та дослідженню наданих захисником матеріалів при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, вони мають застосовуватися з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).

Згідно ч.1 ст. 201 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Статтею 331 КПК України (Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді), передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього

процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу, продовження строку дії такого запобіжного заходу, скасування, зміна запобіжного заходу, буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобода практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.

Так суд вказує, що за даним кримінальним провадженням у відповідності до ч.2 ст.177 КПК України підставою для обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 стала зазначена прокурором в судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_2 до скоєння ним тяжких злочинів та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений у випадку зміни запобіжного заходу може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Ухвала суду в цій частині містить всебічний та детальний опис доводів прокурора та обґрунтування вказаних ним ризиків.

Доводи та обґрунтування захисника ОСОБА_2 - адвоката Стулікова А.В. викладені в його клопотанні, як в контексті пред`явленого обсягу обвинувачення, а також характеру та тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, так і наявності суспільного інтересу у даному кримінальному провадженню - не перевищують саме загально суспільного інтересу у даній кримінальній справі, який по - перше з урахуванням обставин злочину, його тривалості та тяжкості є наявним в даній справі та виправдовує, як виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, оскільки відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я є найвищими соціальними цінностями, а по - друге полягає у повному, всебічному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не відпали та продовжують існувати.

Суд зазначає, що під час винесення Ухвали від 05.08.2020 року судом були враховані всі встановлені під час судового розгляду кримінального провадження відомості про сукупність пред`явленого обвинувачення ОСОБА_2 , було встановлено, що висновки викладені в клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Суд зазначає, що ризиками про які було зазначено прокурором у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Як зазначає Європейський суд з прав людини - у будь якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. Проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року).

Судом враховується наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинуваченому інкримінується тяжкий злочин, він має можливість безперешкодно виїхати з території України, а також виїхати на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей, крім того, знаходячись на волі, зможе вплинути на потерпілих, свідків, також не виключений ризик, що він зможе зникнути та ухилитися від судового розгляду в умовах більш м`якої міри запобіжного заходу.

Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_2 , не даючи оцінки зібраним доказам, приймаючи до уваги тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним у його скоєнні; дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, зазначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає що за таких підстав клопотання захисника не є обґрунтованим і відповідно в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

При цьому дія застосованого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

За положеннями ч. 3ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під

вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Визначаючи розмір застави у розмірі 105 100,00 гривень, суд взяв до уваги обставини, встановлені ст. ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначений розмір заставив встановлений судом в Ухвалі від 05.08.2020 року є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у даному кримінальному провадженні та не порушує права обвинуваченого.

Відповідно до ст. 333 КПК України (Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами. Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення. В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з`ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.

З огляду на наведене, вказані вимоги КПК України та недоведеність стороною захисту своїх вимог, суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання захисника Стулікова А.В. про надання доручення Слов`янському ВП ГУ НП в Донецькій області для встановлення повних анкетних даних та місця проживання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . До того,

свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 вказані в переліку свідків, яких захисник вважає за необхідним допитати при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 332 КПК України (Проведення експертизи за ухвалою суду) під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ст. 242 КПК України (Підстави проведення експертизи) експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

В контексті вище вказаного, у відповідності до вимог КПК України, та недоведеність стороною захисту своїх вимог суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання захисника Стулікова А.В. про призначення по справі судово-технічної експертизи протоколів надання доступу ОСОБА_2 до матеріалів досудового розслідування від 05.06.2020 року та аналогічних протоколів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали та докази, оцінивши у сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором, доведені нею та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, суд вважає, що будь-яких обґрунтованих та об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що захід забезпечення кримінального провадження застосований відносно ОСОБА_2 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі розгляду кримінального провадження не встановлено та обвинуваченим і його захисником не доведено на теперішній час, у зв`язку з чим, суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою. А відтак, суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.91, 177, 182, 183, 331, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань захисника обвинуваченого, адвоката Стулікова А.В. в порядку ст. 332, 333 КПК України - відмовити.

В задоволені клопотання захисника Стулікова А.В., поданому в порядку ст.ст.201, 331 КПК України про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення до суду.

Повний текст ухвали проголошено 25 вересня 2020 року о 15 годині 30 хвилин.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький

Згідно з оригіналом