Ухвала суду № 91815774, 28.09.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 223/583/20

Провадження № 1-кп/242/723/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Владимирської І.М., суддів Черкова В.Г., Хацько Н.О., при секретарі Сафроновій К.В., за участю прокурора Демидова В.В., захисника Осика М.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050540000078 від 26.05.2020 року, відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Селидівського міського суду Донецької області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 (без застосування застави), вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не зменшились.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Осика М.І. в судовому засідання не погоджується з клопотанням прокурора в частині не застосування застави, вважає, що ризики, на які посилається у клопотанні прокурор, суттєво зменшились, оскільки був допитаний потерпілий та два свідка, прокурором не надано доказів тиску з боку обвинуваченого на учасників процесу, ризик переховування обвинуваченого від суду необґрунтований, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, мешкає разом зі своєю матір`ю, має двох дітей, постійне місце мешкання та реєстрації на підконтрольній території України, має постійну роботу, потребує лікування за станом здоров`я, тому просить застосувати відносно обвинуваченого заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечує проти клопотання прокурора, вважає ризики, передбачені ст.177 КПК України,необґрунтованими та не доведеними, просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на стан здоров`я та необхідність отримувати лікування.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду (оскільки йому інкримінується особливо тяжкий злочин); незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні (оскільки судовий розгляд триває, усі свідки не допитані); перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення, а крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Сукупність викладеного свідчить про відсутність підстав для зміни обвинуваченому раніше застосованого запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому є доцільним продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (рішення по справі «Ілійков проти Болгарії»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що, попри презумпцію невинуватості, переважає над повагою до особистої свободи; національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, який превалює над загальною нормою про повагу до свободи людини.

На думку суду, обставинами, які дають підстави стверджувати про наявність публічного інтересу, що виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, є наслідки вчиненого, оскільки, відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження обвинуваченому права на свободу в даному випадку є виправданим, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 26 листопада 2020 року (включно).

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , пов`язане із застосуванням насильства, враховуючи вимоги ч.4 ст.183 КПК України, суд не погоджується з вимогами сторони захисту та не визначає розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до 60 діб, тобто до 26 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в Донецькому апеляційному суді протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя І.М. Владимирська

Судді В.Г. Черков

Н.О. Хацько