Ухвала суду № 91815661, 28.09.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/9492/18

Провадження № 4-с/265/40/20

У Х В А Л А

28 вересня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складіголовуючого судді Вайновського А.М., ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), -

В С Т А Н О В И В :

24 вересня 2020 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), якою просить визнати незаконною та скасувати постанови державного виконавця про арешт коштів боржника, винесені від 06.07.2020 у межах виконавчих проваджень № 62561741 та № 62562543 з примусового виконання виконавчого листа № 265/9492/18.

Разом із тим, заявник ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, зазначаючи про поважність причин його пропущення у зв`язку із попереднім оскарженням дій державного виконавця до виконавчої служби.

Ознайомившись зі скаргою та долученими до неї документами, встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частиною 2 статті 449 ЦПК України встановлено, що пропущений з поважний причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно із ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальних строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк, що встановлено ч. 4 ст. 127 ЦПК України.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

За змістом скарги заявник ОСОБА_1 посилається на те, що 27 липня 2020 року він звернувся до Центрального відділу ДВС м. Маріуполь із письмовою заявою щодо отримання відомостей про підстави накладення арешту на його пенсійний рахунок. При цьому відповідь на вказану заяву він отримав 12 серпня 2020 року. 20 серпня 2020 року він звернувся зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця до начальника Центрального відділу ДВС м. Маріуполь, відповіді на яку так і не отримав, та 21 вересня 2020 року звернувся особисто до відділу ДВС за отриманням роз`яснень щодо обставин залишення його скарги без розгляду.

Отже, про порушення, як вважає, своїх прав та законних інтересів заявник ОСОБА_1 достовірно дізнався 12 серпня 2020 року з письмової відповіді на його заяву, при цьому скаргу до суду надіслав лише 23 вересня 2020 року, тобто після спливу понад одного місяця.

Разом із тим, будь-яких об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлювали вчасне звернення заявника до суду, за змістом скарги не наведено.

Та ж обставина, що зверненню заявника зі скаргою до суду передувало його звернення зі скаргою до начальника відділу державної виконавчої служби, на увагу не заслуговує, оскільки заявник ОСОБА_1 виступає саме боржником у виконавчому провадженні та в розумінні ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» не наділений правом оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця у такий спосіб.

Відтак, судовим розглядом не встановлена наявність поважних причин пропущення строку звернення заявника ОСОБА_1 до суду зі скаргою, а тому суд відмовляє у його поновленні.

В сенсі наведених норм та викладених обставин скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 127, 447, 449 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку звернення до суду за скаргою.

2. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполь Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) – залишити без розгляду.

3. Дана ухвала на підставі ч. 2 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

5. Ухвалу складено та підписано 28 вересня 2020 року.

Суддя __________