Ухвала суду № 91815120, 28.09.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.09.2020 227/3798/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Добропільського міськрайнного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна.

Розглянувши подану позовну заяву, суддя вважає, що вона підлягає залишенню без руху, так як подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем судовий збір не сплачено.

Позивач до матеріалів позовної заяви додав клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку із скрутним матеріальним становищем. Ухвалою суду від 25.09.2020 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Згідно ст. 3 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору надається документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, якщо заявлена вимога лише про зняття арешту з майна, то сплачується судовий збір як за заяву немайнового характеру.

Приписами підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Разом з тим, позивач на виконання вимог п. 5 ст. 175 ЦПК України, повинен викласти обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують ці обставини.

В постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, вказано, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

В позовній заяві позивач не виклав обставини за якою підставою відбулось обмеження права позивача щодо нерухомого майна, не зазначив особу в інтересах якої накладено арешт, що є суттєвим для вирішення питання можливості розгляду за правилами цивільного судочинства.

Окрім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Таким чином, позивачу слід усунути вище викладені недоліки позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим суд роз`яснює, що, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, –

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського міськрайнного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених у даній ухвалі недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали і попередити, що у випадку не виконання ухвали судді, позовну заяву буде визнано не поданою та повернуто позивачу.

Оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн надати до Добропільського міськрайонного суду.

Судовий збір сплачується за такими реквізитами:

Отримувач Добропільське УК/м. Добропілля /22030101

Код отримувача (ЕДРПОУ) 37755456

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку (ІВАN) UA148999980313161206000005035

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050).

Призначення платежу: судовий збір за позовом (назва установи, організації позивача), Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Любчик

28.09.2020