Ухвала суду № 91814828, 26.09.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1979/20

Номер провадження 1-кс/559/197/2020

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

26 вересня 2020 року місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.

з участю:

прокурора Гандзілевського Н.А.

захисника адвоката Гай І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Сидорчука М.А., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Гандзілевським Н.А., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000563 від 02 липня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не судимого, - запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшло клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Сидорчука М.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання мотивовано наступними доводами. ОСОБА_1 , діючи всупереч ст.ст. 6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичного засобу, у невстановлений для слідства час,придбав наркотичний засіб, який потім незаконно зберігав за місцем свого проживання та в подальшому 16.09.2020, близько 15 години 30 хвилин, знаходячись в гаражному приміщенні на території гаражного кооперативу «Серпанок» по вулиці Комунальна в м. Дубно, Рівненської області, незаконно збув таблетку білого кольору за грошові кошти в сумі 200 гривень, ОСОБА_2 , який діяв у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, яка згідно висновку експерта № 2.1-1186/20 від 22.09.2020 являється наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадон, масою 0,0091 грам.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу.

Крім того, ОСОБА_1 , повторно, діючи всупереч ст.ст. 6, 12, Закону України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 року «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх прекурсорів та зловживанню ними», переслідуючи корисливі мотиви, маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичного засобу, у невстановлений для слідства час,придбав наркотичний засіб, який потім незаконно зберігав за місцем свого проживання та в подальшому 25.09.2020, близько 13 години 00 хвилин, знаходячись по вулиці Стара, в м. Дубно, Рівненської області, незаконно збув таблетку білого кольору за грошові кошти в сумі 200 гривень ОСОБА_2 , який діяв у відповідності до ст.5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчинених повторно.

25.09.2020, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25.09.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

1.протоколом огляду та помітки грошових коштів від 16.09.2020;

2.протоколом огляду покупця від 16.09.2020;

3.протоколом вилучення у покупця таблетки білого кольору від 16.09.2020;

4.протоколом за результатами проведення контролю за вчиненням злочину від 16.09.2020.

5.висновком експерта № 2.1-1186/20 від 22.09.2020, за результати проведення судової експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів за результатами проведення якої, таблетка білого кольору, яка була вилучена під час проведення оперативної закупки являється наркотичним засобом обіг якого обмежено - метадон, масою 0,0091 г.

6.протоколом огляду та помітки грошових коштів від 25.09.2020;

7.протоколом огляду покупця від 25.09.2020;

8.протоколом вилучення у покупця таблетки білого кольору від 25.09.2020;

9.протоколом затримання особи ОСОБА_1 , під час якого було проведено обшук та виявлено і вилучено таблетку білого кольору в полімерному пакеті, грошові купюри, а саме: 50 гривень, серійний № ТД0468892; 20 гривень, серійний № ТК 6420289, які використовувались для проведення оперативної закупки від 25.09.2020.

10.протоколом обшуку від 25.09.2020 в гаражному приміщенні по АДРЕСА_2 , яким згідно наявної інформації користується ОСОБА_1 , під час якого було виявлено і вилучено таблетку білого кольору, чотири смужки фольги з наявними нашаруваннями, порошок білого кольору в стік пакеті, електронна вага та 25 стік пакетів.

Санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання лише у виді позбавлення волі, а тому наявні підстави вважати, що ОСОБА_1 зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на свідків (понятих які були присутніми при проведенні слідчих дій), а також на особу, яка проводила у останнього оперативну закупку з метою зміни ними показів у якості свідка при їх допиті судом першої інстанції з метою уникнення кримінальної відповідальності.

2. Продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , двічі, а саме, 16.09.2020 та 25.09.2020 збув наркотичний засіб ОСОБА_2 . Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання останнього до продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється, з метою отримання грошових коштів.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам продовження кримінальних правопорушень, у яких підозрюється, впливу на свідків у кримінальному провадженню, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, соілчий просить застосвати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При призначенні розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, слідчий вражає за доцільне визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, окрім того, врахувати, що підозрюваний двічі притягувався до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вважає наявність ризиків викладених у клопотанні - недоведеною, просив обрати більш м`який запобіжний захід, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненні правопорушень не визнає, при оперативній закупці таблетку йому підкинули, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім того, не заперечував, що вживає наркотичні засоби та притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного, захисника, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчого, матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

25.09.2020, ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 25.09.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.307 КК України.

Копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваний ОСОБА_1 отримав 25.09.2020 о 20:20 год.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Санкція ч.1 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

В клопотанні та в судовому засіданні, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), та продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень,дітей не має, вживає наркотичні речовини, що може свідчити про його неналежну поведінку, про повне нехтування та зневагу до суспільних відносин, що, у свою чергу, може призвести до реалізації ризику недотримання обов`язків, які можуть бути покладені у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ним злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, його вік, стан здоров`я, сімейний стан (не одружений), майновий стан (не працює), особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних речовин, тобто злочинів проти здоров`я населення, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень та приходить до висновку про те, що у сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором та слідчим наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, так як за наведених вище обставин інший, більш м`який запобіжний захід застосований бути не може. Саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, зважаючи на позицію сторони обвинувачення, вважаю за необхідне визначити заставу, з урахуванням положень частини 5 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України у сумі сорока розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави, за переконанням слідчого судді, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків та є помірним для ОСОБА_1 .

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

- уникати спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Сидорчука М.А., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Гандзілевським Н.А., за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000563 від 02 липня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307 КК України та ч.2 ст.307 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 25.09.2020 року з 13:10 год.

Строк дії ухвали - до 13:10 год. 24.11.2020.

Встановити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84720 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, IBAN №UA048201720355229002000010559, ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).За умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 24.11.2020.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12020180040000563.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_1 .

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Р.В.Ралець