Ухвала суду № 91812635, 04.09.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5619/18

Ухвала

"04" вересня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

за участю секретаря судового засідання Рабчинської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі цивільну справу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квінта-5» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває адміністративна справа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квінта-5» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В судове засідання представники сторін не з`явились.

Представник позивача Фещенко І.С. в клопотанні від 03.09.2020р. просив розгляд справи відкласти, посилаючись на його перебування в м.Києві, епідеміологічну ситуацію в країні та запровадження карантину.

Вказана заява представника позивача була надіслана на електронну поштову адресу суду.

З цього приводу поданої представником позивача заяви про відкладення розгляду справи слід вказати наступне.

Вимоги до форми та змісту заяв, клопотань і заперечень встановлені ст. 166 КАС України.

Так, згідно з ч.ч.1,2 цієї статті Кодексу при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Підписання заяв, клопотань та заперечень є процесуальною формою реалізації права на їх подачу.

За приписами ч. 8 ст. 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас, згідно з пп. 15.15 п. 15 абз. 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

У газеті "Голос України" (№42 (7048) від 01 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України про те, що відповідно до рішення Вищої ради правосудця від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19, та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№229 (6984) від 01 грудня 2018 року).

При цьому, згідно з пп. 15.15 п. 15 абз. 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

У той же час на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" в місцевих та апеляційних судах" запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд", під час якої Оболонському районному суду м. Києва та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради судців України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Наведене свідчить, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет (аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №815/3146/18).

Клопотання представника позивача Фещенко І.С. суд не може приймати до уваги, оскільки не скріплено електронним цифровим підписом представника позивача, що підтверджено інформаційною довідкою суду.

Інших заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за відсутності сторін до суду не надходило, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України необхідними умовами є:

- повторна неявка належним чином повідомленого про час та місце судового засідання позивача;

- належним чином повідомлений про час та місце судового засідання позивач не повідомив про причини своєї неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, аналіз норм процесуального законодавства передбачає, що оцінку поважності причин неявки позивача у судове засідання дає суд, виходячи з наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи, від імені позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квінта-5» у судових засіданнях брали участь представник Кучевська В.В., керівник підприємства Носков В.Ф.

Натомість, позивачем не надано жодного належного доказу неможливості прибуття в судове засідання його керівника та представників -Кучевської В.В., ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що про час, місце та дату розгляду справи позивач (його предстаники) повідомлявся належним чином.

Разом з тим, заяви про розгляд справи за відсутності представників позивача, повідомлень про причини неявки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

З матеріалів справи вбачається, що повторна неявка позивача (його представників), перешкоджає розгляду справи, враховуючи предмет оскарження та необхідність з`ясування певних обставин спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Разом з тим, суд також звертає увагу, що перебіг строків судового розгляду в адміністративних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно прийняте не на користь особи або виконанням рішення, ухваленого на користь особи.

Судом також враховується практика Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, рішення "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", згідно яких суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відтак, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, з метою дотримання розумних строків розгляду адміністративної справи та уникнення затягування судового розгляду, а також з метою дотримання прав всіх учасників судового процесу, суд вважає за необхідне, у зв`язку з повторною неявкою представників позивача належним чином повідомлених про час, дату та місце розгляду справи, відсутність доказів поважності неявки в судове засідання залишити позов в адміністративній справі №296/5619/18 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 205, 240, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квінта-5» до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В. П. Маслак