Рішення № 91812315, 24.09.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5710/20 Провадження № 2-о/0274/119/20

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2020 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд),

за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Ковальчука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівська державна нотаріальна контора Центральне-Західне міжрегіональне управління юстиції (м.Хмельницький), про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з квітня 2008 року і до дня смерті ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи вимоги, заявник зазначає, що за життя ОСОБА_2 , вона з останньою були сусідами, мали гарні та дружні стосунки. Заявник завжди допомагала ОСОБА_2 , оскільки остання була одинокою жінкою, родичів не мала. В квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до заявниці з проханням її доглянути у зв`язку з тим, що вона хворіє та не може себе належним чином обслуговувати, а окрім заявниці вона не мала до кого звернутися. З цього часу ОСОБА_1 проживала разом ОСОБА_2 , оскільки здоров`я останньої погіршувалось, вона потребувала сторонньої допомоги та догляду. Зазначає, що до моменту смерті ОСОБА_2 -16.07.2014 проживала разом із нею однією сім`єю, загалом більше як шість років, здійснюючи повний догляд та піклування за нею, тобто вони були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки, за власний рахунок здійснила її поховання. Після її смерті відкрилася спадщина на належну ОСОБА_2 земельну ділянку. Спадкоємців у ОСОБА_2 окрім заявника немає. У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус відмовив з підстав відсутності родинних та інших відносин у заявника з ОСОБА_2 .

Отже, встановлення вищевказаного факту необхідно для оформлення заявником спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просили їх задовольнити з підстав, наведених в останній.

17.09.2020 від заінтересованої особи - Бердичівської державної нотаріальної контори Центральне-Західне міжрегіональне управління юстиції (м.Хмельницький) надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Представник заінтересованої особи Гришковецької селищної ради в судове засідання не з`явився, 24.09.2020 надіслав клопотання про проведення розгляду справи без участі її представника, проти задоволення заяви не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, які підтвердили обставини, викладені в заяві, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Так встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 14)

Після її смерті залишилося спадкове майно: земельна ділянка розміром 2,4742 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Скаківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, видану Бердичівським районним відділом земельних ресурсів 09.12.2004.

У зв`язку з необхідністю прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , заявник звернулась до Бердичівської державної нотаріальної контори із відповідною заявою.

Постановою від 18.06.2020 №743/02-31 у видачі свідоцтва на спадщину було відмовлено з мотивів0 відсутності родинних відносин з ОСОБА_2 .

Вказане стало підставою звернення до суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Пунктом 2 ч. 1ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення факту родинних відносин повинно бути зазначено причини неможливості відновлення або одержання документів, що посвідчують цей факт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

Згідно п. 2. Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року" Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно п.23 Постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною першою статті 1221 ЦК України передбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З матеріалів спадкової справи №189/2020, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається що 16.06.2020 ОСОБА_1 звернулась до Бердичівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що складається із земельної ділянки площею 2,4742 га.

Заявник вважає, що має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки вона спільно проживала з останньою більше шести років - з квітня 2008 року до моменту її смерті. Так, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вимоги заяви, зазначає, що спадкодавець через погіршення стану здоров`я потребувала допомоги та догляду. Саме в той час заявник піклувалась про ОСОБА_2 , купувала продукти, ліки, допомагала в лікуванні, готувала їжу, оплачувала комунальні послуги , тобто були пов`язані з останною спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки.

Зазначені твердження позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні з огляду на наступне.

Так, судом досліджено довідки Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області №123 від 18.02.2020, відповідно до якої ОСОБА_2 , 1925 рокународження до дня своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . На день її смерті та на протязі 6-ти місяців після її смерті за даною адресою були зареєстровані і проживали: ОСОБА_1 ; № 324 від 24.09.2020 про те, що ОСОБА_1 проводила похорони ОСОБА_2 за власні кошти.

Окрім того, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_1 з 2008 року спільно проживала з ОСОБА_2 , яка на той час потребувала стороннього догляду через стан свого здоров`я та вік однією сім`єю в АДРЕСА_1 до дня її смерті, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки. Заявник доглядала за ОСОБА_2 , забезпечувала всім необхідним для підтримання її здоров`я, займалася її лікуванням, оплачувала комунальні послуги, здійснила за власний кошт її поховання.

Оцінюючи покази свідків, суд вважає їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи. Підстав для сумніву у правдивості пояснень заявника про спільне проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 понад п`яти років у суду немає.

Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Статтею 1265 ЦК України захищаються права тих осіб, яких спадкодавець вважав своєю сім`єю і які проживали з ним впродовж тривалого часу. Цей строк встановлюється в п`ять років, тобто досить тривалий час, за який сторони ведуть спільне господарство, надають допомогу один одному. В цьому випадку при відкритті спадщини слід довести, що особа проживала з спадкодавцем однією сім`єю не менше п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що, заявник разом зі спадкодавцем проживали однією сім`єю в одному житлі, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, тобто відповідно до положень ч. 2 ст. 3 СК України були однією сім`єю.

За таких обставин, суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 (день смерті ОСОБА_2 ) слід задовольнити.

Частиною 7 статті 294 ЦПК України встановлено, що при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.29,1264,1268,1270 ЦК України, ст.ст.13,76-81,258,259,265, 294,315-319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в с. Журбинці Бердичівського району Житомирської області, однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 (адреса: 13326, село Журбинці, Бердичівський район, Житомирська область, РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Заінтересовані особи: Виконавчий комітет Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (адреса: вул.Червоний промінь,4, смт Гришківці, Бердичівський район, Житомирська область , код ЄДРПОУ 04345380);

Бердичівська державна нотаріальна контора Центральне-Західне міжрегіональне управління юстиції (м.Хмельницький), ( адреса: вул.Володимирська, 1-А, м.Бердичів, Житомирська область, код ЄДРПОУ 02888645).

Повний текст рішення складено 28.09.2020.

Суддя Т.Б.Большакова