Рішення № 91811454, 28.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2020 р. № 520/10981/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання неправомірними накази, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУНП в Харківській області), в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , а саме: відсторонення від виконання службових обов`язків старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , тобто пункт №3 наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344 «Про призначення та проведення службового розслідування»; визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 наказ ГУНП в Харківській області від 21.07.2020 №499 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області», згідно з яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог ч. 1 ст. 22, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», п.п. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 5 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» до старшого оперуповноваженого ВКП Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати неправомірним та скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 наказ ГУНП в Харківській області від 28.07.2020 №225 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) у званні старшого лейтенанта поліції з посади старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 31.07.2020, на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 21.07.2020 №499); поновити ОСОБА_1 в органах поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 31.07.2020; зобов`язати ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 нарахувати і виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.07.2020 по день поновлення в органах поліції.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення про звільнення його з органів Національної поліції відповідачем прийнято безпідставно та протиправно. При цьому, позивач посилається на порушення його прав під час проведення службового розслідування, про яке він навіть не знав, так як його не просили надати пояснення. Також, позивач вважає, що рішення про його звільнення відповідачем прийнято передчасно та без будь-яких підстав, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42019220750000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, без належних доказів визнання позивача винним у цьому кримінальному провадженні. Таким чином, позивач посилається на відсутність в його діях дисциплінарного проступку, а тому вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у спірних правовідносинах діяв правомірно. При цьому, відповідач посилається на те, що службовим розслідуванням, проведеним на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344, встановлено та підтверджено порушення службової дисципліни з боку позивача, а саме, вчинення дисциплінарного проступку, який є не сумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України, що виразилось у порушенні вимог ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», п.п. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 5 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію». Також, відповідач посилається на дотримання ним порядку проведення службового розслідування відносно позивача та на правомірність відсторонення позивача від виконання службових обов`язків у зв`язку з його затриманням у порядку ст. 208 КПК України, що унеможливлює виконання ОСОБА_1 посадових (функціональних) обов`язків.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стосовно строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані накази отримані представником ОСОБА_1 адвокатом Гулієвим І.М. 11.08.2020 року, що свідчить відповідна відмітка на клопотанні про ознайомлення з матеріалами службового розслідування (а.с. 36-38).

До суду з даним позовом позивач звернувся 18.08.2020 року через свого адвоката Гулієва І.М .

Отже, позивач звернувся до суду з даним позовом в межах встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку звернення до суду.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 08.07.2020 до ГУНП в Харківській області з Київського ВП ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області №4515/119-12/02-2020 від 08.07.2020 про те, що працівниками Територіального управління СБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом прокуратури Харківської області в рамках кримінального провадження від 08.04.2019 №42019220750000075, внесеного працівниками ТУ ДБР до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на підставі ухвал Октябрського районного суду м. Полтави, проводяться обшуки у службових приміщеннях Київського ВП, а також за місцем мешкання деяких поліцейських Київського ВП ГУНП в Харківській області, зокрема, старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1

Наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування за обставинами викладеними у вказаній доповідній записці та створено дисциплінарну комісію, та на підставі ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 17 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» позивача відсторонено від виконання службових обов`язків (п. 3 цього наказу), не допускаючи останнього до виконання службових обов`язків за посадою на період проведення службового розслідування, вилучено у позивача на період проведення службового розслідування службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак та табельну вогнепальну зброю.

20.07.2020 року затверджено висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344.

Висновком службового розслідування, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог ч. 1 ст. 22, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», у частині використання своїх службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди, не реагування на виявлене правопорушення, п.п. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині неутримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, абз. 5 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, у частині недотримання норм професійної етики, антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, ухвалено, що позивач заслуговує дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 21.07.2020 №499 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських ГУНП в Харківській області», зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог ч. 1 ст. 22, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», п.п. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 5 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» до старшого оперуповноваженого ВКП Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 28.07.2020 №225 о/с звільнено ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 31.07.2020, на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 21.07.2020 №499.

Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду за їх оскарженням та поновленням в органах поліції на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 31.07.2020 з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 31.07.2020 по день поновлення в органах поліції.

Спірні відносини виникли з приводу відсторонення позивача від виконання службових обов`язків та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог ч. 1 ст. 22, ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», п.п. 6 п. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 5 п. 1 розділу ІІ, п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку з чим, позивача звільнено зі служби в поліції.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (зокрема, поліцейські), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно з ч.1 ст. 24 вказаного Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до ст. 23 вказаного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п.п. 6 п. 3 т. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Відповідно до п. 3 розділу ІV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно вимог абз. 5 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п. 1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1, ч. 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Відповідно до ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду. Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у разі вчинення ним корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, здійснюється відповідно до Закону України "Про запобігання корупції". Поліцейський, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання службових обов`язків (посади) в порядку, визначеному законом. На період відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна вогнепальна зброя та спеціальні засоби.

Відповідно до ч. 1, ч. 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.

Згідно з ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення службового розслідування позивача стали обставини, викладені в доповідній записки заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області №4515/119-12/02-2020 від 08.07.2020 стосовно проведення обшуків у службових приміщеннях Київського ВП, а також за місцем мешкання деяких поліцейських Київського ВП ГУНП в Харківській області, зокрема, позивача, в рамках кримінального провадження від 08.04.2019 №42019220750000075, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: вимагання і отримання від громадян неправомірної вигоди в грошовому вигляді за не притягнення до кримінальної відповідальності цих осіб або їх родичів, співмешканців.

У зв`язку з чим, відповідачем було прийнято оскаржуваний наказом ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344 «Про призначення та проведення службового розслідування».

Цього ж дня працівниками ТУ ДБР вручено повідомлення про підозру, зокрема, позивачу, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

10.07.2020 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб та визначено розмір застави 840800 грн.

Станом на час проведення службового розслідування відносно позивача не внесено визначений йому розмір застави, у зв`язку з чим останній перебував під вартою в установі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Вказані обставини щодо факту внесення відомостей до ЄРДР за №42019220750000075, зокрема, відносно позивача, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлення йому про підозру під час службового розслідування дисциплінарної комісією знайшли своє підтвердження.

Крім того, в ході проведення службового розслідування до ІТТ №1 ГУНП в Харківській області, відповідно до вимог п.п. 1, 2 п. 9 ст. 15, п. 11 ст. 18 Дисциплінарного статуту, направлено листа (від 09.07.2020 №4526/119/12-2020) про необхідність надання ОСОБА_1 пояснень в письмовій формі.

09.07.2020 року з ІТТ №1 ГУНП в Харківській області надіслано лист, з якого вбачається відмова позивача від надання будь-яких пояснень та від будь-якого підпису, про що начальником ІТТ №1 ГУНП в Харківській області майором поліції ОСОБА_5 було складено відповідний рапорт.

Одночасно у ході службового розслідування було встановлено, що у мережі Інтернет (зокрема, на сайті інформаційного агентства «УНІАН», на сайті «TSN.ua") виявлено ряд публікацій критичного характеру щодо викриття працівниками ТУ ДБР спільно із співробітниками Управління СБУ в Харківській області факту вимагання та отримання поліцейськими Київського ВП, у тому числі, позивачем, неправомірної вигоди від громадян за не притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Викладене свідчить, що вказаними діями викликано суспільний резонанс та вчинено дії, які підривають авторитет Національної поліції України.

З особистої справи ОСОБА_1 під час службового розслідування встановлено, що 07.11.2015 ним дано Присягу на вірність Українському народові, у 2020 році позивач особисто ознайомився з пам`яткою щодо обмежень, пов`язаних зі службою в поліції, та вимогами антикорупційного законодавства, про що поставив свій підпис.

Неодноразово під підпис позивач був попереджений про недопущення корупційних проявів серед особистого складу в підрозділі.

27.04.2020 позивачем складено рапорт про ознайомлення та вивчення Закону України «Про запобігання корупції», а також про ознайомлення з іншими законами України та нормативно-правовими актами щодо недопущення злочинів у сфері службової діяльності та передбачену за це відповідальність.

Вивченням службової документації Київського ВП ГУНП в Харківській області встановлено, що у другому кварталі 2020 року питання щодо недопущення вимог антикорупційного законодавства під час проведення оперативних нарад за участі особового складу ВП розглядалось 07.04.2020 (протокол №25), 28.04.2020 (протокол №30), 12.05.2020 (протокол №36), 19.05.2020 (протокол №38), 02.06.2020 (протокол №41), 16.06.2020 (протокол №46).

Вказане позивачем не заперечується.

Крім того, у ході проведення службового розслідування обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність позивача не встановлені, що також не встановлено судом під час розгляду справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що протягом 2020 року позивач звертався до органів поліції із заявами та повідомленнями про пропозиції або надання йому неправомірної вигоди.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що факт внесення відомостей до ЄРДР за №42019220750000075, зокрема, відносно позивача, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та повідомлення йому про підозру знайшов своє підтвердження.

Таким чином, суд вважає, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни.

А тому, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Твердження позивача про не обізнаність проведення відносно нього службового розслідування так як його ніхто не просив надати пояснення, спростовуються матеріалами справи та судом не приймаються з огляду на існування відповіді ІТТ №1 ГУНП в Харківській області від 09.07.2020 року про відмову позивача від надання пояснень та від підпису, про що начальником ІТТ №1 ГУНП в Харківській області було складено відповідний рапорт.

При цьому, вимогами чинного законодавства не передбачено обов`язку для адміністрації місць ув`язнення залучати до процесу опитування поліцейського, який перебуває під вартою понятих чи свідків під час відмови від надання пояснень та від підпису.

Вказане також не свідчить про недотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування.

Стосовно відсторонення від виконання службових обов`язків старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

На підставі ч. 1 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

В даному випадку затримання позивача в порядку ст. 208 КПК України з одночасним врученням підозри про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України стало тією обставиною, що унеможливило виконання позивачем посадових (функціональних) обов`язків.

Доказів закінчення строку тримання під ватою позивача до суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування пункту №3 наказу ГУНП в Харківській області від 08.07.2020 №1344 «Про призначення та проведення службового розслідування» в частині відсторонення від виконання службових обов`язків старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки позивач позбавлений можливості виконувати посадові (функціональні) обов`язки, перебуваючи в слідчому ізоляторі.

Посилання позивача на незаконність розголошення даних службового розслідування та порушення ст. 222 КПК України, а також на кримінальну відповідальність, передбачену ст. 387 КК України, не є предметом даного адміністративного спору, а відтак не є підставою для визнання спірних наказів відповідача протиправними.

Таким чином, враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

При цьому, відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях.

Вказана позиція, зокрема, зазначена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №804/676/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.

Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування оскаржуваних наказів, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.

Така правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, який викладений у постановах від 24 січня 2020 року справа №807/231/17, від 28 листопада 2019 року справа №120/860/19а, від 04 грудня 2019 року №, справа № 824/355/17-а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів, прийнятих відносно позивача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання неправомірними накази, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.