Ухвала суду № 91811271, 28.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2020 р. Справа № 480/6376/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, в якій просить стягнути на його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд залишає дану позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно з п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510,00 грн.).

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (як за вимоги про стягнення заробітної плати).

Суд не погоджується із такими висновками позивача з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку про те, що стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому в позовній заяві ОСОБА_1 не зазначив ціни позову з огляду на заявлені майнові вимоги (їх грошовий вираз у вигляді суми середнього заробітку). Оскільки позивачем заявлено вимоги майнового характеру, сума судового збору, яка повинна бути сплачена при зверненні до суду, розраховується відповідно до розміру таких вимог.

Позиція суду щодо застосування норм Закону України "Про судовий збір" узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 23.07.2020 по справі № 240/12008/19.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями частини 5 вказаної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В постанові від 23.09.2020 (провадження № К/9901/1053/20) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку якщо предметом розгляду справи є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, який не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП України відсутні.

Під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 04.12.2019 по справі № 815/2681/17.

Як зазначив позивач, розрахунок із ним проведено 10.04.2020 та остаточно 01.06.2020, а до суду ОСОБА_1 звернувся 24.09.2020, тобто пропустив місячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. При зверненні до суду ОСОБА_1 не подав заяви про поновлення пропущеного строку та не надав доказів поважності причин пропуску такого строку.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;

- зазначити ціну позову та надати докази сплати судового збору за вимоги майнового характеру, виходячи із визначеної позивачем ціни позову (1 % такої ціни, але не менше 840,80 грн. та не більше 10510,00 грн.), за наступними реквізитами: отримувач: Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ): 37970593; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA878999980313151206084018540; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви в 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета