Ухвала суду № 91811243, 28.09.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 вересня 2020 р. Справа № 480/5342/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1376 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1376 про:

1) визнання протиправною бездіяльності військової частини А1376 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 року в сумі 23 315,81 грн.;

2) зобов`язання військової частини А1376 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця за період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 року в сумі 23 315,81 грн.

Ухвалою суду від 20.08.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, мотивована тим, що відповідно до наказу командира військової частини А 1376 від 20.12.2017 №500 позивач був звільнений з військової служби. Відповідно, на час звільнення з військової служби, позивач знав чи повинен був знати про порушення усіх, на його думку, прав та законних інтересів. Таким чином, позивач про порушення своїх прав та законних інтересів повинен був дізнатись 21.12.2017 року і саме з цього часу обчислюються строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів. Однак, позовну заяву позивач подав (датована) 11.08.2020 року, тобто по спливу місячного терміну встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне у її задоволенні відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Відповідно до ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у спеціальному закону.

Судом встановлено, що спірні правовідносини стосуються питання щодо нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період проходження служби, а саме у період з 21.06.2017 року по 21.12.2017 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 825/1832/17, від 26.11.2019 року №340/184/19, які відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинні враховуватись судом.

Таким чином, підстави для задоволення поданої представником відповідача заяви про залишення позову без розгляду відсутні.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 480/5342/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1376 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г. Шевченко