Рішення № 91811100, 28.09.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2020 року м. Рівне №460/3224/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2019 №0347297-5005-1716 про сплату податку в сумі 1061,06 грн. на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення не враховує вимоги закону про звільнення від вказаного податку позивача, як інваліда 3 групи, внаслідок війни.

Ухвалою суду від 08.05.2020 позовну заяву залишено без руху, встановлено десятиденний строк для виправлення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Вказував, що Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлює пільги інвалідам, внаслідок війни, зі сплати податків, відповідно до податкового та митного законодавства. Водночас Податковий кодекс України та рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення вказаного податку не передбачають пільг зі сплати для категорії осіб, до якої належить позивач.

У відповіді на відзив позивач вказує на вибірковість застосування податковим органом положень законодавства України, що, як наслідок, призводить до порушення його прав.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Посвідченням від 27.07.2005 серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-осіб з інвалідністю.

02.12.2019 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0347297-5005-1716, яким зобов`язав позивача сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 1061,06 грн.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно податкове зобов`язання нараховане за 2018 рік за ставкою 0,5% щодо будинку, загальною площею 177,0 кв.м., що перебуває у власності позивача (частка власності - 100%), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене спірне рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, за результатом чого відповідач листом від 23.07.2018 повідомив про відсутність підстав для скасування ППР із-за відсутності пільг для інвалідів 3 групи.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015, статтю 265 ПК України доповнено обов`язком сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як різновиду податку на майно.

Згідно з підп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2015) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є складовим елементом податку на майно, який в силу приписів підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 цього Кодексу, належить до місцевих податків.

Відповідно до під.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. п.266.2. ст.266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

На підставі підп.266.6.1. п.266.2 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно підп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Відповідно до підп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пункт 266.5.1 ст.266 ПК України передбачає, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Таблицею 1 до Рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5255 підтверджується встановлення на 2018 рік місцевого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для будинків фізичних осіб, виходячи зі ставки 0,5%.

Підпунктом 266.4.1. п.266.4 ст266 ПК України закріплено пільги зі сплати податку. Зокрема, база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Пункт 266.4.2 ст.266 ПК України передбачає повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо встановлення пільг зі сплати податку.

Сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Отже, орган місцевого самоврядування уповноважений встановити ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та пільги з його сплати.

Пунктом 30.1 ст.30 ПК України визначено поняття податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 статті 30 ПК України).

Отже, податковою пільгою є часткове або повне звільнення осіб від сплати певного податку за наявності передбачених та закріплених юридичних фактів. Це означає, що податкова пільга поширюється виключно на певну категорію осіб, у той час, як для інших платників податків обов`язок щодо його сплати є незмінним.

Суд врахував, що позивач не оспорює факт перебування протягом 2018 року у його власності згаданого вище будинку.

З приводу твердження позивача про наявність у нього, як інваліда ІІІ групи, пільги у вигляді звільнення від такої сплати суд врахував таке.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.13 Закону №3551-ХІІ особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, п.23 ст.13 вказаного Закону в частині сплати податків і зборів відсилають до норм податкового законодавства.

Як зазначено вище, норми ПК України є спеціальними щодо визначення переліку податків та зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, підстав звільнення від оподаткування, та покладає на органи місцевого самоврядування повноваження щодо встановлення пільг зі сплати податку на нерухоме майно.

Зазначеним рішенням Рівненської міської ради від 18.06.2015 №5255 встановлено місцеві податки і збори на території м. Рівного на 2018 рік та одночасно встановлено пільги у формі звільнення від їх сплати.

Вказане рішення не передбачає звільнення від такої сплати осіб, що мають інвалідність та віднесені до ІІІ групи.

Тому доводи позивача про наявність вказаної підстави для звільнення від сплати вказаного податку є необґрунтованим.

Водночас, приймаючи спірне рішення, відповідач не звернув уваги та безпідставно не застосував положення підп.в п.5.1. «Пільги зі сплати податку» вказаного рішення органу місцевого самоврядування. Зокрема, у ньому підпунктом «в» звільнено від оподаткування в тому числі житлові будинки, що перебувають у власності фізичних осіб, загальною площею до 220 кв.м. Оскільки, як встановлено вище, розрахунок до спірного ППР здійснений щодо будинку, площею 177,0 кв.м., такий об`єкт не оподатковується на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке є чинним і не оспорене у вказаній частині. Докази перевищення зазначеної площі будинку - відсутні.

Тому суд дійшов висновку, що спірне ППР є протиправним і підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу згідно зі ст.ст.138-139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 02 грудня 2019 року №0347297-5005-1716.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков