Рішення № 91811098, 11.08.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 серпня 2020 року м. Рівне №460/22/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова за участю секретаря судового засідання Л.О. Мидловець та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Дем"яненко Л.П.,

відповідача: представник Голос С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" доУправління Держпраці у Рівненській області визнання протиправною та скасування постанови, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" (далі іменується - позивач) до Управління Держпраці у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 27.11.2019 №РВ892/1356/000155/ТД-ФС про застосування штрафу в розмірі 125190,00грн.

Ухвалою від 08.01.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 03.02.2020 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" прийняти до розгляду. Відкрито провадження в адміністративній справі №460/22/20. Розгляд справи вирішено провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Ухвалою від 26.02.2020 перейдено до розгляду справи №460/22/20 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою від 12.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

Позовна заява обґрунтована тим, що висновки перевірки не ґрунтуються на належних доказах. Вказує, що 08 травня 2018 року та 19 жовтня 2018 року між позивачем та ОСОБА_1 були укладені договори підряду №02/0518 та №01/1018 відповідно на перевезення вантажів транспортом замовника. Позивач вважає, що такі цивільно-правові договори не містять ознак трудових договорів, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

На обґрунтування поданого відзиву, відповідач зазначив, що при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства. Під час перевірки встановлено використання позивачем праці ОСОБА_1 без укладення трудового договору, а укладені з ним цивільно-правові договори фактично є маскуванням трудових відносин, оскільки підрядник зобов`язаний виконати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу за певною професією, а саме - водія вантажного транспорту.

У відповіді на відзив представник позивача додатково зазначив, що про відсутність обставин укладення з ОСОБА_1 трудового договору свідчать табелі робочого часу підприємства у період надання послуг з перевезення вантажу за договорами підряду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Натомість, представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Рівненській області №1307 від 30.09.2019 та направлення на проведення інспекційного відвідування №1025-Н/09-27 від 30.09.2019 у період з 01 по 15 жовтня 2019 року проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка".

Підставою для його проведення стало звернення ОСОБА_1 з приводу виплати заробітної плати та правильності оформлення трудової книжки.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №РВ 892/1356/AB від 15.10.2019 у якому зафіксовано, що в порушення вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України, ТОВ «Транс Вероніка» не укладено трудовий договір з ОСОБА_1 за яким даний працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а товариство зобов`язується виплачувати йому заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін; в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, ТОВ «Транс Вероніка» допущено до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач не погодився із висновками акту інспекційного відвідування та подав до Управління Держпраці в Рівненській області заперечення, проте вказані заперечення залишені без задоволення.

На підставі виявлених порушень позивачу внесений припис про усунення виявлених порушень №РВ892/1356/АВ/П від 23.10.2019.

Крім того, 27.11.2019 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу №РВ892/1356/000155/ТД-ФС, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній поставні про накладення штрафу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ст. 4, 21, 23, 24, ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що за трудовим договором працівник приймається на роботу та включається до штату підприємства для виконання трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, посадою, професією та такому працівнику гарантується заробітна плата, гарантії, пільги, після завершення роботи трудова діяльність не припиняється та такий працівник підкоряється внутрішньому трудовому розпорядку підприємства.

На відміну від трудового договору, між особою та підприємством може бути укладений цивільно-правовий договір, який передбачає виконання певного визначеного обсягу робіт, виконання якого підлягає оплаті за умовами договору.

Так відповідно до положень ст. 626, 901, 903 Цивільного кодексу України договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, цивільно-правовий договір передбачає надання певного результату праці, але з цього договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що вони регламентуються різними нормативними актами, зокрема, Цивільним кодексом України або Кодексом законів про працю України.

Правова основа цивільно-правових договорів полягає у тому, що трудові відносини між сторонами за наслідком укладання договору не виникають. Сторонами таких договорів є замовник і виконавець, а не працівник і роботодавець.

При цьому, за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між замовником - ТОВ «Транс Вероніка» в особі директора Поровського Михайла Володимировича, що діє на підставі Статуту, та підрядником: ОСОБА_1 08 травня 2018 укладено договір підряду №02/0518. Відповідно до п. п. 1.1. зазначеного договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання за винагороду виконати (надати) послуги з перевезення вантажів транспортом замовника. Підпунктом 6.1. договору передбачено строк його дії з 08.05.2018 по 01.08.2018. В свою чергу, 19.10.2018 між сторонами був укладений аналогічний за предметом договір підряду №01/1018. Строк дії такого договору - з 19.10.2018 по 20.11.2018.

Умовами вказаних вище договорів передбачено, що підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування та зобов`язується надати послуги особисто. У разі неможливості надати послуги особисто підрядник має право залучити до цього третю особу за згодою замовника, залишаючись відповідальним перед замовником за дії третьої особи.

На підтвердження виконання робіт за цивільно-правовими договорами позивачем надані до суду акт прийому-передачі робіт за договором підряду №020518 від 01.08.2018, акт прийому-передачі робіт за договором підряду №01/1018 від 20.11.2018.

Крім того позивачем надані суду докази оплати виконаних робіт, а саме: видатковий касовий ордер від 31.08.2018, платіжні доручення №58, №59 від 19.08.2019.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання ОСОБА_1 послуг позивачу з перевезення вантажів за цивільно-правовими угодами.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_1 дав показання з приводу того, що він не підписував будь-яких документів, які регламентують внутрішній трудовий розпорядок, а виконував одноразово роботу на підставі укладених договорів підряду. За результатами виконаних робіт він отримував платню.

Судом також беруться до уваги встановлені постановою Рівненського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2020 у справі притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 41 КУпАП обставини, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Транс Вероніка» виникли не трудові відносини, а цивільно-правові, відповідно до яких працівник не зараховується до штату наказом/контрактом, у його трудову книжку не вносяться жодні відомості про його роботу на підприємстві і він не забезпечується жодними гарантіями, передбаченими для найманих працівників КЗпП України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладені між позивачем та ОСОБА_1 цивільно-правові договори №02/0518 від 08.05.2018 та №01/1018 від 19.10.2018 не визнавалися судом недійсними та відповідачем не доведена нікчемність вказаних правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем норм Кодексу законів про працю України та про протиправність оспорюваної постанови від 27.11.2019 №РВ892/1356/000155/ТД-ФС про застосування штрафу в розмірі 125190,00грн.

Таким чином, позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі

Відповідно до ст. 132, 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяау Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" (ін. код 3898343) до Управління Держпраці у Рівненській області ( ід. код 39780243) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № РВ 892/1356/0001551 ТД-ФС від 27.11.2019 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" штрафу у розмірі 125190 гривень.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Вероніка" (ін. код 3898343) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області ( ід. код 39780243) судовий збір в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев"ятсот одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2020 року.

Суддя В.В. Щербаков