Ухвала суду № 91810888, 28.09.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 523/16111/19

УХВАЛА

28 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича, стягувач - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворівського районного суду м. Одеси надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича, стягувач - ОСОБА_1 , в якому скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича щодо накладення 26.09.2019 року на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» штрафу у виконавчому провадженні №58716978;

- зобов`язати заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича скасувати постанову про накладення на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» штрафу у виконавчому провадженні №58716978.

20.01.2020 року Суворівським районним судом м. Одеси в порядку цивільного провадження було розглянуто справу №523/16111/19 за скаргою Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича, стягувач - ОСОБА_1 . Ухвалою суду у задоволенні скарги було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.07.2020 року вищезазначену ухвалу Суворівського районного та провадження у цивільній справі було закрито.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.09.2020 року справу №523/16111/19 було передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

22.09.2020 року справа №523/16111/19 надійшла з Одеського апеляційного адміністративного суду до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до статті 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 1 статті 169 КАС України у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку господарського чи цивільного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог адміністративного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Так відповідно до положень ст. 171 КАС України (в редакції, чинній станом на час звернення до суду Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод») суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст скарги Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» від 15.10.2019 року та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для застосування положень ст.. 169 КАС України, якими врегульовано залишення адміністративного позову без руху, оскільки зазначені документи подані до адміністративного суду із порушеннями вимог, встановлених КАС України.

Так відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Вимоги до позовної заяви встановлені ст.160 КАС України.

Натомість позивачем надано до суду скаргу на дії державного виконавця, що не передбачено положенням КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 49 КАС України передбачено що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так суд зазначає, що звертаючись за захистом своїх прав та охоронюваних законів інтересів Публічне акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» позивачем у справі вказує - ОСОБА_1 , при цьому відповідачем зазначає власне підприємство. Крім того, оскаржуючи дії заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича Публічне акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» не зазначає статусу такої особи як відповідача.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, частиною 3 вказаної статті Кодексу передбачено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року №1403-VIII систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Таким чином, державні виконавці органу державної виконавчої служби, не є органом державної виконавчої служби у розумінні Закону №1403-VIII, що виключає можливість залучення їх, як відповідачів у справах адміністративної юрисдикції.

Належним відповідачем у даному спорі може бути орган державної виконавчої служби - Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Крім того, суд звертає увагу, що на теперішній час Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області був перейменований у Другий Суворівський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

За таких умов суд зазначає, що позивачу необхідно правильно визначити власний статус як учасника справи відповідно до вимог КАС України, а також процесуальний статус інших учасників справи.

Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, в порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав чи ні.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Повноваження адміністративного суду у разі задоволення адміністративного позову визначені частиною 2 ст. 245 КАС України, згідно якої суд може прийняти рішення, зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач просить суд скасувати постанову про накладення на ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» штрафу у виконавчому провадженні №58716978. При цьому суд зазначає, що вищезазначена вимога позивача має похідний характер від вимоги, яка має бути основною щодо визнання протиправною такої постанови.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст. 94 КАС України що кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінал доказу знаходиться у нього.

Позивачем не було дотримано вимог ч. 5 ст. 94 КАС України та не завірено належним чином письмові докази, що додані до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Натомість позивачем до суду подано скаргу в одному екземплярі, копію цієї позовної заяви для інших учасників не додано.

При цьому суд зазначає, що самостійне направлення позовної заяви на адресу інших учасників передбачено лише для суб`єктів владних повноважень, а тому не може вважатись належним дотриманням ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» вимог КАС України.

Згідно ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 року №294-IX, з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102,00 гривень.

Таким чином позивачу необхідно сплати за подання даної заяви судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Суд зазначає, що адміністративний позов від імені ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» підписано та подано адвокатом Бовра Д.Ю. На обґрунтування повноважень адвоката, як представника позивача, до адміністративного позову надано ордер серії ОД №492680, з якої вбачається, що Бовра Д.Ю. уповноважений представляти інтереси ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у Суворівському районному судді Одеської області. Також в матеріалах адміністративної справи містить ордер серії ОД №653176 з якої вбачається, що адвокат Іванцова З.А. уповноважена представляти інтереси ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у Одеському апеляційному суді.

Разом з тим надані до суду документи не є належним доказом посвідчення повноважень адвоката Бовра Д.Ю. та адвоката Іванцової З.А. щодо представлення інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у Одеському окружному адміністративному суді.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із вірним визначенням суб`єктного складу учасників справи та позовних вимог відповідно до положень КАС України; належним чином засвідчених доказів до позовної заяви; наданням копій адміністративного позову з додатками для всіх учасників справи; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого адміністративного позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів сплати позивачем судового збору; доказів на підтвердження повноважень адвоката на представлення інтересів ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» у Одеському окружному адміністративному суді.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч. ч. 2 та 3 ст. 169).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) складають: місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Керуючись приписами ст.ст. 2, 5, 6-11, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Одеський нафтопереробний завод» до заступника начальника відділу Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельничука Руслана Валерійовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.

Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький