Ухвала суду № 91810693, 28.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7881/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

28 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Захід-клас» до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення про демонтаж, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Захід-клас» з позовною заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради про скасування рішення №832 від 18.09.2020 про демонтаж тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул. Патона, 27.

Підставою позову є протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення.

Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №832 від 18.09.2020 про демонтаж тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул. Патона, 27 до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно з оскаржуваним рішенням демонтаж повинен бути проведений протягом 60 днів з моменту винесення рішення, а відключення тимчасової споруди від інженерних мереж здійснюється протягом 14 днів з моменту винесення рішення.

Отже відповідна тимчасова споруда буде знесена органами місцевого самоврядування без будь-якого додаткового рішення суду. Тобто існує нагальна потреба зупинити дію оскаржуваного рішення. Невжиття такого заходу унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача. Також позивач вважає ознаки протиправності оскаржуваного рішення, яке грубо порушує право ПП «Захід-клас» на мирне володіння своїм майном.

Ухвалою суду від 28.09.2020 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

За правилами ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд керується таким.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 150 КАС України).

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (ч. 6 ст. 154 КАС).

Тобто в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2018 у справі №826/5233/18 (адміністративне провадження № К/9901/59189/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з рішенням №832 від 18.09.2020 Виконавчого комітету Львівськоїх міської ради «Про демонтаж тимчасової споруди на вул. Є.Патона, 27 » вирішено, зокрема, демонтувати самовільно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. Є.Патона, 27.

Суд вважає безпідставними покликання позивача на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить у заяві.

Подання позову, предметом якого є скасування рішення, не є основним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Встановлення цих обставин і їх оцінка повинна бути надана судом виключно за результатами судового розгляду справи по суті, з урахуванням доказів та посилань, якими обґрунтовує відповідач свої заперечення, та пояснень інших учасників справи.

Суд критично оцінює і доводи позивача про те, що для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у разі незастосування заходів забезпечення позову, оскільки такі викладено у формі загального формулювання.

Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення призведе до негативних для позивача наслідків, є лише його суб`єктивними судженнями, припущеннями. В той же час судове рішення, яким є і ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того у цій заяві не вказано, чому саме невжиття заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду буде не можливий.

Таким чином, звернувшись до суду із цією заявою позивач не надав переконливих доказів на її обґрунтування, а лише висловлено покликання щодо можливого майбутнього розвитку подій.

Враховуючи зміст заявлених позовних вимог у співставленні з заходами забезпечення позову, про які просить позивач, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки позивачем не подано доказів очевидної протиправності оскарженого рішення та того, що невжиття заходів забезпечення позову спричинить труднощі виконання або невиконання рішення суду, унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 241-243, 248, 294, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №832 від 18.09.2020 про демонтаж тимчасової споруди за адресою м. Львів, вул. Патона, 27 до набрання законної сили рішенням суду за відповідним позовом, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кравців О.Р.