Рішення № 91810674, 25.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5236/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, -

встановив:

07.07.2020 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати постанову по ВП 62373870 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 9446,00 грн, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вареницею Мар`яною Іванівною 18.06.2020.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 01.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що в Шевченківському районному суді м. Львова перебувала справа №466/8216/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про зобов`язання до вчинення дій та стягнення шкоди. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19.06.2018 зобов`язано ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_2 у проведенні ремонту огорожі по межі земельної ділянки, встановленої відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 , в решті позовних вимог відмовлено повністю. Зазначає, що сторона відповідачів по справі №466/8216/17 перейшла до виконання рішення одразу, впродовж двох років до пред`явлення виконавчого листа до виконання не чинила ніяких перешкод, про що свідчить відсутність спорів між сторонами з аналогічного питання та відсутність актів складених представниками поліції за викликом сторін, які складалися регулярно до ухвалення даного рішення. Додатково зазначає, що представниками державної виконавчої служби було проведено огляд огорожі та складено акт, що сторони не заперечують проти ремонту. Таким чином представники державної виконавчої служби могли переконатися, що рішення Шевченківського районного суду від 19.06.2018 фактично виконано і продовжує виконуватися, що фактично не породжує обов`язок виконавчої служби застосувати якісь заходи примусового характеру для його виконання. Відтак, постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

10.09.2020 за вх.№45249 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вказав, що на виконанні перебуває виконавче провадження №62373870 з виконання виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Львова від 10.09.2018 №466/8216/17 про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_2 у проведенні ремонту огорожі по межі земельної ділянки, встановленої відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

Вказане виконавче провадження відкрито 18.06.2020. 18.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 9446 грн, оскільки за приписами ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

26.06.2020 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою, вказаною у виконавчому документі для перевірки виконання рішення суду, про що складено акт державного виконавця відповідно до слів боржників останні не чинять перешкоди у встановленні огорожі ОСОБА_2 , проте стягувач з такими твердженнями не погодився та повідомив, що неодноразово виникали конфлікти з даного приводу у зв`язку із чим звернувся із заявою про примусове виконання даного рішення.

09.07.2020 державним виконавцем було скеровано запит до Західної регіональної філії ДП "Українське державне аерогеодезичне підприємство" з метою залучення працівників Західної регіональної філії ДП "УКРДАГП" до проведення виконавчих дій, а саме : встановлення меж земельних ділянок відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку серії АП №897136 на АДРЕСА_1 виданого ОСОБА_2 та Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯД №462252 на АДРЕСА_1 виданого ОСОБА_1 та повідомити Шевченківський відділ виконавчої служби про можливу дату та час проведення вищезазначених виконавчих дій. Проте станом на час розгляду справи відповідь із Західної регіональної філії ДП "УКРДАГП" не надходила.

08.09.2020 на адресу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла заява стягувача, в якій вказав, що боржники перешкоджають у проведенні ремонту огорожі по межі земельної ділянки, встановленої відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку та зазначив, що з боку боржників провокуються конфлікті ситуації в результаті яких було відкрито кримінальне провадження. Вказує, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при відкритті виконавчого провадження, незалежно від того чи вчинялися заходи примусового виконання, внаслідок чого у задоволенні позову просить відмовити.

Представником позивача подано заперечення на відзив, в якому зазначає, що відповідно до ч.9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Представник позивача також покликається на те, що державним виконавцем не зазначено, які саме заходи примусового характеру було вчинено, не подано жодних підтверджень проведення оплати експертиз та не зазначено сплату стягувачем авансового платежу, що є обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача подано заперечення, в яких зазначає, що в запереченні на відзив представник позивача посилається на ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, однак такі твердження є помилковими, оскільки станом на 25.09.2020 виконавче провадження №62373870 з примусового виконання виконавчого листа №466/8216/17 не закінчене з підстав наведених представником, а саме державним виконавцем не виносилась постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо тверджень представника позивача, що стягувач не сплатив авансовий внесок, який є обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження то такі також не можуть братись судом до уваги, оскільки 15.05.2019 обов`язковий авансовий внесок згідно ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 визнано Конституційним судом України таким, що не відповідає Конституції України, а відтак авансування витрат не є обов`язковим. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов до наступних висновків.

Шевченківським районним судом м. Львова 10.09.2018 видано виконавчий лист №466/8216/17 про зобов`язання ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_2 у проведенні ремонту огорожі по межі земельної ділянки, встановленої відповідно до Державного Акту про право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

18.06.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Вареницею М.І., відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову, ВП №62373870.

У вказаній постанові боржником вказано ОСОБА_1 та п. 3 постанови передбачено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9446 грн.

18.06.2020 винесено також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №62373870, відповідно до якої вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 9446 грн. При цьому у постанові зазначено про 10% згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

25.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме : виправлення до документа "Постанова про стягнення виконавчого збору" доповнивши мотивувальну частину.

Позивач не погоджуючись із постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 18.06.2020 вважаючи таку протиправною та такою, що слід скасувати, звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон №1404-VIII)

Статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом №1404-VIII (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII визначено, що постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно з ч.1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону №1404-VIII у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з ч.6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Судом встановлено, що державним виконавцем згідно з постановою від 18.06.2020 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №466/8216/17 виданим Шевченківським районним судом м. Львова 10.09.2018.

Відповідно до п.2 вказаної постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також у п. 3 постанови постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9449 грн.

У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, та, одночасно, до перевірки виконання боржником цього рішення, не вживаючи жодних заходів примусового виконання рішення, стягнуто з боржника виконавчий збір.

18.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №58545811 від 10.09.2018 з боржника ОСОБА_1 , 10% згідно зі ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у розмірі 9446 грн.

Суд акцентує увагу, на тому що позивач ОСОБА_1 виконуває рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19.06.2018 р. у цивільній справі № 466/8216/17 в добровільному порядку, він не чинить жодних перешкод ОСОБА_2 у проведенні ремонту огорожі по межі земельної ділянки, встановленої відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 . У матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази на підтвердження протилежного.

Стягненням із позивача виконавчого збору державний виконавець порушила засади виконавчого провадження, передбачені статтею 2 Закону, а саме засаду справедливості, неупередженості та об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішенням. Фактично не було здійснено жодних заходів примусового виконання судового рішення щодо боржника ОСОБА_1 , в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази невиконання боржником судового рішення, проте на нього покладено обов`язок із сплати виконавчого збору, що дорівнює розміру двох мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що стягнення з позивача виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 18.06.2020 року ВП № 62373870 є передчасним та необґрунтованим, що свідчить про її невідповідність критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 КАС України, та обумовлює необхідність скасування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності його дій та рішень, які є предметом оскарження.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних постанов, невідповідність їх критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позов слід задовольнити у повному обсязі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

Отже понесені позивачем судові витрати у виді судового збору у сумі 840,80 грн. підлягають повному відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 77, 90, 242-246, 268-272, 287, 294, пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 18.06.2020 ВП №62373870 з виконання виконавчого листа №466/8216/17, виданого 10.09.2018 Шевченківським районним судом м. Львова.

3. Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79007, м. Львів, вул. Котлярська,6; ЄДРПОУ 35009321) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.