Рішення № 91810648, 28.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1295/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судового засідання Жовковської Ю.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Промпостач" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про оскарження постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Глобал Промпостач» звернулося в суд з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить скасувати постанову №29пл/19/1013-6/6042-19 від 26.12.2019 року про притягнення до відповідальності у вигляді штрафу на суму 75672 грн. 00 коп.

Позовні вимоги аргументовані тим, що оскаржувана постанова № 29пл/19/1013-6/6042-19 від 26.12.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафу є протиправною, оскільки примітки до таблиці 3.2. ДБН 360-92 допускають зміни до вказаних відстаней. Також зазначає, що замовник будівництва об`єкту, відповідно до якого складено штраф, отримував дозвіл на початок будівельних робіт і органи ДАБІ мали належним чином перевірити відповідність проектної документації. Окрім того, відсутні відомості чи після експертизи, яку проводив позивач, вносились якісь зміни до проекту будівництва. Органи ДАБІ при видачі дозволу на початок будівництва перевіряли проект будівництва та інші документи, проте жодних порушень чи відхилень від нормативно-правових актів не виявили.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 29пл/19/1013-6/6042-19 від 26.12.2019 року винесена правомірно, оскільки на підставі проведеної планової перевірки об`єкта будівництва ним було виявлено низку порушень, на підставі чого було складено акт перевірки від 11.12.2019 року № 115/19, а також протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, позивачем передано замовнику та видано позитивний експертний звіт від 12.11.2018 року № 489/18-ЕЗ щодо розгляду проектної документації на відповідність до вихідних даних на проектування, вимог до міцності, надійності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення з порушенням вимог будівельних норм. Також встановлено, що позивача протягом року вже було притягнуто до відповідальності у сфері містобудівної діяльності. Окрім того, зазначає, що документи, які стали підставою для притягнення до відповідальності позивача, надіслав рекомендованим листом, що вважається належним врученням таких незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування. Також посилається на те, що порушення містобудівних умов вбачаються під час проектування відповідного об`єкта, а на момент видачі дозволу на будівництво такі порушення вже існували.

07.04.2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, де позивач вказує, що не був належним чином повідомлений про вищезгадану перевірку, оскільки не отримував повідомлення про її проведення. Також посилається на те, що застосування органами архітектурно-будівельної інспекції при своїх перевірках ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» є протиправним, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.12.2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 року визнано нечинним та протиправним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

Ухвалою суду від 19.02.2020 року відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 25.08.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторін з мотивів запровадженням карантину, пов`язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

За результатами перевірки на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області» складено акт № 115/19 від 11.12.2019 року та протокол № 115/19-3 від 11.12.2019 року, яким встановлено порушення п.3.16 та таблиці 3.2 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», таблиці 7.4а, таблиці 7.6 зміни №4 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п.7.50 та вимог таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ст.7 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV, ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 року № 5496-VI, Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560.

На підставі згаданого протоколу відповідач видав припис № 115/19-3 від 11.12.2019 року, яким розпорядився усунути порушення, виявлені при перевірці.

26.12.2019 року винесено постанову № 29пл/19/1013-6/6042-19, якою позивача притягнуто до відповідальності та накладено штраф в розмірі 75672, 00грн.

Не погодившись з вказаною постановою позивач звернувся з позовом до адміністративного суду.

Змістом спірних правовідносин є прийнята постанова № 29пл/19/1013-6/6042-19 від 26.12.2019 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 41-1 «Про регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 року № 5496-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 5496-VI) державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Пунктом 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 553) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу ( абз.1 п.6 Порядку № 553).

Згідно з підп.1 п.4 ст.31 Закону № 5496-VI обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Вказана норма кореспондується з п.10 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 560).

Згідно з п.15 Порядку № 560 експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові експертний звіт:

- позитивний - щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;

- негативний - щодо допущення помилок, необхідності їх доопрацювання та/або недотримання зазначених вимог.

Відповідно до п.6 ст.31 Закону № 5496-VI 6 проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Окрім того, частиною 4 ст.7 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 року № 687-XIV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 687-XIV) передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Відтак, твердження позивача, що відповідач мав належним чином перевірити відповідність вимогам чинного законодавства проектної документації об`єкта, на якому проводилась згадана перевірка, є хибним, оскільки суперечить вищезгаданим нормам.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 687-XIV внесення змін до затвердженого проекту проводиться виключно за згодою автора проекту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.

Враховуючи, що такого погодження з позивачем не проводилось, його посилання на відсутність відомостей з приводу внесення змін до проекту будівництва після проведення експертизи, судом до уваги не береться.

Відповідно до п.3.16 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 року № 44, з наступними змінами та доповненнями (далі - ДБН 360-92**) при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.

Згаданою таблицею передбачено, найменші відстані від майданчиків до вікон житлових і громадських будинків:

- ігрові для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку - 12 м;

- для занять фізкультурою - 10 м;

- для господарських цілей - 20 м;

- для відпочинку дорослого населення - 10 м.

Згідно з приміткою 2 таблиці 3.2 ДБН 360-92** допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.

Пунктом 7.50 ДБН 360-92** передбачено, що відстані від наземних і комбінованих (наземно-підземних) гаражів і автостоянок легкових автомобілів до житлових і громадських будинків слід приймати не менше тих, що наведені у таблиці 7.5.

Відповідною таблицею передбачено, що відстань від гаражів і відкритих автостоянок на 10 паркомісць до житлових будинків має становити 10 м.

Згідно з приміткою 2 таблиці 3.2 ДБН 360-92** допускається зменшувати, але не більше ніж на 50%, питомі розміри майданчиків: для дитячих ігор, відпочинку дорослого населення і занять фізкультурою у районах з пиловими бурями при створенні закритих споруд; для господарських цілей при забудові житловими будинками, обладнаними приміщеннями для сушіння білизни, ліфтами, сміттєпроводами; для занять фізкультурою при формуванні єдиного фізкультурно-оздоровчого комплексу мікрорайону для школярів і дорослого населення.

Таким чином, зміни до відстаней між майданчиками та житловими будинками допускаються лише за наявності особливих умов, які згадані вище. Враховуючи, що в акті № 115/19-пл від 11.12.2019 року відсутні відомості щодо таких умов, а позивачем не доведено протилежне, суд дійшов висновку, що ним порушено вимоги п.3.16, таблиці 3.2, таблиці 7.4а, таблиці 7.6 зміни №4, п.7.50, вимог таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», ст.7 Закону № 687-XIV, ст.31 Закону № 5496-VI, Порядку № 560.

Під час розгляду справи не знайшли спростування також і порушення зазначені в таблиці 7.4а, таблиці 7.6 зміни №4 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», п.7.50 та вимог таблиці 7.5 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 244) у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Абзац 4 п.3 Порядку № 244 передбачає, що належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Згідно з абз.5 п.3 Порядку № 244 у разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або через електронний кабінет.

Як вбачається з абз.6 п.3 Порядку № 244 надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що не отримав повідомлення про перевірку, яка відбувалась з 28.11.2019 року по 11.12..2019 року на об`єкті будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області», м.Мостиська, вул. 16 Липня, 20А-1, 20Б-1». Однак, вказане повідомлення про проведення планового заходу № 1013-6/5228-19 від 13.11.2019 року відповідачем засобами поштового зв`язку надіслано 14.11.2019 року, що підтверджується фіскальним чеком № 215600426655, а позивачем отримано 18.11.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення пощтового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведені норми та встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про планову перевірку, на підставі якої прийнято спірну постанову.

З приводу посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 13.12.2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019 року про визнання нечинним та протиправним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», суд зазначає наступне.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 року у справі № 826/13433/18 визнано нечинним та протиправним наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 року № 100 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», яким визнано такими, що втратили чинність ДБН 360-92**.

Оскільки згаданий наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України судом визнано нечинним та протиправним, ДБН 360-92** діє у своїй попередній редакції.

Окрім того, проводячи експертизу, експертна організація повинна перевірити проект будівництва на дотримання усіх містобудівних умов та вимог чинного законодавства. Видаючи замовнику позитивний експертний звіт від 12.11.2018 року № 489/18-ЕЗ, позивачем не враховано останніх. Тому його аргумент, що порушення містобудівних умов вбачаються під час проектування об`єкта будівництва, свідчить про те, що експертиза об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області», м.Мостиська, вул. 16 Липня, 20А-1, 20Б-1» позивачем проведена не повноцінно.

Тому суд приходить до висновку, що оскільки позивачем експертизу об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. 16 Липня, 20 в м.Мостиська Мостиського району Львівської області», м.Мостиська, вул. 16 Липня, 20А-1, 20Б-1» проведено з порушеннями чинного законодавства, відповідачем правомірно нараховано штраф у розмірі 75672, 00грн.

З огляду на викладене, судом не встановлено при прийнятті постанови № 29пл/19/1013-6/6042-19 від 26.12.2019 року порушень критеріїв правомірності, визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Я.Мартинюк