Рішення № 91810381, 15.09.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1117/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 03.03.2020 № 328 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВН ГУНП в Кіровоградській області»;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 04.03.2020 "Про особовий склад" в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в Бобриненькому Відділенні поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 17.03.2020 № 110 о/с «По особовому складу», яким внесено зміни до наказу ГУНП в Кіровоградській області від 04.03.2020 №91 о/с;

- поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області з 04.03.2020;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток на час вимушеною прогулу з 04.03.2020 по день винесення рішення у даній справі.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №91о/с від 04.03.2020 позивача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Проте позивач вважає, що вищезазначені накази прийняті безпідставно, необґрунтовано, без з`ясування всіх обставин справи та є такими, що не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, а відтак підлягають скасуванню. На підставі вищезазначеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та поновити його на посаді в лавах Національної поліції України.

09 квітня 2020 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні (Т.1 а.с.1-3).

07 травня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання сторін та відкладено розгляд справи у зв`язку з запровадженням на території України карантину (Т.1 а.с.172-173).

03 червня 2020 року, відповідно до ухвали суду, задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті (Т.1 а.с. 272-273).

25 червня 2020 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника відповідача та відкладено судове засідання у справі (Т.2 а.с.25-26).

05 серпня 2020 року ухвалою суду відкладено розгляд справи (Т.2 а.с.42).

28.04.2020 (вх.№ 8002) до суду, представником відповідачів надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі та просять відмовити в їх задоволені. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося за результатами проведеного службового розслідування. При цьому, проведенню такого службового розслідування передувало встановлення обставин порушення позивачем службової дисципліни, а саме під час проведення інструктажу перед заступанням в добовий наряд позивач перебував у стані сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду відмовився. Зазначені обставини належним чином зафіксовані та підтвердилися під час проведення службового розслідування. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області № 91о/с від 04.03.2020, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 03.03.2020 №328.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимогі підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію обставинами зазначеними у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 2 ст. 18 встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до ч.1ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звільнення позивача визначено п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якого поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-1У (далі за текстом - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.

В силу ст. 5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно зі частиною сьомою статті 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Як вбачається з наведених норм, притягнення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справі України до дисциплінарної відповідальності можливе лише за невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни.

Статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Таким чином, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Суд зазначає, що мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис.

Згідно наведених вище правових норм ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію України», ст.1, ст.2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами лише у осіб, що мають статус поліцейського (ст.17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни.

Поряд з цим, згідно з ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначають, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім цього, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за №541/23073 (далі - Інструкція №230).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно підпункту 2.2.6 пункту 2.2. Інструкції №230 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі загибелі або травмування особи РНС.

Відповідно до підпунктів 4.4.3 та 4.4.6 пункту 4.4. Інструкції № 230 за рішенням уповноваженого начальника працівники управління (відділів, секторів) інспекції з особового складу кадрових підрозділів відповідно МВС, ГУМВС, УМВС, ВНЗ та науково-дослідних установ МВС залучаються до проведення службових розслідувань при: загибелі або травмуванні особи РНС; отриманні інформації про скоєння особою РНС дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинула(и) чи отримала(и) тілесні ушкодження особа (особи) РНС чи цивільні особи.

Пунктами 5.1. - 5.4 Інструкції №230 визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи рядового і начальницького складу повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового і начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа рядового і начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до пояснень позивача 01.01.2020 він прибув за місцем несення служби в обумовлений керівником час, після чого його було проінформовано про те, що він має заступити в добовий наряд. Позивач зазначає, що ним було повідомлено керівника про відсутність його в графіку чергування. Однак, незважаючи на дані твердження і заперечення його було залучено до інструктажу та проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою технічного пристрій «Drager Alkot 6810», яким виявлено, що позивач перебував в стані алкогольного сп`яніння та за наслідками проходження якого відносно ОСОБА_1 було складено акт перебування у стані сп`яніння та не допущено до проходження служби у наряді.

Однак, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що 08.01.2019 до ГУНП в Кіровоградській області за вх. № 89 надійшов рапорт т.в.о начальника Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_11. від 03.01.2020 № 46/122-20 про те, що 01.01.2020 о 08.00 під час проведення ранкового інструктажу добового наряду Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградськії області виявлено, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , заступав до несення служби в добовому наряді у стані алкогольного сп`яніння.

Матеріали справи свідчать, що наказом від 17.01.2020 №68 призначено службове розслідування (т.1 а.с. 89).

Начальником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 14.02.2020 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (Т.1 а.с.78-80).

Як вбачається зі змісту висновку службового розслідування, 01.01.2020 відповідно до графіка несення служби нарядів поліції Бобринецького відділення поліції з 22.12.2019 по 02.01.2020, затвердженого т.в.о. начальника Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області майором поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в однострої поліцейського прибув до Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області для несення служби в добовому наряді в складі слідчо-оперативної групи Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Того ж дня, о 08.00 відповідальним від керівництва по відділенню поліції - т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальником СВ Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_4 у приміщенні Бобринецького відділення поліції, у відповідності до вимог пункту 18 розділ) Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16.02.2018 № 111 розпочалося проведення цільового інструктажу поліцейським добового наряду, до якого входив і позивач.

Членам добового наряду запропоновано було пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkot 6810» (прилад № АКСН-0235), на що останні не заперечили та по черзі проходили огляд.

Під час проходження позивачем огляду на стан сп`яніння на місці, пристрій зафіксував у повітрі, що видихалося останнім, 1,16 проміле алкоголю (чек про результати огляду від 01.01.2020 № 1726). З даним результатом тесту вищевказаний поліцейський ознайомився та погодився, про що на чеку тесту за № 1726 від 01.01.2020 проставив особистий підпис (Т.1 а.с.103).

Відповідно до пояснень представника відповідача, у зв`язку з тим, що в ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (стійкий запах алкоголю з порожнини рога, почервоніння очей та результати проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest»), керівництвом Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області було прийняте рішення про недопущення останнього до несення служби та замінено у добовому наряді. Про даний випадок керівництвом Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в області у телефонному режимі одразу повідомлено керівництву Головного управління, черговій частині ГУНП та інспекцію з особового складу управління кадрового забезпечення ГУІ IIІ в Кіровоградській області.

Того ж дня т.в.о. заступника начальника відділення поліції - начальником СВ Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області капітаном поліції ОСОБА_4 , т.в.о. начальника СРПП № 1 Бобринецького ВП сержантом поліції ОСОБА_5 та інспектором СРПП № 3 цього ж відділення поліції лейтенантом поліції ОСОБА_6 , у присутності Позивача складено акт фіксації (від 01.01.2020 № 1) перебування останнього на службі у стані алкогольного сп`яніння (Т.1 а.с.102).

Вищевказаний перебіг подій підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , відео записом проведення інструктажу 01.01.2020, який було зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису, вищевказаним актом № 1, а також результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alkotest», які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.88, а.с.118-126).

Вказані особи були опитані під час службового розслідування з приводу зазначених обставин та пояснили, що були присутні під час фіксації факту перебування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а саме мав почервонілі очі, запах алкоголю з порожнини рота та нечітку мову. Останньому було запропоновано пройти медичній огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він відмовився, з приводу чого складено акт відмови від проходження медичного огляду.

Відповідно до висновку службового розслідування від 14.02.2020, проведення службового розслідування за фактом порушення 01.01.2020 службової дисципліни оперуповноваженим СКП Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНПв Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закінчено, а факти, які стали підставою для його призначення такими, що знайшли своє документальне підтвердження. За порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзацу 2 пункту 1, абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у свідомому ігноруванні вимог службової дисципліни та заступанні 01.01.2020 на службу у стані алкогольного сп`яніння, застосовано стосовно оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Суд зазначає, що вищевикладені обставини спростовують доводи позивача, викладені ним в позовній заяві. Також, суд зазначає, що факт прибуття позивача на місце несення служби в однострої та його перебування під час шикування для проведення цільового інструктажу поліцейським добового наряду, вказує на факт його обізнаності про необхідність несення служби та виконання обов`язків.

Як встановлено під час судового розгляду справи підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугувало встановлення обставин порушення ним службової дисципліни, що виразилось в ігноруванні положень Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту ОВС України та положень Закону України «Про Національну поліцію» шляхом прибуття для несення служби у нетверезому стані.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку, то беззаперечним є той факт, що на працівників поліції покладається підвищена відповідальність.

Вступаючи на службу в поліцію, поліцейський урочисто складає текст Присяги на вірність Українському народові, усвідомлюючи свою високу відповідальність (ч. 1 ст.64 Закону України Про Національну поліцію).

Поряд з цим, відповідно до п. 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року № 326, гідна поведінка працівника МВС передбачає недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Відповідно до положень пп. 6 п.2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про підтвердження висновків відповідача стосовно допущення позивачем порушення службової дисципліни в частині перебування на службі в стані алкогольного сп`яніння.

При цьому, суд зазначає, що під час судового розгляду справи допитано у якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 які підтвердили обставини зазначені в висновку службового розслідування.

Суд зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 04.03.2020 №91о/с «По особовому складу» згідно із Законом України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 ( у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Так, у контексті розуміння ст. 12 Дисциплінарного статуту, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, а визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає, тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість.

Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби, у тому числі і допущення дисциплінарного проступку.

Особа, яка вступає на службу до поліції, складає Присягу на вірність Українському народові, текст якої наведено у частині першій статті 64 Закону «Про Національну поліцію», та скріплює її власноручним підписом. Присяга покладає на працівника поліції всю повноту відповідальності за виконання ним службових обов`язків.

Враховуючи наявність встановлених фактів порушення позивачем Дисциплінарного статуту, а також не дотримання позивачем службової дисципліни та присяги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів від 03.03.2020 №328, від 04.03.2020 № 91о/с та від 17.03.2020 №110 о/с є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що, враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог позивача про визнання незаконними наказів від 03.03.2020 №328, від 04.03.2020 № 91о/с та від 17.03.2020 №110 о/с, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про поновлення ОСОБА_1 у званні старшого лейтенанта поліції на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які є похідними вимогами від первинних позовних вимог.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. В. Чміленка, 41, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ: 40108709) про визнання протиправними та скасування наказів та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула