Рішення № 91810300, 25.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року м. Київ № 320/7520/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни

про визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62387650 від 19.06.2020.

Позов мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови з огляду на відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження його майна, з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву та доказів на його підтвердження - до 24.09.2020.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність оскаржуваної постанови, оскільки виконавче провадження відкрито за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, а не за місцем проживання боржника, згідно вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка надає стягувачу право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована з 09.10.2008 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з паспорту позивача серії НОМЕР_4.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено 04.06.2020 виконавчий напис №18735 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 42221,92 грн.

При цьому у вказаному виконавчому написі нотаріусом зазначено відомості щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 за наступною адресою: АДРЕСА_1 . Будь-які відомості щодо іншого місця проживання / перебування позивача, місцезнаходження його майна у виконавчому написі відсутні.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову від 19.06.2020 про відкриття виконавчого провадження №62387650 з примусового виконання виконавчого напису №18735, вчиненого 04.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості в розмірі 42221,92 грн.

Вважаючи протиправною постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, позивач звернулась з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі по тексту - Закон №1404-VIII).

За приписами статті першої Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини другої статті 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі по тексту - Закон №1403-VIII), виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (частина перша).

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (частина друга).

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста).

Аналіз наведених положень Законів №1403-VIII та №1404-VIII дає підстави для висновку, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку приватний виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом, зокрема, у своїй постанові від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17.

Як убачається з виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. №18735 від 04.06.2020 та оскаржуваної постанови, місцем проживання боржника - ОСОБА_1 зазначено наступну адресу: АДРЕСА_1 .

При цьому матеріали виконавчого провадження не містять будь-яких відомостей щодо іншого місця проживання / перебування позивача, місцезнаходження його майна.

Згідно даних Єдиного реєстру приватних виконавців України (https://erpv.minjust.gov.ua/), виконавчим округом приватного виконавця Клітченко О.А. є місто Київ.

Відтак, місце проживання позивача не знаходиться на території виконавчого округу приватного виконавця Клітченко О.А., відповідно, виконавчий документ, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів, прийнято відповідачем до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, приватним виконавцем Клітченко О.А. не надано жодних доказів на підтвердження наявності будь-якого майна у позивача (боржника) у місті Києві (в межах виконавчого округу відповідача), що давало б право відповідачу приймати до виконання виконавчий документ про стягнення коштів з ОСОБА_1 .

Крім того, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається наявності у позивача майна в межах виконавчого округу приватного виконавця Возбраної Н.В.

Та обставина, що позивач має відкритий картковий рахунок в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», який розташовано в м. Києві по вул. Андріївська, 4, за висновком суду, не може бути достатньою підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за принципом місцезнаходження майна боржника, з огляду на те, що банківський рахунок без наявності на ньому коштів не може бути власністю громадянина, оскільки призначений для зберігання грошових коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів. Тільки матеріальні цінності, майно, кошти можуть бути об`єктом стягнення, а не рахунки у банку, відповідно, наявність у боржника банківських рахунків не є тотожним наявності у боржника майна у такому банку.

Таким чином, відповідачем порушено вимоги Законів №1403-VIII та №1404-VIII в частині встановлених правил територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки володіючи відомостями про зареєстроване місце проживання позивача (боржника), яке не відноситься до виконавчого округу приватного виконавця, відповідачем прийнято до виконання виконавчий документ з іншого виконавчого округу, про що винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62387650 від 19.06.2020, відповідно, вказана постанова підлягає скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Щодо строку звернення до адміністративного суду, то суд вважає, що позивачем дотримано встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку, оскільки спірну постанову було прийнято відповідачем 04.06.2020, тобто, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Водночас, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлювалось, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: « 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Пунктом 2 розділу ІІ зазначеного закону встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З огляду на набрання 17.07.2020 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX законної сили, продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, строки закінчились через 20 днів після набрання чинності зазначеним законом, тобто 06.08.2020.

Відповідно, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62387650 від 19.06.2020 розпочав свій перебіг 07.08.2020 та збіг 17.08.2020. При цьому, як убачається з поштового відправлення, в якому надійшла позовна заява про оскарження вказаної постанови, позивач звернувся до суду з позовом 19.08.2020.

За висновком суду, в умовах дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), звернення позивача через один день після спливу строку звернення до суду не є достатньою підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду. Інакший висновок суду свідчив би про надмірну формалізацію процесуальних процедур та нівелював би право позивача на доступ до правосуддя та головне завдання адміністративного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, суд вважає, що позивачем подано даний позов з дотриманням строків звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (квитанція від 08.09.2020 №ПН2087). Відтак, враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок коштів приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №62387650 від 19.06.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) за рахунок коштів приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, оф. 35А, тел. НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 25 вересня 2020 року.