Рішення № 91810224, 09.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2020 року № 320/4555/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2215 про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військова частина А2215, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А2215 (код 08081802), щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;

- зобов`язати військову частину А2215 (код 08081802), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

В обгрунтування таких вимог зазначив, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині А2215, де отримував грошове забезпечення.

Під час звільнення, у відповідності до наказу командира військової частини А2215 №11 від 17.01.2020 року, позивачу була виплачена компенсація за невикористані дні додаткової відпустки за 2015, 2016, 2017, 2018 га 2019 роки. Втім, за 2020 рік, компенсацію виплачено не було.

12 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, виходячи з розміру його грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а також нарахувати та виплатити грошову допомогу при звільненні виходячи з вислуги 28 календарних років.

Листом від 18 травня 2020 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що на його думку, виплату компенсації за невикористані дні додаткової щорічної оплачуваної відпустки за 2020 рік нараховувати не належить, оскільки він не має права на отримання основної щорічної відпустки за 2020 рік.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по ненарахування та невиплата компенсації за невикористані дні додаткової щорічної оплачуваної відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, тому звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.06.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідача у письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачу не надавалась основна відпустка за 2020 рік, то і додаткова відпустка надана бути не може.

Тому, відповідач вважає, що права на додаткову відпустку за 2020 рік, як і права на її грошову компенсацію, позивач не набув. За період проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України, маючи статус УБД (2015-2019 роки), військовою частиною А2215 було проведено з ним повні розрахунки та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.

Н а підставі вказаного відповідач робить висновок, що законних підстав для надання позивачу додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, відповідно позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2215. Наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 28.12.2019 року № 709 ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «г» (через сімейні обставини) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Наказом командира військової частини А2215 від 17.01.2020 року №11 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Бориспільського ОМВК Київської області.

Відповідно до п.12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються такі пільги - одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Відповідно до п.14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Позивачу було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за весь період проходження ним військової служби у Збройних Силах України, маючи статус учасника бойових дій, - з 2015 по 2019 роки, що не заперечується позивачем та підтверджується абз. 9 п. 6 наказу командира військової частини А2215 від 17.01.2020 року № 11.

Вимогами пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указу Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Пунктом 4 розділу 31 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядку № 260), передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), накази про звільнення яких підписано минулого року, але які не виключені зі списків військової частини, відпустка за період служби в поточному році не надається і грошове забезпечення за час такої відпустки не виплачується.

Згідно п. 5 розділу 31 Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Таким чином, Позивач, маючи з 2015 року статус учасника бойових дій, мав пільгу, передбачену п.12, ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - додаткову відпустку із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік. У позовній заяві неодноразово акцентується увага на тому, що у рік звільнення позивача зі служби у разі невикористання ним щорічної основної або додаткової відпустки йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.

Як вже зазначалося, наказ про звільнення позивача з військової служби підписаний 28.12.2019 року, а тому права на додаткову відпустку за 2020 рік, як і права на її грошову компенсацію, останній не набув. За період проходження позивачем військової служби у Збройних Силах України, маючи статус УБД (2015-2019 роки), військовою частиною А2215 було проведено з ним повні розрахунки та виплачено грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки.

Суд вважає недоречним посилання позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у рішенні по зразковій справі від 16.05.2019 року № 620/4218/18 (Пз/9901/4/19). оскільки у вказаній справі не було позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за рік, що йде наступним після звільнення позивача з військової служби. Верховний Суд, відповідно, не робив правових висновків щодо подібних правовідносин.

Досліджуючи питання правомірності дій військової частини А2215 слід виходити з того, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися загальних положень законодавства щодо принципів законності під час прийняття рішення (частина друга статті 19 Конституції України та частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зокрема, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку відсутні підстави для визнання бездіяльності військової частини А2215 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 як грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020 рік, так і ненарахування та невиплати грошової допомоги при звільненні за 28 календарні роки.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.