Ухвала суду № 91809249, 28.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 вересня 2020 року Справа 160/11675/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради (пр-т. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41156601), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЯ-Д» (вул.Павла Чубинського, 2А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42353652) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЯ-Д» в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради щодо розміщення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, влаштованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент екологічної політики Дніпровської міської ради розглянути питання про перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, влаштованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/11675/20 передана до розгляду судді Віхровій В.С. 24.09.2020 р.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суддя приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1, 2 статті 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 1 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

При цьому відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Статтею 20 КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних суді.

Так, згідно означеної статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Також, згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує своє звернення до суду незгодою з розміщенням контейнерів для збирання твердо-побутових відходів, які на його думку встановлені з порушенням санітарних норм та призводять до забруднення будинку і прибудинкової території.

До позову долучений лист Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради від 19.08.2020 р. №Т-30/1, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звертався на Єдину гарячу лінію для звернення громадян стосовно перенесення контейнерів для збору побутових відходів за його адресою проживання та на його звернення надано відповідь про те, що виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з контейнерів для збирання твердих побутових відходів є Товариство з обмеженою відповідальністю «Екологія-Д».

За інформацією ТОВ «Екологія-Д», враховуючи особливості забудови міста, зазначене місце розташування контейнерів для збору побутових відходів визначено як найбільш зручне для під`їзду і маневру великовантажної техніки.

Також роз`яснено, що обладнання контейнерних майданчиків відбувається згідно з чинними нормами та п.6.4.7 Правил благоустрою міста Дніпра, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2013 р. №44/43 (зі змінами та доповненнями) і зазначено телефон диспетчерської служби виконавців послуг з вивезення побутових відходів для отримання інформації мешканцями Амур-Нижньодніпровського району.

З викладеного вбачається, що розміщення (обладнання) спірних контейнерів здійснюється безпосередньо ТОВ «Екологія-Д».

При цьому, вимоги позову щодо визнання протиправними дії щодо розміщення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, влаштованого за адресою: АДРЕСА_1 звернені до Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради.

Крім того, позивач просить зобов`язати Департамент екологічної політики Дніпровської міської ради розглянути питання про перенесення контейнерного майданчика для збору твердих побутових відходів, влаштованого за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, на думку суду, позивачем не дотримано вимог, встановлених ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160, ч. 2 ст. 245 КАС України щодо визначення змісту позовних вимог та викладу відповідних обставин, оскільки з поданого позову не вбачається чим саме Департамент екологічної політики Дніпровської міської ради порушив права та законні інтереси особи, яка звернулася до суду та не надано відповідних доказів, що це підтверджують.

Також суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучене жодне рішення та/або акт індивідуальної дії тощо, який безпосередньо порушує права ОСОБА_1 . Також відсутні обґрунтування вчинення відносно позивача протиправних дій та/або бездіяльності, що передували зверненню до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, для належного відновлення своїх порушених прав та законних інтересів в межах адміністративною юрисдикції.

У статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу на складову, закріплену у статті 6 Конвенції - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали справи, яка надійшла, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі, та недоліки поданих разом із позовом додатків у вигляді окремих процесуальних документів (заяв) та доказів в обґрунтування позову.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що подані відомості недостатні для відкриття провадження у справі, а відтак позовна заява має бути залишена без руху для усунення зазначених судом недоліків з урахуванням висновків суду.

Одночасно суд роз`яснює, що виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху не має породжувати нових підстав для залишення позовної заяви без руху, а також змінювати підсудність (юрисдикцію) даного спору.

Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання основних принципів здійснення судочинства.

Керуючись ст.ст.5, 72-79, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради (пр-т. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41156601), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛОГІЯ-Д» (вул.Павла Чубинського, 2А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42353652) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, а саме виклавши зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги у відповідності до визначеного суб`єктного складу, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви у кількості відповідно до сторін.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Віхрова