Рішення № 91808774, 28.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 р. Справа № 120/3948/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, в якій позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивачки від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) по суті звернення, не надання позивачці по суті заяви письмової відповіді та не здійснення розгляду заяви позивачки за її особистої участі або участі її представника;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивачки від 26.12.2019 за її особистої участі або участі її представника з урахуванням положень ст. 18 Закону України "Про звернення громадян".

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.12.2019 позивачка звернулася до виконувача обов`язки міського голови міста Жмеринки із заявою з проханням внести до порядку денного чергової сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення виконавчим комітетом Жмеринської міської ради меж території земельної ділянки за кадастровим номером 0521083600:01:003:0082. Крім того, позивачка просила здійснити розгляд вказаного питання у відповідній профільній комісії та на засіданні Жмеринської міської ради за її особистої участі або участі її представника ОСОБА_2 . Однак відповідач розглянув звернення з порушенням приписів Закону України "Про звернення громадян", а саме заяву розглянуто не по суті звернення, позивачці не надано письмової відповіді на звернення, позивачку позбавлено права особисто бути присутньою при розгляді заяви. Позивачка вважає протиправними дії та бездіяльність відповідача та його посадових осіб під час розгляду заяви від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019), а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 11.08.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України. Цією ж ухвалою вирішено витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії всіх документів, пов`язаних з розглядом заяви позивачки від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/20 від 26.12.2019).

28.08.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. Як зазначає відповідач, 09.01.2020 за № Р-11634/2 позивачці було надано повну та обґрунтовану відповідь на її заяву від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/20 від 26.12.2019). У листі було вказано, що встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконується землевпорядною організацією, яка розробляла технічну документацію із землеустрою, або будь-яка інша, що відповідає зазначеним вимогам Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками. Тому у відповідача відсутні правові підстави для включення в порядок денний сесії Жмеринської міської ради питання розгляду проекту рішення про зобов`язання виконавчого комітету Жмеринської міської ради здійснення відновлення меж земельної ділянки за кадастровим номером 0521083600:01:003:0082 за участі визначених осіб.

01.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив за підписом позивачки та її представника ОСОБА_2 . Втім, за змістом положень ч. 3 ст. 263 КАС України у справах цієї категорії заявами по суті є позов та відзив. Відтак суд не приймає до розгляду та під час ухвалення рішення не бере до уваги відповідь на відзив та додані до неї документи.

Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас дата постановлення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) на лікарняному та у відпустці в період з 01.09.2020 по 25.09.2020 включно.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 26.12.2019 позивачка ОСОБА_1 звернулася до виконувача обов`язки міського голови міста Жмеринки із заявою, в якій просила внести до порядку денного чергової сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення виконавчим комітетом Жмеринської міської ради меж території земельної ділянки за кадастровим номером 0521083600:01:003:0082, здійснити розгляд вказаного питання у відповідній профільній комісії та на засіданні Жмеринської міської ради за її особистої участі або участі її представника ОСОБА_2

Листом від 09.01.2020 за № Р-11634/2 відповідач відмовив позивачці у включенні до порядку денного сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення меж вказаної земельної ділянки, посилаючись на відсутність правових підстав для цього. Крім того, відповідач зазначив, що встановлення меж земельних ділянок в натурі виконується землевпорядною організацією, яка розробляла технічну документацію із землеустрою, або будь-яка інша, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Водночас позивачка зауважує, що відповідач розглянув звернення позивачки з порушенням приписів Закону України "Про звернення громадян", а саме заяву розглянуто не по суті звернення, позивачці не надано письмової відповіді на звернення, позивачку позбавлено права особисто бути присутньою при розгляді заяви.

Відтак, вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача під час розгляду звернення від 26.12.2019, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Питання забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

Так, частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

В силу вимог статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Статтею 4 Закону № 393/96-ВР визначено рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені. Так, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно статті 5 Закону № 393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Статтею 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 18 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Водночас за змістом статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, їх працівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечити поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Пунктом 1 Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 №109/2008 постановлено Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов`язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян", упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз`яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; з`ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків щодо розгляду звернень громадян.

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.

Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді.

Також статтею 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Системний аналіз наведених норм доводить, що чинним законодавством закріплений прямий обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян надати належну та обґрунтовану відповідь на звернення громадян у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

В свою чергу, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань), в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. У випадку, якщо питання порушені у зверненні не входять до повноважень того органу, якому воно адресоване, таке звернення в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав таке звернення.

При цьому розгляд звернення має відбуватися із дотриманням прав громадянина під час розгляду заяви чи скарги, визначених статтею 18 Закону № 393/96-ВР.

Судом встановлено, що 26.12.2019 позивачка звернулася до виконувача обов`язки міського голови міста Жмеринки із заявою, в якій просила внести до порядку денного чергової сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення виконавчим комітетом Жмеринської міської ради меж території земельної ділянки за кадастровим номером 0521083600:01:003:0082.

Водночас суд зауважує, що розгляд вказаного звернення позивачка просила здійснити за її особистої участі або участі її представника ОСОБА_2 , а отже бажала реалізувати своє право, передбачене статтею 18 Закону № 393/96-ВР, бути присутньою при розгляді заяви.

Листом від 09.01.2020 за № Р-11634/2 відповідач відмовив позивачці у включенні до порядку денного сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення меж вказаної земельної ділянки, оскільки встановлення меж земельних ділянок в натурі виконується землевпорядною організацією, яка розробляла технічну документацію із землеустрою, або будь-яка інша, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, відповідач роз`яснив позивачці, що відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Отже, встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виконується землевпорядною організацією, яка розробляла технічну документацію із землеустрою, або будь-яка інша.

Втім, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Таким чином, з зазначених правових норм вбачається, що на суб`єкт, який отримав звернення (із питаннями поза межами його повноважень), покладено обов`язок, по-перше, у п`ятиденний строк переслати його за належністю, а, по-друге, повідомити громадянина, який подав звернення, про факт його направлення за належністю.

Однак відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Частиною першою статті 159 Земельного кодексу України передбачено, що земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що саме до компетенції відповідача належить розгляд заяви позивачки від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) та вирішення питання про внесення до порядку денного чергової сесії Жмеринської міської ради питання щодо визначення виконавчим комітетом Жмеринської міської ради меж території земельної ділянки за кадастровим номером 0521083600:01:003:0082.

Тому відмову відповідача, викладену у листі від 09.01.2020 за № Р-11634/2, суд вважає такою, що надана позивачці не по суті її звернення.

Крім того, позивачка просила відповідача здійснити розгляд заяви від 26.12.2019 за її особистої участі або участі її представника, про що безпосередньо вказала у тексті свого звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Виходячи зі змісту позовних вимог та наведених позивачкою обґрунтувань, предмет спору у цій справі стосується в тому числі розгляду звернення позивачки без її участі і, як наслідок, порушення права позивачки бути запрошеною та присутньою при перевірці та розгляді її заяви, надавати особисті пояснення особі, яка перевіряє заяву, та знайомитись з матеріалами перевірки.

В цьому контексті суд враховує, що згідно із ст. 18 Закону № 393-96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має чітко визначений перелік прав, зокрема, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги тощо.

Водночас статтею 19 Закону № 393-96-ВР визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, як-от: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам тощо.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач був зобов`язаний запросити позивачку для розгляду її заяви, оскільки, в іншому випадку, практична реалізація особою права особисто викласти свої аргументи особі, яка перевіряла заяву, брати участь у перевірці поданої заяви та бути присутнім при розгляді заяви є неможливою.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 826/12287/16, від 28.11.2018 у справі № 820/4881/17, від 31.10.2019 у справі № 826/13435/15, від 24.10.2019 у справі № 826/5333/17.

Відтак суд ще раз звертає увагу на те, що у своїй заяві від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) позивачка просила здійснити розгляд звернення за її особистої участі або участі її представника.

Водночас відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що ним було вжито необхідних заходів для розгляду вказаного звернення в присутності позивачки чи її представника.

Таким чином, суд констатує недотримання відповідачем в повному обсязі вимог статей 18, 19 Закону № 393-96-ВР.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивачки від 26.12.2019 (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) не по суті звернення, не надання позивачці письмової відповіді по суті звернення та не здійснення розгляду звернення позивачки за її особистої участі або участі її представника.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

З огляду на зазначені положення та беручи до уваги обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, суд доходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача розглянути заяву позивачки від 26.12.2019 за її особистої участі або участі її представника, з урахуванням прав громадянина при розгляді заяви, визначених статтею 18 Закону № 393-96-ВР, про що просить позивачка у заявленому позові. Отже, в цій частині позовні вимоги також належить задовольнити.

За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Також відповідно до п. 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачкою, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії та бездіяльність виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 26 грудня 2019 року (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) не по суті звернення, не надання позивачці письмової відповіді по суті звернення та не здійснення розгляду звернення позивачки за її особистої участі або участі її представника.

Зобов`язати виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 26 грудня 2019 року (реєстраційний № 1634/2 від 26.12.2019) за її особистої участі або участі її представника, з урахуванням прав громадянина при розгляді заяви, визначених статтею 18 Закону України "Про звернення громадян".

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

2) відповідач: виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 34227893, місцезнаходження: вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100).

Повне судове рішення складено 28.09.2020.

Суддя Сало Павло Ігорович