Рішення № 91808544, 23.09.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2020 р. Справа № 924/783/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м. Хмельницький

до управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області смт. Нова Ушиця, Хмельницької області

про стягнення 19239,82 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів

Представники сторін:

від позивача: Ціммерманн В.А за довіреністю 4852 від 09.12.2019р.

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" м. Київ в особі Хмельницької філії ПАТ „Укртелеком" м. Хмельницький звернулось до господарського суду Хмельницької області з позовом до управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області смт. Нова Ушиця, Хмельницької області про стягнення суми боргу по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів Новоушицького району, Хмельницької області в період з січня 2019р. по травень 2020р.в розмірі 19239,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії", ст.63 Закону України „Про телекомунікації" та п.63 Правил надання та отримання комунікаційних послуг" позивачем за вказаний період було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Новоушицького району, які підпадають під дію Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", „Про охорону дитинства" на загальну суму 19239,82 грн. Позивач вказує, що на підставі Положення про державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги позивач направляв відповідачу щомісячні звіти для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги. Посилається на те, що згідно Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг відповідним категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано позивачу вказані послуги, позивач просить їх стягнути в судовому порядку, оскільки в силу ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п. 10-11 „Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 „Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають на пільги" (зі змінами) підприємства та організації, що надають послуги щомісяця до 25 числа подають в управління на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга", управління звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга". Проте, пункти 10-11 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 3 "03 від 17.04.2019 - застосовується з 1 жовтня 2019 року. Також управління повідомило ПАТ «Укртелеком» щодо набуття чинності з 1 жовтня змін в законодавстві і неможливості надалі проводити звірку, також рекомендувало заключити договір з Новоушицькою селищною радою для - відшкодування витрат за наданні телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян. Перелік державних програм соціального захисту, на які надаються державні субвенції, визначені ст.102 Бюджетного кодексу України, зокрема у п.5 передбачено надання пільг з послуг зв`язку. Проте, ч.5 ст.102 виключено з Бюджетного кодексу України на підставі Закону №1789-VIII від 20.12.2016р., тому управління соціального захисту не може бути відповідачем по справі. Крім того зазначає, що постановою КМУ від 21.06.2017р. №426 внесено зміни до п.5 постанови КМУ №256 від 04.03.2002р. Стверджує, що управління соціального захисту населення від 20.12.2016р. перестає бути головним розпорядником коштів соціального захисту населення з відшкодування надання пільг з послуг зв`язку, а з листопада 2019р. взагалі статтю 102 виключено на підставі Закону №293-IX від 14.11.2019р. Вважає, що управління не в змозі проводити звіряння та розрахунки за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян. Також відповідач посилається на те, що не зобов`язаний дотримуватись Положення про управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області, затверджене розпорядженням голови Новоушицької районної державної адміністрації від 06.11.2018р. №540/2018-р, а у першу чергу повинен дотримуватись чинного законодавства та воно не є єдиним органом до компетенції якого віднесено питання щодо відшкодування коштів за надані послуги пільговим категоріям споживачів. Звертає увагу, що договір про відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян позивач з Новоушицькою селищною радою не укладав. Тому вважає, що посилання позивача на ст.ст.509, 193 ЦК України є безпідставні.

Позивач у відповіді на відзив відповідача та своїх доповненнях до заперечень на відзив зазначає, що зобов`язання відповідача відшкодувати позивачу кошти за послуги надані пільговим категоріям населення виникло у першу чергу із закону, так як чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладання договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від наявності або відсутності укладеного договору.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні на адресу суду подав клопотання в якому повідомив, що відповідач частково розрахувався на суму 9112,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1051 від 21.09.2020р. та просить в цій частині позову закрити провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України. В решті позову позовні вимоги підтримав та просить залишок заборгованості в сумі 10121,33 грн. відшкодовано вартість витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Новоушицького району за період з 01 січня 2019р. по 31 травня 2020р. задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду клопотання в якому просить проводити розгляд справи без участі представника, оскільки в представника відповідача не має можливості з`явитися в судове засідання. Крім того повідомив, що частково з позивачем розрахувався, на підтвердження чого подав платіжне доручення №№1051 від 18.09.2020р. на суму 9112,49 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявній у ній докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Хмельницька філія ПАТ „Укртелеком", надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, інших законодавчих актів України.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2019 року по травень 2020р. позивачем надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню Новоушицького району на суму 19239,82 грн., а саме: в січня 2019р. - 2031,65 грн., в лютому 2019р. - 2582,84 грн., в березні 2019р. - 1722,32 грн., в квітні 2019р. - 1838,63 грн., в травні 2019р. - 1846,79 грн., в червні 2019р. - 1830,07 грн., в липні 2019р. - 1697,86 грн., в серпні 2019р. - 1672,97 грн., в вересні 2019р. - 1648,36 грн., в жовтні 2019р. - 2422,32 грн., в листопаді 2019р. - 1774,36 грн., в грудні 2019р. - 1676,43 грн., в січня 2020р. - 1560,84 грн., в лютому 2020р. - 1559,27 грн., в березні 2020р. - 1662,02 грн., в квітні 2020р. - 1629,84 грн., в травні - 1592,76 грн., які є непогашеними.

На підтвердження факту надання телекомунікаційних послуг, позивачем долучено до позовної заяви розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг форми №2-пільга, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535, за період з 01 січня 2020р. по 31 травня 2020р. року на загальну суму 19239,82 грн., які щомісяця скеровувались відповідачу для проведення звірки розрахунків відшкодувань.

Позивачем щомісячно направлялися відповідачу для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат за відповідні місяці, що підтверджується описами вкладення в цінний лист, фіскальними чеками, списками згрупованих відправлень та рекомендованими повідомленнями про вручення.

Відтак, станом на день подання позову позивачем, та станом на день розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01 січня 2019 року по 31 травня 2020р. становить суму боргу по відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 19239,82 грн.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії від 08.04.2019р. №03/326, від 06.04.2020р. №03/541 щодо погашення заборгованості, які останнім залишені без задоволення.

19.04.2019р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію №1376 в якій повідомив, що проводить роботу Новоушицькою об`єднаною територіальною громадою і Зеленокуриловецькою, Борсуківською й Вахновецькою сільськими радами з метою погашення заборгованості перед позивачем.

13.05.2020р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію №1155 в якій повідомив, що останній не повинен проводити відшкодування заборгованості, а також посилається на те, що постанова КМУ №256 від 04.03.2002р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів та здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» втратила чинність 01.01.2020р. та просить укласти договори з територіальними громадами.

Однак, в порушення вимог чинного законодавства, відповідачем не було відшкодовано вартість витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з 01 січня 2019р. по 31 травня 2020р. в розмірі 19239,82 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Під час судового розгляду справи по суті позивач повідомив, що відповідач частково перерахував заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів в сумі 9112,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1051 від 18.09.2020р.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", „Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв`язку (телекомунікаційні послуги).

Відповідно до п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №295 (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Закон України "Про телекомунікації" та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Вказані положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян; визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного Кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту "б" пункту 4 ч.1 ст.89 та ст.102 Бюджетного Кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог ст. 102 Бюджетного Кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003р. №117, підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Дане правило позивач виконав, що підтверджується доказами направлення розрахунків.

Уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації (п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги).

Матеріали справи свідчать, Хмельницькою філією Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в період з січня 2019р. по травень 2020 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Новоушицького району на загальну суму 19239,82 грн., а саме: в січня 2019р. - 2031,65 грн., в лютому 2019р. - 2582,84 грн., в березні 2019р. - 1722,32 грн., в квітні 2019р. - 1838,63 грн., в травні 2019р. - 1846,79 грн., в червні 2019р. - 1830,07 грн., в липні 2019р. - 1697,86 грн., в серпні 2019р. - 1672,97 грн., в вересні 2019р. - 1648,36 грн., в жовтні 2019р. - 2422,32 грн., в листопаді 2019р. - 1774,36 грн., в грудні 2019р. - 1676,43 грн., в січня 2020р. - 1560,84 грн., в лютому 2020р. - 1559,27 грн., в березні 2020р. - 1662,02 грн., в квітні 2020р. - 1629,84 грн., в травні - 1592,76 грн., які є непогашеними.

Водночас, факт надання телекомунікаційних послуг Хмельницькою філією ПАТ "Укртелеком" та фактичне споживання їх відповідними категоріями населення у вказаний період, підтверджується долученими до матеріалів справи Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за березень-серпень 2019 року за формою №2-пільга, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007р..

З матеріалів справи вбачається, що публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" щомісячно направлялися Управлінню соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області для здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки видатків на відшкодування витрат за відповідні місяці, що підтверджується описами вкладення в цінний лист, фіскальними чеками, списками згрупованих відправлень та рекомендованими повідомленнями про вручення.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем доказів виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не надано, як і не надано доказів вчинення дій, передбачених п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.

За вказаних обставин, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач як розпорядник відповідних коштів зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Отже, Управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області є розпорядником коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, а тому на підставі вищезазначених норм законодавства відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, має здійснюватись відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.509, ч.ч. 3 та 4 ст.11 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності якого як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Таким чином у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша ст.167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України).

Також, слід зазначити, що п.14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016р. №1789-УШ, ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 204, зокрема:

До видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сімом, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Таким чином, враховуючи п. 204 ст.91 Бюджетного кодексу України, п.3 Порядку №256, судом не беруться до уваги доводи відповідача про те, що відповідач не має законодавчо встановленого обов`язку по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв`язку.

Частиною 2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України, не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004, від 09.07.2007р. №6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09.07.2007р. №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-1V суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004р. у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Заперечення відповідача стосовно того, що після набрання чинності Постанови КМУ від 21.06.2017р. №426 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256" не визначено порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян не приймається судом з огляду на наступне.

Згідно п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Отже надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача.

Не визначення порядку відшкодування різниці вартості послуг зв`язку на пільгових умовах проти повної вартості є непропорційним втручанням держави у право власності позивача непорушність якого гарантується Конституцією України та Конвенцією "Про захист прав людини і основоположних свобод".

В свою чергу, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Аналогічні правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018р. у справі №911/1541/17, від 17.04.2018р. у справі №906/621/17, від 05.07.2018р. у справі №904/7478/17, тощо.

Суд враховує, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, про що зазначалось вище. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону зобов`язаний відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів ці витрати.

Таким чином, відповідач відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону, і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких осіб.

За вказаних обставин та встановлений судом факт наявності обов`язку відповідача відносно відшкодування наданих позивачем послуг пільговим категоріям осіб (за законом) та підтверджений розмір вказаних відшкодувань свідчать про відсутність підстав до невиконання відповідачем відповідного обов`язку.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача вартості витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з 01 січня 2019 року по 31 травня 2020р. в розмірі 19239,82 грн. підставною, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів в сумі 9112,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1051 від 18.09.2020р.

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 9112,49 грн. заборгованості належить закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано передбаченого законодавством обов`язку щодо відшкодування позивачу витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості по видатках на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, заборгованість відповідача перед позивачем доведена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 10127,33 грн. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення 10127,33 грн. Провадження у справі в частині стягнення 9112,49 грн. заборгованості підлягає закриттю.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України" Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Судові витрати зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" м. Хмельницький до управління праці та соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області смт. Нова Ушиця Хмельницької області про стягнення 10127,33 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів задовольнити.

Стягнути з управління соціального захисту населення Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області (32600, смт. Нова Ушиця, Хмельницької області, вул. Подільська,32, код 03198468) на користь публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) в особі Хмельницької філії публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська,13, код ЄДРПОУ 01182500) - 10127,33 грн. (десять тисяч сто двадцять сім гривень 33 коп.) заборгованості по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів Новоушицького району Хмельницької області та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 9112,49 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів Новоушицького району Хмельницької області закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Рішення підписано та складено 28.09.2020р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка,18, та м. Хмельницький, вул. Проскурівська,13)(реком. з повід.)

4 - відповідачу (32600, смт. Нова Ушиця, Хмельницької області, вул. Подільська,32)(реком. з повід.)