Рішення № 91808255, 21.09.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/239/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Аганін В.Ю.

розглянувши справу №916/239/20

За позовом: Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443)

До відповідача: Лановенко Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

Про стягнення 247635,13 грн.

Представники:

від позивача: Боднар М.О., адвокат за ордером

від відповідача: не з`явився

Встановив: Позивач - Акціонерне товариство „ТАСКОМБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Лановенко Сергія Анатолійовича про стягнення 247635,13 грн.

Позовні вимоги позивача у справі обґрунтовано неналежним виконанням з боку Фізичної особи-підприємця Лановенко Сергія Анатолійовича прийнятих на себе зобов`язань за умовами Кредитного договору № ID 4964103 та направлено на стягнення боргу у розмірі 247635,13 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2020р. позовну заяву Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" від 30.01.2020р. вх. № ГСОО 2520/20 залишено без руху. Акціонерному товариству „ТАСКОМБАНК" надати суду докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на належну відповідачу адресу. Встановлено Акціонерному товариству „ТАСКОМБАНК" строк для усунення недоліку позовної заяви не пізніше 5 днів з дня отримання даної ухвали суду. Повідомлено Акціонерне товариство „ТАСКОМБАНК", що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

20.02.2020р. до господарського суду Одеської області представником позивача супровідним листом були наданні документи, в підтвердження усунення недоліків позовної заяви, які були визначені судом в ухвалі господарського суду Одеської області від 04.02.2020р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2020р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" до розгляду та відкрито провадження у справі №916/239/20. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "23" березня 2020 р. о 10:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.03.2020р. о 10:00.

19.03.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2020р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/239/20 на 30 днів до 25.05.2020р. Відкладено підготовче засідання на "06" квітня 2020 р. о 10:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 06.04.2020р. о 10:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2020р. відкладено підготовче засідання на "29" квітня 2020 р. о 13:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 29.04.2020р. о 13:45.

29.04.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на пізнішу дату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2020р. відкладено підготовче засідання на "18" травня 2020 р. о 12:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 18.05.2020р. о 12:45.

18.05.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому було зазначено, що в Україні оголошено загальнонаціональний карантин через загрозу поширення вірусу COVID-19 (який продовжено до 22.05.2020р.) та введено обмежувальні заходи на території міста Києва, суттєво обмежене міське та повністю припинено міжміське транспортне сполучення, просить відкласти розгляд справи 916/239/20, який призначено на 18.05.2020р. на 12 год. 45 хв. на більш пізнішу дату, про що повідомити позивача у передбачений законом спосіб.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2020р. відкладено підготовче засідання на "10" червня 2020 р. о 14:15. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.06.2020р. о 14:15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2020р. відкладено підготовче засідання на "23" червня 2020 р. о 11:30. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 23.06.2020р. о 11:30.

23.06.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому було зазначено, що в Україні оголошено загальнонаціональний карантин через загрозу поширення вірусу COVID-19 та введено обмежувальні заходи на території міста Києва, станом на поточну дату не відновлено міжміське транспортне сполучення, у зв`язку з чим, позивач просить відкласти розгляд справи №916/239/20, який призначено на 23.06.2020р. на 11 год. 30 хв., на більш пізнішу дату, про що повідомити позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2020р. відкладено підготовче засідання на "10" серпня 2020 р. о 10:30. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 16 (5 поверх), тел. 0(482)307-973. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 10.08.2020р. о 10:30.

10.08.2020р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому було зазначено, що в Україні оголошено загальнонаціональний карантин через загрозу поширення вірусу COVID-19 та введено обмежувальні заходи на території міста Києва, станом на поточну дату не відновлено міжміське транспортне сполучення, з огляду на зацікавленість позивача в особистій участі представника,у зв`язку з чим, позивач просить відкласти розгляд справи №916/239/20, який призначено на 10.08.2020р. на 10 год. 30 хв., на більш пізнішу дату, про що повідомити позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.08.2020р. відкладено підготовче засідання на "02" вересня 2020 р. о 11:45. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 02.09.2020р. о 11:45.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2020р. закрито підготовче провадження у справі № 916/239/20. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "21" вересня 2020 р. о 11:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 21.09.2020р. о 11:20.

Позивач - Акціонерне товариство „ТАСКОМБАНК" підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачем - Лановенко Сергієм Анатолійовичем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування на його адресу ухвали суду, однак кореспонденція суду повернулась без вручення.

Судом було здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місяця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з метою отримання відомостей про реєстрацію місця проживання Лановенко Сергія Анатолійовича .

У судові засідання представник відповідача не з`являвся, про поважність причин відсутності суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідача не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення скеровувалось судом на адресу реєстрації відповідача, а також відсутність жодних клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

24 липня 2018 року за допомогою ЕЦП Акціонерним товариством „ТАСКОМБАНК" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем Лановенко Сергієм Анатолійовичем (Позичальник) підписано Заяву - договір №ID4964103 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), згідно з якою за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати Позичальникові Кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору, кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у AT „ТАСКОМБАНК" з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування. (далі - ліміт).

Умовами п. 2.1., п. 2.2 Договору, розмір кредиту:200000,00 грн., валюта кредиту: гривня.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, розмір процентної ставки за користування кредитом: 27,00% річних.

Згідно до п. 2.3.2. Договору, розмір комісійної винагороди: 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць.

Умовами п.п. 2.4., 2.5., 2.6., 2.7. Договору узгоджено, що тип процентної ставки: фіксована, період сплати процентів з 01 по 10 число кожного місяця, період сплати комісії з 01 по 10 число кожного місяця, термін повернення кредиту: 24.07.2019р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі необхідної для сплати процентів та комісії у Період сплати визначений у пунктах 2.5., 2.6. Остаточне погашення за кредитом Позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п. 2.7. цього Договору. (п. 3.2. Договору).

Згідно до п. 3.3. Договору, у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що цей Договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ „Таскомбанк" та Цінові параметри продукту є Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору, цей Договір є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому, особа, що виявила намір укласти Договір, не може запропонувати Банку внести зміни до запропонованих умов Договору або запропонувати включення до договору своїх умов, у випадку незгоди зі змістом та формою цього Договору чи окремих його положень особа, яка виявляє намір укласти Договір має право відмовитись від його укладення, вимоги щодо зміни або розірвання цього Договору, після набрання ним чинності, пред`являються і підлягають задоволенню відповідно до положень цього Договору та законодавства України.

Згідно до п. 4.3. Договору підписання Договору є підтвердженням наміру Позичальника укласти Кредитний договір, а дата підписання вважається датою укладання Договору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем було зазначено суду, що умови кредитного договору з боку Позичальника - Лановенко Сергія Анатолійовича не виконані та кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, у зв`язку з чим саном на 21.01.2020р. розмір заборгованість по тілу кредиту (в.т.ч. прострочена) перед Банком за кредитним договором №ID 4964103 від 24 липня 2018 року складає 167899,00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку Позичальника.

З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2019р. позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про погашення заборгованості.

Згідно з розрахунком позивача, який наведений у позовній заяві, станом на заборгованість відповідача за кредитним договором № ID4964103 від 24.07.2018р. становить 247635,13 грн., в т.ч. - заборгованість по тілу кредиту - 167899,00 грн.; - заборгованість по відсоткам - 35219,70 грн.; - заборгованість по комісії - 980,00 грн.; - сума нарахованого штрафу - 5648,99 грн.; - сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості - 37887,44 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 24 липня 2018 року за допомогою ЕЦП Акціонерним товариством „ТАСКОМБАНК" та Фізичною особою-підприємцем Лановенко Сергієм Анатолійовичем (підписано Заяву - договір №ID4964103 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок").

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "ТАСКОМБАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З урахуванням положень п. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України відносини повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Крім того, ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Отже, виходячи з того, що наявна у справі заява-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, яка підписана відповідачем 24.07.2018р., містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентної ставки за користування кредитом, розміру комісійної винагороди, розміру пені у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо строків повернення кредиту, встановленого у такому договору, про надсилання позивачем відповідачу вимоги-повідомлення погашення кредиту, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу за кредитом у розмірі 167899,00 грн., боргу з оплати відсотків за користування кредитом у розмірі 35219,70 грн., боргу з оплати комісійної винагороди у розмірі 980,00 грн. та пені у розмірі 37887,44 грн.

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч.1 ст.74 ГПК України, за час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про наявність заборгованості за кредитом, а тим більш доказів, що спростовують такі обставини.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5648,99грн., господарський суд виходить з наступного.

Як встановлено господарським судом, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу обґрунтовані посиланнями на Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", які розміщенні на сайті www.tascombank.com.ua. Позивач надав до справи витяг з "Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву - договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати відповідачем штрафу, оскільки підпису позичальника на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.

Отже, наданий позивачем Витяг з "Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", який не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.07.2018р. шляхом підписання Заяву - договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів, в якій не зазначено до яких саме Правил приєднався відповідач (оскільки останні протягом певного часу могли змінюватися). Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату штрафу за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що є обов`язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК", що розміщені на офіційному сайті позивача (www.tascombank.com.ua) змінювалися самим позивачем.

При цьому, на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України судом враховуються висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18, від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5648,99 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" зі стягненням з Лановенко Сергія Анатолійовича заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі 167899,00 грн.. заборгованості по відсотках (в т.ч. прострочені) у розмірі 35219,70 грн., заборгованості по комісії у розмірі 980,00 грн. та заборгованості по пені ( на суму простроченої заборгованості за період з 13.05.2019р. по 13.11.2019р.) у розмірі 37887,44 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 3629,80 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" - задовольнити частково.

2.Стягнути з Лановенко Сергія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства „ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) у розмірі 167899 (сто шістдесят сім тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп., заборгованість по відсотках (в т.ч. прострочені) у розмірі 35219 (тридцять п`ять тисяч двісті дев`ятнадцять) грн. 70 коп., заборгованість по комісією у розмірі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., заборгованість по пені ( на суму простроченої заборгованості за період з 13.05.2019р. по 13.11.2019р.) у розмірі 37887 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3629 (три тисячі шістсот двадцять дев`ять) грн. 80 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 28 вересня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко