Ухвала суду № 91805917, 24.09.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1698/20

Провадження № 1-кп/344/897/20

У Х В А Л А

24 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Головуючий суддя Лазарів О.Б., судді: Деркач Н.І., Болюк І.І., з участю секретаря судового засідання Черепій Н.П., прокурора Свірідова Д.І., захисника Помазановської О.І., Корчевого М.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглядаючи на підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч. 2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.27 ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч. 2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27 ч. 2 ст.15, п.п.5, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Свірідов Д.І. заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку із наявністю ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник Помазановська О.І. заперечила щодо заявленого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави щодо ОСОБА_1 , зазначивши, що воно є необґрунтованим, оскільки клопотання не містить жодних фактичних обставин та даних про обгрунтованість обвинувачення, ризиків і міркувань щодо альтернативних запобіжних заходів у зв`язку з цим, а є простим перерахуванням положень норм кримінального процесуального права, які без вказівок на фактичні обставини, докази та логічний зв`язок між ними, законної сили самі по собі не мають.Також захисник вказала, що в клопотанні відсутні будь які фактичні дані, які б свідчили про спроби обвинуваченого ОСОБА_1 виїхати з території України, вплинути на свідків та/або потерпілого, вплинути на перебіг або в будь який спосіб перешкодити проведенню досудового розслідування, тому просила обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт, який забезпечить належний контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 також зазначив, що клопотання прокурора є безпідставним.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, на даний продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися у даному кримінальному провадженні, а також щодо можливості переховуватися обвинуваченим від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

В той же час прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень, наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, зокрема щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися у даному кримінальному провадженні, а також щодо можливості переховуватися обвинуваченим від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід саме у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.183, 194, 196-199, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів без визначення розміру застави - до 22 листопада 2020 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий суддя: О.Б.Лазарів

Судді: Н.І. Деркач

І.І. Болюк