Рішення № 91805166, 27.08.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.08.2020 Справа № 905/1035/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.

розглянувши справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”, Донецька область, м. Маріуполь,

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, Донецька область, м.Слов`янськ,

про стягнення 239137,65 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з` явився

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення вартості небалансу природного газу у сумі 239137,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №1516 від 03.02.2020 року розподілу природного газу та положень Кодексу

ГРС, ГТС у лютому, березні та квітні 2020, а саме здійснення несанкціонованого відбору природного газу та не компенсовано Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” вартості обсягів неврегульованого небалансу, які Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” віднесено на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”.

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст. ст. 13, 59 Закону України “Про ринок природного газу”, ст. 174 Господарського кодексу України, п.5 гл. 1 розділу 1, п. 4, гл.5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

29.07.2020 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач в позовній заяві не наводить доказів про сплату компенсацій вартості обсягів неврегульованого небалансу, які були віднесені 'ГОВ “Оперетором газотранспортної системи України” на ПАТ “Маріупольгаз”. З доданих до позову даних не зрозуміло як розраховувались суми обсягу неврегульованого балансу, за який саме період, за яким тарифом та який коефіцієнт компенсації визначався при розрахунку вартості таких обсягів.

Ухвалою суду від 04.08.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1035/20; призначити розгляд справи по суті на 19.08.2020. Ухвалою суду від 19.08.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 27.08.2020. У судове засідання 27.08.2020 представники сторін не з`явились.

Зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання 27.08.2020 не була визнана судом обов`язковою, приймаючи до уваги закінчення встановлених процесуальним законом строків, суд розглядає справу по суті за наявними в ній матеріалами у визначеному господарським процесуальним кодексом України порядку.

Дослідивши матеріали справи господарський суд встановив наступне:

03.02.2020 між ПАТ «Маріупольгаз» (позивач, оператор ГРМ) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (відповідач, споживач) укладено типовий Договір розподілу природного газу №1516.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви-приєднання №1516 до умов договору розподілу природного газу, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганська приєднався до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015р.

Відповідно до п.1.3. типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п.2.1. типового договору).

Факт надання послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, згідно пункту 6.6. типового договору та пункту 6 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, підтверджується підписаним позивачем актом наданих послуг.

Згідно до п. 6.4. типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

За наявності підтвердженого обсягу природного газу споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного тазу, що належить споживачу, до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу. Приймання-передача обсягу газу, належного споживачу, а також перехід експлуатаційної відповідальності за стан газових мереж від Оператора ГРМ до споживача відбуваються на межі балансової належності об`єкта споживача (п. 3.2. Договору).

За умовами п. 3.3. Договору та п. 3 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.

Відповідно до п.п. 5 п. 7.4. Договору споживач зобов`язується не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством України (п. 8.1. Договору).

Як зазначає позивач, відповідачем у лютому, березні, квітні 2020 року в порушення умов договору розподілу газу та Кодексу ГРС, Кодексу ГТС було здійснено несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи у обсязі 24,170 тис. м3 без виділених постачальником підтверджених обсягів природного газу.

Дослідивши наданий позивачем акт приймання – передачі природного газу від 29.02.2020, акт №3/1516 про фактично спожитий обсяг природного газу від 31.03.2020, акт №4/1516 про фактично спожитий обсяг природного газу від 30.04.2020, судом встановлено, що обсяг несанкціонованого відбору природного газу за цей період становить 48,823 тис. м3.

Однак, відповідно до ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, у зв`язку з чим суд розглядає лише заявлений позивачем обсяг природного газу.

Листом ПАТ «Маріупольгаз» від 03.02.2020 року №08-175/1 відповідача було повідомлено про необхідність до 05.02.2020 вирішити питання щодо включення відповідача до реєстру споживачів природного газу постачальника природного газу або, відповідно до вимог Кодексу ГРС самостійно припинити споживання природного газу та надати доступ працівникам ПАТ «Маріупольгаз» до об`єкту відповідача для його відключення від системи газопостачання.

Листом ПАТ «Маріупольгаз» від 05.03.2020 року №08-387 відповідача було повідомлено про необхідність до 09.03.2020 вирішити питання щодо включення відповідача до реєстру споживачів природного газу постачальника природного газу або, відповідно до вимог Кодексу ГРС самостійно припинити споживання природного газу та надати доступ працівникам ПАТ «Маріупольгаз» до об`єкту відповідача для його відключення від системи газопостачання.

Відповідач не виконав вимогу про необхідність самостійного припинення газоспоживання, внаслідок чого 05.02.2020 та 09.03.2020 представники позивача прибули на об`єкти відповідача за адресами: м. Маріуполь, вул. Грецька, 141; м. Маріуполь, вул. Комишова, 1 для виконання робіт по припиненню газопостачання, проте вони не були допущені до виконання відповідних робіт представниками відповідача, про що були складені відповідні акти про недопуск представників ПАТ “Маріупольгаз” для проведення робіт по припиненню (обмеженню) газопостачання від 05.02.2020 та та 09.03.2020 на кожний об`єкт окремо.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 40 Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII “Про ринок природного газу” розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором - Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 глави 5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем і оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про ринок природного газу" визначені обов`язки споживача, зокрема, укласти договір про постачання природного газу, не допускати несанкціонованого відбору природного газу, припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи, несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; Номінація-заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); Підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника; небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації; алокація - віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.

Згідно положень глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи, для отримання послуг з транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.

Відповідно п. 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС, алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче.

У разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи.

Згідно, п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу”, оператор газотранспортної системи – суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Оператором газотранспортної системи в Україні являється ПАТ Укртрансгаз.

Зважаючи на викладені норми та умови договору постачання, санкціонованим відбором споживачем - відповідачем природного газу є його відбір у межах договірного обсягу та за наявності підтвердженої номінації, за відсутності якої такі дії кваліфікуються як несанкціонований відбір газу. Таким чином, оператор ГРМ, яким є позивач, надає послуги транспортування природного газу лише за наявності та на підставі підтвердженої номінації.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник природного газу, яким є ТОВ “Оператор газотранспортної системи України”, підтверджені обсяги природного газу (ліміти) для відповідача у лютому, березні, квітні 2020 року не виділяв, а тому природний газ в цей період відповідачу зі свого ресурсу не поставляв. Доказів протилежного відповідачем не представлено.

Відповідно до п.4 глави 5 розділу VI Кодексу ГРС якщо за результатами споживання природного газу у період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника (несанкціонований відбір природного газу) Оператор ГТС при забезпеченні заходів балансування за підсумками газового місяця за процедурою, визначеною Кодексом ГТС, віднесе такі обсяги (неврегульований небаланс) на Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ вартість таких обсягів, що розраховується за формулою: В = Vф Ч Ц Ч К, де В- вартість природного газу, яка компенсується Оператору ГРМ; Vф - об`єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий споживачем за період відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника; Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у відповідний період. Оператор ГРМ щомісячно публікує на своєму веб-сайті інформацію про таку ціну та період її дії; К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5

При цьому якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відмови в доступі до об`єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Згідно п.п. 7, 8 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГРС оператор ГРМ за підсумками місяця та календарного року складає відповідні акти про загальний об`єм (обсяг) природного газу, який: надійшов до ГРМ протягом визначеного періоду, у тому числі в розрізі суміжних суб`єктів ринку природного газу; переданий в суміжні ГРМ протягом визначеного періоду, у тому числі в розрізі суміжних Операторів ГРМ; розподілений з ГРМ по об`єктах споживачів, підключених до/через ГРМ, протягом визначеного періоду, у тому числі в розрізі кожної категорії споживачів (промисловість, бюджет, виробники теплової енергії, населення, інші, передбачені законодавством). Порядок обміну даними між Оператором ГРМ та Оператором ГТС щодо прогнозів відбору/споживання природного газу та фактичних об`ємів/обсягів природного газу за суб`єктами ринку природного газу на території ліцензованої діяльності Оператора ГРМ регулюється вимогами Кодексу ГТС та договором транспортування природного газу, укладеним між Оператором ГТС та Оператором ГРМ.

26.12.2019 між позивачем (замовник, оператор ГРМ) та ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” (оператор ГТС) укладено договір транспортування природного газу №1910000185/08/640-19, за умовами якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

У разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу (п. 9.1 договору).

Відповідач у своєму відзиві вказує, що позивач в позовній заяві не наводить доказів про сплату компенсацій вартості обсягів неврегульованого небалансу, які були віднесені ТОВ “Оперетором газотранспортної системи України” на ПАТ “Маріупольгаз”, однак у наданому позивачем клопотанні про долучення додаткових документів від 15.07.2020 до матеріалів справи долучено оригінали платіжних доручень АТ «ПУМБ» №2515, №2514, №2510 від 24.06.2020, які спростовують доводи відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту приймання – передачі природного газу від 29.02.2020, акту №3/1516 про фактично спожитий обсяг природного газу від 31.03.2020, акту №4/1516 про фактично спожитий обсяг природного газу від 30.04.2020, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, та не заперечується відповідачем, у лютому, березні і квітні відповідач прийняв від позивача 48,823 тис. м3 природного газу. Даний обсяг 48,823 тис. м3. природного газу не був врегульований із постачальником, та був віднесений Оператором ГТС на неврегульовані обсяги небалансу ПАТ “Маріупольгаз”. За таких обставин, у зв`язку з відсутністю у відповідача номінацій (лімітів) на лютий, березень і квітень 2020 року, відповідач здійснював несанкціонований відбір природного газу, та має компенсувати позивачу вартість об`єму спожитого природного газу за лютий, березень і квітень 2020 року.

За наслідками проведеного судом перерахунку обсягів природного газу за визначені позивачем періоди загальний об`єм природного газу перевищує розмір заявлений позивачем, а тому суд розглядає вимоги лише в заявленому позивачем розмірі – 24,170 тис. м3.

Позивач, відповідно до п. 4 гл. 5 розділу VI Кодексу ГРМ, нарахував відповідачу вартість природного газу, який компенсується Оператору ГРМ за лютий, березень і квітень 2020 року року в сумі 239 137, 65 грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не представлено, доказів щодо оплати вартості природного газу, який компенсується оператору ГРМ за лютий, березень та квітень 2020 року в сумі 239137, 65 грн. не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз”, Донецька область, м. Маріуполь, до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, Донецька область, м.Слов`янськ, про стягнення 239137,65 грн. – задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ, Донецька область, м.Слов`янськ (код ЄДРПОУ 07652214, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Поштова, 20) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” (код ЄДРПОУ 03361135; адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Миколаївська, 16) вартість небалансу природного газу в сумі 239137,65 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 3587,06 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 27.08.2020 складено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Через тимчасову непрацездатність судді повний текст рішення складено та підписано 24.09.2020р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз