Рішення № 91803865, 24.09.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/4434/20

Провадження № 2/750/1101/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Требух Н.В.,

із секретарем судового засідання Будаш М.В.

справа № 750/4434/20

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «ПриватБанк»

третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, приватний виконавець виконавчого обкругу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участі: сторони не з`явились

в с т а н о в и в :

28 травня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» ( правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк»), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08.07.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., зареєстрований в реєстрі за №6273, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 2006 року в сумі 152486 грн. 66 коп. за період з 30.05.2006 року по 02.06.2017 року. Обґрунтовано позов тим, що виконавчий напис було вчинено з порушенням діючого законодавства, сума заборгованості, яка визначена стягувачем, не є безспірною, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що банком було надано нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, як це передбачено Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також, банком було виконано обов`язок щодо повідомлення позивача про необхідність виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив справу розглядати за його відсутності.

Треті особи до суду не з`явились.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно заяви позичальника № DNH4KP50650623 27.05.2006 року позивачу відповідачем надано грошові кошти в сумі 4600 грн. 70 коп. строком на 12 місяців, тобто до 27.05.2007 року.

08.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 6273, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за період з 30.05.2006 року по 02.06.2017 року в сумі 152486 грн. 66 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 4600,70 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 35776,39 грн., заборгованості з пені в сумі 104372,11 грн., заборгованість по штрафам (фіксована частина) – 500 грн., заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) – 7237,46 грн.

Вказаний виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П.

Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Стаття 50 Закону України «По нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як випливає з наданих приватним нотаріусом копій документів, на підставі яких видано виконавчий напис нотаріуса, зокрема розрахунку заборгованості, заборгованість почала виникати з 30.05.2006 року. Таким чином, приватним нотаріусом стягнуто заборгованість за період, що перевищує трирічний строк позовної давності.

Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК України).

За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

За таких обставин, між сторонами наявний спір про розмір заборгованості.

У правових висновках Великої Палати Верховного Суду в постанові від 15 січня 2020 року в справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заборгованість, вказана в виконавчому написі, не є безспірною, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп. та у відповідності до ст..137 ЦПК України витрати на оплату вартості правничої допомоги в розмірі 13500 грн., які документально підтверджені, і про розмір яких було зазначено в позовній заяві, відповідачем заяви про зменшення розміру судових витрат не надано, їх співмірність з заявленими вимогами відповідачем не оспорювалась.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (місце знаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 08 липня 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за №6273, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» невиплачені в строк грошові кошти за кредитним договором № DNH4KP50650623 від 30.05.2006 року в загальній сумі 152486 грн. 66 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. у відшкодування сплаченого судового збору та 13500 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу, а всього 14340 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.В.Требух