Ухвала суду № 91803435, 25.09.2020, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1204/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2020 р. м.Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Ярмолинецького ВП ГУНП України в Хмельницькій області Садовця Руслана Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

09.09.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пред`явлена позовна заява ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 10.09.2020 була залишена без руху для усунення виявлених недоліків, оскільки у позовній заяві, в порушення ч. 1 ст. 123 КАС України, позивачем необґрунтовано клопотання, щодо поважності причин, які перешкоджали йому протягом десяти днів з моменту отримання постанови звернутися до суду із позовом, та не додано жодних доказів на підтвердження цих причин.

На виконання даної ухвали ОСОБА_1 23.09.2020 до суду надано клопотання про поновлення строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_1 стверджує, що 04.09.2020 він перебував у м. Хмельницькому і у нього погіршився стан здоров`я, тому він змушений був звернутися за медичною допомогою комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медичної допомоги Хмельницького району» (надалі – КНП «Центр ПМД Хмельницького району»).

Як докази, ОСОБА_1 надано довідку КНП «Центр ПМД Хмельницького району» яке розташоване у с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області та пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 , інваліда 3 групи.

Фактично в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що він перебував на амбулаторному лікуванні в період, коли минав строк на оскарження постанови про накладення на нього адміністративного стягнення.

Аналізуючи наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, суд доходить таких висновків.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернення до суду із позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 75 КАС України та ч. 1, 2 ст. 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 17.07.2020. Позивач отримав вказану постанову 28.08.2020. Строк звернення до суду із позовом закінчився 07.09.2020. До суду із позовом позивач звернувся 09.09.2020.

Позивач стверджує, що пропустив строк звернення до суду із позовом, оскільки перебував на амбулаторному лікуванні.

Згідно довідки КНП «Центр ПМД Хмельницького району» № 244 від 23.09.2020 ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 04.09.2020 по 14.09.2020 з діагнозом вегето-судинна дистонія.

Разом з тим, амбулаторне лікування розуміє під собою, як лікувально-профілактичні дії, які надаються особі (основні види медичної допомоги), як в самій амбулаторії (без залишення в лікарні на стаціонар), так і вдома. В свою чергу, це не позбавляє права особу своєчасно підготувати та подати позовну заяву до суду. Доказів, щодо причин неможливості подання позовної заяви в належні строки, надано не було.

Звернення позивача до суду з позовом під час перебування на амбулаторному лікуванні свідчить про те, що не існувало непереборних та об`єктивних перешкод чи труднощів, які не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне звернення до суду через стан його здоров`я.

Крім цього, твердження позивача, що він, перебуваючи в м. Хмельницькому через погіршення стану здоров`я, звернувся до КНП «Центр ПМД Хмельницького району», яке розташоване у с. Малиничі Хмельницького району Хмельницької області, тобто за 14 км від м. Хмельницького, ніяким чином не обґрунтоване, оскільки, у м. Хмельницькому знаходиться як Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 так і Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2. При цьому, с. Малиничі розташоване в іншому напрямку виїзду з м. Хмельницького, ніж місце проживання позивача – м. Красилів.

Вказані обставини також вказують на відсутність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

З огляду на викладене, суд відхиляє посилання позивача на перебування на амбулаторному лікуванні у період з 04.09.2020 по 14.09.2020, як на поважність причини пропуску строку звернення до суду.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 22.11.2019 в справі №120/4137/18-а та ухвалі від 20.11.2019 в справі №440/2895/19, зазначивши, що перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника.

Крім того, у відповідності до практики Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, ухвалі Верховного Суду від 21.11.2018 справа №216/1724/17, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії").

Також, суд зазначає, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Крім того, суд враховує висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішенні від 18.10.2005 у справі «МШ «Голуб» проти України», відповідно до якого, право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Враховуючи наведені приписи, вказані позивачем на підтвердження поважності причин пропуску строку з клопотання обставини, не є обґрунтованими позивачем належним чином, а відтак визнаються судом неповажними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд доходить висновку, що, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені ним у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави суд визнає неповажними, тому ця позовна заява має бути повернута на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції № 1 Ярмолинецького ВП ГУНП України в Хмельницькій області Садовця Руслана Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Красилівський районний суд Хмельницької області, з врахуванням вимог п. 15.5) Розділу VІІ Перехідні положення КАС України протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, у порядку ст. 295 КАС України.

Учаснику справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р. В. Вознюк