Рішення № 91803169, 24.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12102/20

н/п 2-а/766/700/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа№766/12102/20; провадження№2-а/766/700/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Сафронов Юрій Іванович (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

04.08.2020 року представник позивача поштовою кореспонденцією направив до суду з позов до відповідача, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову БАА №088888 від 25.07.2020 року про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510, 00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.07.2020 р. на а/д М-14 км 203+500 працівниками Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF СF 85.410 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3Е д/н НОМЕР_4 , під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. За результатами зважування транспортного засобу працівниками Управління Укртрансбезпеки було видано позивачу на руки талон зважування №10691.

В той же час, не очікуючи складення працівниками Укртрансбезпеки інших документів габаритно-вагового контролю, інспектором СРПП Олешківського ВП НВП ГУНП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Куренем М.В. було прийнято рішення скласти відносно позивача матеріали про адміністративне правопорушення на підставі виданого талону, про що він зазначив в Постанові серії БАА №088888 від 25.07.2020р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Вказані дії інспектора СРПП Олешківського ВП НВП ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Куреня М.В. позивач вважає протиправними, а постанову такою що підлягає скасуванню, оскільки у поліцейських відсутні повноваження на складення відносно водіїв протоколів про адміністративні правопорушення за перевищення вагових параметрів, що є самостійною підставою для задоволення даного позову. Ці повноваження віднесено до компетенції уповноважених на те посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпеки).

Також у відповідності до примітки до ст. 132-1 КУпАП, за якою відповідач виніс постанову, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Очевидно, що талон зважування не є тим документом, який відносить транспортний засіб до великовагового та на підставі якого працівник поліції міг би скласти відносно водія Постанову, навіть якщо б у нього були повноваження. В іншому випадку склавши на підставі зазначеного документу постанову відповідач перевищив надані йому повноваження, оскільки самостійно визначив транспортний засіб великоваговим, а законодавство не дає йому такого права, оскільки повноваження на віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових належать виключно Укртрансбезпеці.

За таких обставин, посилаючись на КУпАП, Постанову КМУ №879 від 27.06.2007 року, Постанову КМУ №1567 від 08.11.2006 року просив позовні вимоги задовольнити.

Позиція відповідача

24.09.2020 року представник ГУНП в Херсонській області Замостний О.І. через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов.

Вказує, що 25.07.2020 на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 233 км. був зупинений транспортний засіб DAF СF 85.410 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом д/н НОМЕР_4 , оскільки даний т/з перевозив вантаж маса якого на одиночну вісь складала 12290 кг., чим порушив п. 22.5 ПДР. Водієм даного автомобіля виявився ОСОБА_1 .

25.07.2020 о 17:08 год. працівниками Укртрансбезпеки на ваговому комплексі було здійснено зважування DAF CF 85.410 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом д/н НОМЕР_4 . Згідно квитанції №10691 від 25.07.2020 у зазначеного т/з навантаження на одиночну вісь складало 12290 кг, що перевищує допустимі ПДР норми навантаження.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 132-1 КУпАП, інспектором СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Куренею Михайлом Валентиновичем було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №088888 від 25.07.2020 та надано позивачеві для ознайомлення, при цьому роз`яснено права та зміст відповідних статей. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення постанови від 25.07.2020.

Вказане дає підстави стверджувати, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає.

Викладаючи свою позицію у відзиві, відповідач нормативно обґрунтовував свої заперечення посилаючись на ПДР України, ст. ст. 222, 255, ч. 5 ст. 258 КУпАП, ст. ст. 23, 62 ЗУ «Про національну поліцію».

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10.08.2020 року вказана позовна заява передана в провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.08.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 24.09.2020 року.

У час призначений для розгляду справи позивач та його представник не з`явився. 24.09.2020 року на електронну адресу суду Сафронов Ю.І., діючи в інтересах позивача, подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

У поданому 24.09.2020 року відзиві, Замостний О.І., який діє від імені ГУНП в Херсонській області на підставі довіреності, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд постановляє про розгляд справи провести у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

25 липня 2020 року ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.

У постанові серії БАА №088888 від 25.07.2020 року, винесеній відносно позивача, зазначено, що 25.07.2020 року о 17:22 год. на а/д Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 233 км ОСОБА_1 керував автомобілем марки DAF СF 85.410 д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3Е д/н НОМЕР_4 , вага якого перевищує допустимі ПДР норми навантаження та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.

З позиції позивача у поліцейських відсутні повноваження на складення відносно водіїв протоколів про адміністративні правопорушення за перевищення вагових параметрів. Ці повноваження віднесено до компетенції уповноважених на те посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпеки).

Також у відповідності до примітки до ст. 132-1 КУпАП, за якою відповідач виніс постанову, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Позивачем зазначено, що Талон зважування не є тим документом, який відносить транспортний засіб до великовагового та на підставі якого працівник поліції міг би скласти відносно водія Постанову, навіть якщо б у нього були повноваження. В іншому випадку склавши на підставі зазначеного документу постанову відповідач перевищив надані йому повноваження, оскільки самостійно визначив транспортний засіб великоваговим, а законодавство не дає йому такого права, оскільки повноваження на віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових належать виключно Укртрансбезпеці.

З поданого представником відповідача відзиву на позовну заяву встановлюється, що відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що 25.07.2020 о 17:08 год. працівниками Укртрансбезпеки на ваговому комплексі було здійснено зважування DAF CF 85.410 д/н НОМЕР_3 з напівпричепом д/н НОМЕР_4 .

Згідно квитанції №10691 від 25.07.2020 у зазначеного т/з навантаження на одиночну вісь складало 12290 кг, що перевищує допустимі ПДР норми навантаження.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст. 132-1 КУпАП, інспектором СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Куренею Михайлом Валентиновичем було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА №088888 від 25.07.2020 та надано позивачеві для ознайомлення, при цьому роз`яснивши права та зміст відповідних статей. За результатами розгляду адміністративної справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення - штраф у розмірі 510 грн., шляхом винесення постанови від 25.07.2020..

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 132-1 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян – суб`єктів господарської діяльності – у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Таким чином, диспозиція статті 132-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

За змістом п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2.6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Отже, в тому випадку, якщо хоча б один з параметрів перевищує вищевказані габарити необхідно отримувати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні та погоджувати маршрут.

За визначенням, яке міститься в Правилах дорожнього руху, габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» №879 від 27.06.2007 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок).

Підпунктом 3 пункту 2 вказаного Порядку визначено, що великовагові транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса яких перевищує один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

При цьому, Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, передбачає лише два види контрою: документальний і точний.

Документальний габаритно-ваговий контроль - це визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (підпункт 5-1 пункту 2).

Точний габаритно-ваговий контроль - це визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті (підпункт 11 пункту 2).

В свою чергу, стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю - це позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів. А пересувний пункт габаритно-вагового контролю - це спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю.

Підпунктом 6 пункту 2 Порядку визначено, що під вимірювальним і зважувальним обладнанням розуміються технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Разом з тим, правопорушення, що інкримінується позивачу не охоплюється ст. 132-1 КУпАП, за якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

У відповідності до вказаних норм законодавства відповідачем на підтвердження повноважень працівника поліції на здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача та проведення його перевірки і складення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності належних та допустимих доказів не надано.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП та в ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності(уповноваженості) дій інспектора поліції при складені оскаржуваної постанови.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складена уповноваженою на те посадовою особою.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Сафронов Юрій Іванович (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (ЄДРПОУ 40108782, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову серії БАА №088888 від 25.07.2020 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 24.09.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах