Рішення № 91802469, 22.09.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/1748/20

Провадження № 2/648/611/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року с.м.т. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді - Бугрименка В.В.,

за участю: секретаря судового засідання- Тищенко Т.Б.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхове компанія «ПЗУ Україна»» до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 16 серпня 2016 року між ПрАТ «Страхове компанія «ПЗУ Україна»» та ОСОБА_2 укладено договір комплексного добровільного страхування, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника пов`язані з експлуатацією автомобіля Chery Tiggo, д.н.з. НОМЕР_1 . 10 травня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Внаслідок ДТП автомобіль Chery Tiggo зазнав пошкоджень. Відповідно до договору від 16 серпня 2016 року, позивачем сплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 28806 грн. 13 коп.. Винним у ДТП є відповідач. Відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АК/1392403, укладений 21 жовтня 2016 року з товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_2 . ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», в порядку досудового врегулювання, сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 23681 грн. 36 коп.. Посилаючись на ст.1194 ЦК, просив стягнути з відповідача на користь позивача різницю між розміром шкоди та страхованим відшкодуванням, здійсненим третьою особою, в сумі 5124 грн. 77 коп.. та судові витрати за сплачений судовий збір.

Відзив на позов не подано.

19 червня 2020 року відкрито провадження у справ. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22 вересня 2020 року до участі у справі залучено приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група».

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову, з тих підстав, що на момент ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована. Він виконав дії щодо повідомлення страховика про страховий випадок. Розмір завданої ним шкоди не перевищує встановлений договором АК/1392403 ліміт відповідальності страховика, у зв`язку з чим, вважав, що страхова компанія, а не він має відповідати за вимогами позивача. Просив відмовити у позові.

Представник ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» надав заяву в якій просив розглянути справу без їх участі. Надав письмові пояснення, відповідно до яких товариство є правонаступником ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 23681 грн. 36 коп..

Представник ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах цивільної справи докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд установив, що 16 серпня 2016 року між ПрАТ «Страхове компанія «ПЗУ Україна»» та ОСОБА_2 укладено договір комплексного добровільного страхування №RZ 009166, строком на 1 рік, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника пов`язані з експлуатацією автомобіля Chery Tiggo, д.н.з. НОМЕР_1 .

21 жовтня 2016 року між товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»» та ОСОБА_3 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс АК/1392403. Відповідно до вказаного договору, кінцевий термін договору – 20 жовтня 2017 року, забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_2 , ліміт відповідальності за шкоду завдану майну 100000 грн..

10 травня 2017 року, з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з НОМЕР_2 , сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок чого було пошкоджено автомобіль Chery Tiggo, д.н.з. НОМЕР_1 .

10 травня 2017 року відповідач повідомив страховика про настання страхового випадку.

Вказані обставини підтверджується договором комплексного добровільного страхування №RZ 009166, полісом АК/1392403, постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 24 травня 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.124 КУпАП.

Згідно до звіту №181039 від 29 травня 2017 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10 травня 2017 року, власнику автомобіля Chery Tiggo, д.н.з. НОМЕР_1 , завдано матеріальний збиток в сумі 31555 грн. 17 коп..

27 липня 2017 року позивач здійснив страхове відшкодування ОСОБА_2 в сумі 28806 грн. 13 коп., що підтверджується платіжним дорученням.

ТзДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», в порядку досудового врегулювання, сплатило позивачу страхове відшкодування, відповідно до полісу АК/1392403, в сумі 23681 грн. 36 коп..

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страховим випадком, згідно до ст.6 Закону, є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року, у справі № 755/18006/15-ц, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені обставини, а саме, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у третьої особи, відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач в установлений законом строк та порядку повідомив страховика про страховий випадок, розмір завданої шкоди (31555 грн. 17 коп.) не перевищує ліміт відповідальності за полісом АК/1392403 (100000 грн.), суд дійшов висновку, що в задоволенні позову до ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки, за вказаних обставин, належним відповідачем за вимогами позивача є страховик, а не особа, яка завдала шкоду.

Часткове відшкодування шкоди страховиком відповідача не позбавляє позивача права на звернення з позовом до такого страховика з вимогою про відшкодування шкоди в повному обсязі. На підставі ст.ст.1187, 1191 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 7-13, 141, 223, 264-268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2020 року

Позивач - приватне акціонерне товариство «Страхове компанія «ПЗУ Україна»», зареєстроване місце знаходження: місто Київ, вулиця Січових стрільців , 40, ЄДРПОУ 20782312

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3

Третя особа приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», місто Київ, вулиця Федорова, 32-А, ЄДРПОУ 30859524

Третя особа товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»», місто Київ, вулиця Федорова, 32-В, ЄДРПОУ 20448234

Суддя: В.В. Бугрименко