Постанова № 91802321, 24.09.2020, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2032/20

УХВАЛА

іменем України

24 вересня 2020 року м. Теребовля

Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В., при секретарі Зіньковській Н.Д. за участю прокурора Теребовлянської місцевої прокуратури Гука Р.Б. слідчого СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Рупи С.Р., захисника Пацули В. розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, працездатного який не працює та не навчається, раніше судимого, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210170000282 від 23 вересня 2020 року -,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Рупи С.Р. звернувся до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210170000282 від 23 вересня 2020 року.

В обґрунтування заявленого клопотання, слідчим зазначено, що 23 вересня 2020 року внесено відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020210170000282 від 23 вересня 2020 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15; ч.3 ст.185 КК України.

23.09.2020 року близько 05.45 год. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розбиття скла та пошкодження рами вікна проник в приміщення літньої кухні ОСОБА_2 , що за адресою АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти останньої в сумі 472 грн., однак з причин що не залежали від його волі не вчинив всіх дій які вважав для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки був виявлений в приміщенні кухні ОСОБА_2 .

Проведеним комплексом оперативно - розшукових заходів було встановлено, що до скоєння даного вказаного злочину причетний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області, без постійного місця проживання, який зареєстрований в с. Могильниця, Теребовлянського району, громадянин України, розлучений, працездатний який не працює та не навчається, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, засуджений 28.05.2012 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 115 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 7 років, звільненений 20.10.2017 року умовно достроково, не відбутий термін: 2 місяці 23 дні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23 вересня 2020 року, близько в близько 05.45 год. ОСОБА_1 перебував в по АДРЕСА_2. В цей же час у ОСОБА_1 , який перебував поблизу господарства ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 діючи в умовах таємності, 23 вересня 2020 року, зайшов на господарство, що за адресою АДРЕСА_2 та підійшов до приміщення літньої кухні після чого шляхом розбиття скла та пошкодивши раму вікна проник в приміщення літньої кухні. Перебуваючи в приміщенні літньої кухні що в АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_2 , переконавшись у відсутності сторонніх осіб, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, із шафи (серванту), викрав грошові кошти в сумі 472 грн., які належали ОСОБА_2 , однак не зміг довести до кінця свій злочинний умисел спрямований на крадіжку з незалежних від нього причин, оскільки був викритий ОСОБА_2

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до іншого приміщення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_1 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події проведеним на господарстві, що по АДРЕСА_2 .

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 .

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 .

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 .

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 .

- протоколом допиту свідка ОСОБА_6 .

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 .

- рапортами від працівників СКП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області;

- іншими доказами які наявні у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування

до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до шести років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, що також підтверджується доданими до клопотання рапортами оперативних співробітників Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області, а також відсутність у нього соціальних зв`язків в суспільстві не говорячи про їх міцність. Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;

Також необхідно врахувати наявність судимостей у ОСОБА_1 за умисне вбивство, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може не задумуючись застосовувати фізичне насильство та цим впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 безпосередньо знайомий із свідками даного злочину та потерпілою, проте може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Як вбачається в матеріалах кримінального провадження потерпіла ОСОБА_2 під час допиту вказала, що ОСОБА_1 під час затримання (виявлення) потерпілою, запропонував відпустити його із місця вчинення злочину та не повідомляти відповідні органи та на відмову потерпілої, ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою. Даний факт підтверджується допитами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Крім того вчиняти інші злочини (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України), так як ОСОБА_1 не раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень, а тому слід вважати те, що останній має намір вчиняти інші правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнанні доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик не зменшився, так як вказані вище свідки, інші свідки пригоди не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

У зв`язку з наведеним вказані обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підтверджують наявність зазначених ризиків та продовжують існувати, а ризики не зменшилися.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років те, що ОСОБА_1 , може продовжити свою злочинну діяльність, також підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та потерпілу ОСОБА_2 . Окрім того, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховувався від органів досудового розслідування, що унеможливлює запобігання ризикам передбачених у п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням до нього більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор Теребовлянської місцевої прокуратури Гук Р.Б. клопотання підтримав, просив його задовольнити.

У судовому засіданні слідчий СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Рупи С.Р. мотивуючи доцільність задоволення клопотання зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, який відповідно до ч. 3 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років, а тому з метою запобігання можливим ризикам переховування ОСОБА_1 від органів досудового слідства та можливості впливати на потерпілу та свідків, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні заперечили проти застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, та просили застосувати більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Суд вважає, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 згідно з вимогами пунктів 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років те, що ОСОБА_1 , може продовжити свою злочинну діяльність, також підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та потерпілу ОСОБА_2 . Окрім того, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може переховувався від органів досудового розслідування, що унеможливлює запобігання ризикам передбачених у п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Наведені вище обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, вливати на потерпілу та свідків, виправдовують обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий довів обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставини, передбачені п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому ОСОБА_1 слід застосовати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні - домашній арешт.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 194, 200, 309, 395 ч. 2 п. 3 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області Рупи С.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Могильниця, Теребовлянського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, раніше судимого, запобіжний захід у виді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, та покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого СВ Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області за першою вимогою;

2) не відлучатися із АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) не відлучатися в період часу з 22 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. з місця свого проживання, а саме АДРЕСА_1 .

Ухвалу передати для виконання до Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області за місцем проживання підозрюваного.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_1 під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу.

Строк дії ухвали 2 місяці з дати її винесення. Продовження цього строку можливе у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Слідчий суддя: