Ухвала суду № 91802280, 23.09.2020, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/332/20

Провадження №2-во/603/2/20

УХВАЛА

(про залишення заяви без руху)

"23" вересня 2020 р. м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчук В. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в судовому наказі Монастириського районного суду від 06.07.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про виправлення помилки в судовому наказі Монастириського районного суду Тернопільської області від 06.07.2020 року, в якому просить виправити помилку у вищевказаному судовому наказі вказавши стягнення з нього «аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

В обгрунтування поданої заяви посилається на те, що Монастириським районним судом Тернопільської області, на підставі заяви ОСОБА_2 , видано судовий наказ про стягнення з нього в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15 червня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, свій обов`язок, як батька щодо утримання дочки ОСОБА_4 , заявник виконує у повному обсязі, не звертаючи увагу на те, що на даний час не працює. Також вказує, що в судовому наказі Монастириського районного суду від 06.07.2020 року вказано два види аліментів - у частці від заробітку (доходу) та у твердій грошовій сумі, що є неприпустимо.Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не працює, однак заявник просить стягнути аліменти, як в твердій грошовій сумі так і в частці від заробітку.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, в порядку встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

Згідно ст.432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Разом з тим у відповідності до п.19 постанови пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. за №14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі),суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Так у заяві про виправлення помилки в судовому наказі, заявник ОСОБА_1 посилається на ст.ст.173, 432 ЦПК України, якими передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу; суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

При цьому, даних про те, що в судовому наказі містяться помилки, допущені при його оформленні або видачі, матеріали заяви не містять.

Також у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що згідно судового наказу від 06.07.2020 року з нього стягуються аліменти у розмірі більшому (1816 грн.), ніж той в якому вони підлягають до стягнення (1159 грн.).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення згідно ч.1 ст.160 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.183 СК України, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2.ст.182 СК України).

Згідно п. 7 ч. 1 ст.168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Зі змісту заяви про виправлення помилки вбачається, що фактично заявник ОСОБА_1 не погоджується із сумою аліментів, які підлягають стягненню з нього згідно судового наказу від 06.07.2020 року.

При цьому, згідно ч.7 ст.170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву про виправлення помилки у судовому наказі залишити без руху, роз`яснивши заявнику його право передбачене ст. 192 Сімейного Кодексу України, ч.7 ст.170 ЦПК України, на звернення до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

На підставі викладеного, суддя вважає за необхідне залишити без руху подану заяву та надати заявнику строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 318 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки в судовому наказі Монастириського районного суду від 06.07.2020 року - залишити без руху.

Надати заявнику ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви – десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

В разі неусунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Іванчук