Ухвала суду № 91801916, 25.09.2020, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3485/20

Провадження № 1-кп/577/486/20

У Х В А Л А

"25" вересня 2020 р. м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Рідзевської І.О.,

з участю секретаря Волошко І.С.,

з участю прокурора Бушуєва Є.О.,

захисника Клименка Е.Н.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018110000000020 від 06 березня 2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Конотоп, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого тимчасово виконуючим обов`язки директора Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», раніше не судимого,-

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Попівка Конотопського району, мешканки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, освіта вища, не заміжня, працюючої завідувачем виробничої лабораторії Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», раніше не судимої,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, зареєстрованого АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого заступником директора з фінансово-економічних питань Державного підприємства «Попівський експериментальний завод», раніше не судимого,-

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Конотопського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 204 КК України.

Під час підготовчого судового засідання захисник Клименко Е.Н., який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заявив клопотання про повернення внесеної 30.03.2020 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018110000000020 від 06 березня 2018 року застави в розмірі 43000 грн. як заставодавець за підозрюваного ОСОБА_3 . На обґрунтування клопотання вказав, що 23.03.2020 року ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжних захід у виді застави. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.05.2020 року продовжено підозрюваному ОСОБА_3 строк дії обов`язків покладених ухвалою суду від 23.03.2020 року до 27.06.2020 року. Отже, запобіжний захід у вигляді застави діє з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, 27.06.2020 року дія покладених обов`язків на обвинуваченого закінчилась та продовжена стороною обвинувачення не була, тому застава не може бути звернена в дохід держави, запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію. Таким чином, наявні підстави для повернення застави заставодавцеві згідно ч. 11 ст.182 КПК України, відповідно до якої застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників провадження з цього приводу, суд дійшов наступного висновку.

Застава забезпечує виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків (частина 1 статті 182 КПК України).

Обов`язки підозрюваного, обвинуваченого визначені в частині 7 статті 42 КПК України, зокрема, це прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Ці обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, виходячи з його процесуального статусу - статусу обвинуваченого. Строк дії цих обов`язків співпадає з часом перебування особи у статусі підозрюваного та їх виконання не залежить від застосування до підозрюваного запобіжного заходу (крім обов`язків, передбачених пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК України). Разом з тим саме з метою забезпечення виконання у тому числі і цих обов`язків для забезпечення дієвості кримінального провадження за наявності, зокрема, відповідних ризиків до підозрюваного, обвинуваченого можуть застосовуватися запобіжні заходи, зокрема, застава.

Пунктом 2 частини 7 статті 42 КПК України окремо визначено обов`язок підозрюваного, обвинуваченого виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Ці обов`язки визначені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України та покладаються на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, за умови доведення прокурором наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, з метою необхідності запобігання цим ризикам (частина 5 статті 194 КПК України). Такі обов`язки покладаються на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК України).

На думку захисника Клименка Е. Н. припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, є припиненням запобіжного заходу у вигляді застави.

Суд вважає такий висновок помилковим з таких підстав.

Правові наслідки припинення дії обов`язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого слідчим суддею при застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначені частиною 7 статті 194 КПК України.

Так, після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Тобто в такому разі скасовуються лише обов`язки підозрюваного, передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України, а не запобіжний захід у вигляду застави в цілому.

Припинення строку дії цих обов`язків не визначена як підстава для припинення застави.

Застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК України).

Як зазначалось вище, процесуальний закон не обумовлює строк дії запобіжного заходу припиненням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного слідчим суддею, припинення дії ухвали.

З цього слідує, що обов`язки, покладені слідчим суддею, є строковими, а застава, яка забезпечує виконання процесуальних обов`язків, не є обмеженою конкретним строком. Такий висновок підтверджується, зокрема, змістом частини 6 статті 181, частини 7 статті 194, частини 4 статті 196, статтями 197 та 211 КПК України. Цими нормами визначається строковість затримання, запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту, а також обов`язків, покладених слідчим суддею відповідно до статті 194 КПК України.

Застава припиняється у разі її скасування, зміни на інший запобіжний захід, постановлення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження (статті 203 КПК України).

У цьому провадженні заставодавцем не надані докази припинення застави, зазначені в статті 203 КПК України, а отже, відсутні підстави для її повернення заставодавцю.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що застава не повертається у разі припинення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що у задоволені клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - Клименка Е.Н. про повернення застави заставодавцю, слід відмовити.

Крім того під час підготовчого судового засідання захисник Клименко Е.Н., який представляє інтереси Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» заявив клопотання про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з ректифікаційної колони, що виявлена: вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на ДП «Попівський експериментальний завод» в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018110000000020 від 06.03.2018 року та зобов`язати слідчих, які входять до складу групи слідчих у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018110000000020 від 06 березня 2018 року, прокурорів, які входять до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018110000000020 від 06 березня 2018 року, негайно повернути державному підприємству «Попівський експериментальний завод», ректифікаційну колону, що виявлена і вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року. На обґрунтування клопотання вказав, що ректифікаційна колона є майном, яке забезпечує виробничу діяльність володільця майна ДП «Попівський експериментальний завод», а арешт накладений ухвалою слідчим суддею Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року є необґрунтованою, оскільки арештоване майно не може бути відчужене у відповідності до постанови КМУ від 23.10.2019 року № 884.

Заслухавши думку учасників провадження з цього приводу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Згідно з частинами1 - 3 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як передбачено частиною 10 статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 28.01.2020 року, справа №760/1861/20, провадження №1-кс/760/860/20, накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 32018110000000020, а саме: ректифікаційну колону, що виявлена і вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на ДП «Попівський експериментальний завод» за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, с. Попівка, вул. Братів Лузанів, 1, та у подальшому передана на відповідальне зберігання ОСОБА_1 із забороною використання та відчуження майна.

Під час накладення арешту слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурором було доведено, що ректифікаційна колона, що виявлена і вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на ДП «Попівський експериментальний завод», відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення речових доказів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, було накладено арешт.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 16.03.2020 року ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року, справа №11сс/824/1391/2020, якою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 32018110000000020, а саме: ректифікаційну колону, що виявлена і вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на ДП «Попівський експериментальний завод» за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, с. Попівка, вул. Братів Лузанів, 1, та у подальшому передана на відповідальне зберігання ОСОБА_1 із забороною використання та відчуження майна - залишено без змін.

Отже, суд доходить висновку, що арешт було накладено обґрунтовано.

В свою чергу ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.07.2020 року було частково скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28.01.2020 року, справа №760/1861/20, провадження №1-кс/760/860/20, на ректифікаційну колону, що виявлена і вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на ДП «Попівський експериментальний завод», за адресою: Сумська обл., Конотопський р-н, с.Попівка, вул. Братів Лузанів, 1, та у подальшому передана на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та скасовано заборону використання цієї ректифікаційної колони.

Враховуючи, що на час розгляду клопотання адвоката Клименка Е.Н., який діє в інтересах ДП «Попівський експериментальний завод», про скасування арешту майна судовий розгляд у кримінальному провадженні за №32018110000000020 триває, а в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала, клопотання захисника Клименко Е.Н. на даному етапі розгляду справи не підлягає задоволенню.

Також захисником Клименком Е.Н., який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано скарги на постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи кримінального провадження від 14.01.2020 року та постанову про визнання речовими доказами від 15.01.2020 року в порядку вимог статті 303 КПК України. Скарги обґрунтовано тим, що вказані постанови були ухвалені органами досудового розслідування з недотриманням вимог статті 110 КПК України.

Заслухавши думку учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

За приписами частин 2-3 статті 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

Відповідно до пункту 5 та 6 частини 1 статті 303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Отже, в положенні статті 303 КПК України чітко викладено які саме рішення прокурора, слідчого, дізнавача можуть бути оскаржені під час підготовчого судового засідання.

За таких обставин, заявлені скарги захисника Клименка Е.Н. на постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи кримінального провадження від 14.01.2020 року та постанову про визнання речовими доказами від 15.01.2020 року в порядку статті 303 КПК України не підлягають розгляду в порядку статей 314-316 КПК України.

Стосовно посилань захисника на неповноту досудового розслідування, зазначене не підлягає оцінюванню в ході проведення підготовчого засідання по справі, про що свідчать вимоги ст. ст. 314-316 КПК України.

Крім того, захисником Клименком Е.Н., який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було заявлено клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів в порядку вимог частини 3 статті 315 КПК України. Необхідність надання тимчасового доступу до речей і документів захисник Клименко Е.Н. пов`язує з необхідністю довести обставини, що слідчий проникав до володіння ДП «Попівський експериментальний завод» більше ніж один раз під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.12.2019 року, а також з метою додаткового встановлення обставин, що слідчий проникав до володіння більше одного разу необхідно отримати доступ до інформації про його місцезнаходження. Зазначив, що доступ не був здійснений під час досудового розслідування, з підстав недоцільності звертатися з таким клопотанням на стадії досудового розслідування.

Вислухавши доводи учасників кримінального провадження, ознайомившись з клопотанням, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу.

Відповідно до статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Враховуючи, що стороною захисту не надано будь-якого доказу та не зазначено жодної причини з яких доступ не був здійснений під час досудового розслідування, суд не знаходь підстав для розгляду вказаного клопотання.

За таких обставин, клопотання захисника Клименка Е.Н. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.314,315 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Клименка Едуарда Наумовича, який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення внесеної 30.03.2020 року в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018110000000020 від 06 березня 2018 року застави в розмірі 43 000 грн. як заставодавець за підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Клопотання захисника Клименка Едуарда Наумовича, який представляє інтереси Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» про скасування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з ректифікаційної колони, що виявлена: вилучена у ході проведення обшуку у період 20.12.2019 року по 14.01.2020 року на Державного підприємства «Попівський експериментальний завод» в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018110000000020 від 06.03.2018 року - залишити без задоволення.

Скаргу захисника Клименка Едуарда Наумовича, який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи кримінального провадження від 14.01.2020 року - залишити без задоволення.

Скаргу Клименка Едуарда Наумовича , який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи кримінального провадження від 15.01.2020 року - залишити без задоволення.

Клопотання захисника Клименка Едуарда Наумовича, який здійснює захист обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей та документів - залишити без задоволення.

Ухвала судді оскарженню не підлягає.

СуддяІ. О. Рідзевська