Постанова № 91798480, 02.09.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26114/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Константінова К.Е., за участю секретаря Кузуб А.Т., прокурора Шкурпело Р.В., захисника Симоненко З.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, народного депутата України VIII скликання, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 172-7, Кодексу України про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 19.06.2020 року, перебуваючи у статусі народного депутата України, як особа, уповноважена на виконання функцій держави, на яку поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у частині запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: користуючись наданими їй депутатськими повноваженнями, у порядку статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5, у якому порушувалось питання (надання роз`яснення з питань внесення нею відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), що становило її приватний інтерес, за наступних обставин.

Текст присяги на вірність Україні ОСОБА_1 як народний депутат України восьмого скликання скріпила підписом 27.11.2014, а отже, і її повноваження в статусі народного депутата України восьмого скликання розпочалися з 27.11.2014.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат має право на депутатське звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян з питань, пов`язаних з депутатською діяльністю, і брати участь у розгляді порушених ним питань.

Депутатське звернення - викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об`єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз`яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.

Реалізуючи відповідне повноваження народного депутата ОСОБА_1 звернулась до Національного агентства із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5, у якому просила надати роз`яснення щодо необхідності та порядку відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відомостей про отримання нею фінансової допомоги, що надається у зв`язку з участю у програмі Єльського університету «Yale World Fellows».

Відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої статті 28 Закону ОСОБА_2 як народний депутат України зобов`язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Натомість ОСОБА_2 усупереч вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону і положенням частин другої і третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України», звертаючись до Національного агентства із депутатським зверненням від 25.07.2019 № 138-149/5 для задоволення приватного інтересу, реалізувала депутатське повноваження, надане статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України», в умовах реального конфлікту інтересів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні вказаного правопорушення категорично заперечила, пославшись на те, що її депутатське звернення до НАЗК не містило ніякого конфлікту інтересів між її приватним інтересом як особи та її службовими повноваженнями, оскільки стосувалось саме її діяльності як народного депутата України по отриманню інформації з метою достовірного відображення її у декларації. Її депутатське звернення ніяким чином не вплинуло на вирішення вказаного питання, а відтак, не має всіх ознак об`єктивної сторони вказаного корупційного правопорушення. Крім того, з огляду на те, що оскільки НАЗК отримало її депутатське звернення 30.07.2019, то це є датою виявлення правопорушення, а відтак, сплив строк притягнення її до відповідальності відповідно до ст. 38 КУпАП.

Захисник Симоненко З.В. з огляду на викладені обставин просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурор Шкурпело Р.В. подав письмовий висновок, за змістом якого фактичні обставини правопорушення, як вони викладені у протоколі відносно ОСОБА_1 підтримав, просив притягнути її до адмінвідповідальності і призначити штраф .

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, додатково долучені сторонами докази на обгрунтування своєї позиції, суд дійшов до наступного висновку.

З огляду на положення частини першої статті 28 Закону на ОСОБА_1 як народного депутата України поширюються вимоги Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Так, у пункті 3 частини першої статті 28 Закону передбачено обов`язок осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, у тому числі народних депутатів України, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

У частині першій статті 1 Закону визначено, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Із зазначеного поняття вбачається, що характерною ознакою реального конфлікту інтересів є наявність таких складових, як: приватний інтерес; службове та представницьке повноваження; суперечність між ними, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

У депутатському зверненні від 25.07.2019 № 138-149/5 ОСОБА_1 в обґрунтування свого звернення посилається на положення статті 45 Закону, згідно з якими особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Таким чином запитувана у депутатському зверненні інформація щодо необхідності та правильності відображення у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування зазначеної фінансової підтримки, з огляду встановлену статтею 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 366-1 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу України відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, була потрібна особисто ОСОБА_1 як суб`єкту декларування для уникнення зазначеної відповідальності, що вказує на її приватний інтерес під час звернення до Національного агентства із депутатським зверненням.

Приватний інтерес народного депутата України ОСОБА_1 вступав у суперечність із її службовим повноваженням (правом) щодо депутатського звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, об`єднань громадян.

Так, згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат України зобов`язаний додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 8 Закону України «Про статус народного депутата України» неприпустимим є використання народним депутатом свого депутатського мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави.

Народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.

З огляду на викладені вище положення частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» депутатське звернення може стосуватися виключно питань, пов`язаних із депутатською діяльністю.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) від 11.04.2000 № 4-рп/2000 зазначається, що пропозиції, вказівки, вимоги народного депутата України мають відповідати Конституції і законам України та можуть стосуватися лише питань, пов`язаних саме з депутатською діяльністю.

Попри зазначене депутатське звернення народного депутата України ОСОБА_2 від 25.07.2019 № 138-149/5 не містило жодного обґрунтування та будь-якої іншої інформації, що вказували б на його зв`язок із депутатською діяльністю.

Надання роз`яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування положень Закону реалізується Національним агентством за зверненням будь-якої особи і не потребує застосування службових повноважень та використання відповідного статусу.

Разом з тим, статтею 16 Закону України «Про статус народного депутата України» встановлено особливий порядок розгляду депутатського звернення органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ і організацій, об`єднаннями громадян, за порушення якого передбачено адміністративну відповідальність.

Отже ОСОБА_2 , маючи право на звернення до Національного агентства як фізична особа, прагнучи задовольнити особистий інтерес у найбільш сприятливий спосіб, використала надане їй право на депутатське звернення із метою, яка не пов`язана зі здійсненням депутатської діяльності.

При цьому є очевидним вплив суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями народного депутата України ОСОБА_2 на об`єктивність і неупередженість її дій, пов`язаних зі зверненням до Національного агентства.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів, а тому таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

З огляду на викладене суд розцінює вказану позицію захисту як безпідставну, як і позицію щодо спливу на момент судового розгляду строку притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності на підставі ст. 38 КУпАП, оскільки моментом виявлення корупційного правопорушення є дата складання відповідного протоколу про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме 19.06.2020.

З урахуванням фактичних обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, і вважає можливим у виховних цілях призначити стягнення у виді мінімального штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 172-7, ст.283-287 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 3400 гривень.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: UA488999980314080542000026007, Назва отримувача коштів: УК у Печерському районі/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача/код ЄДРПОУ/38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, Призначення платежу: адміністративний штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 гривні 40 копійок, який необхідно сплатити на наступні реквізити: Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 38004897, Рахунок отримувача: UA 228999980313181206000026007, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання 3 (три) місяці.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя К.Е. Константінова