Вирок № 91796284, 24.09.2020, Галицький районний суд м. Львова

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретарів судових засідань Сидорак М.А., Думич С.Е., Кузьмич В.В., Степанюк Ю.В.

прокурора Мішкурова К.О.

захисників Гуменецького І.І., Рудницького І.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018140050002038 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Мала Вільшанка, Золочівського району, Львівської області, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працює головним лікарем КНП «Стоматологічна поліклініка №1», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02.05.2018 року приблизно о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку №16, що на пр. Шевченка у м. Львові, діючи умисно, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 здійснює законну професійну журналістську діяльність, зокрема й щодо діяльності комунальної 1-ої стоматологічної поліклініки м. Львова, яку очолює ОСОБА_1 , підійшов до ОСОБА_2 , який відповідно до наказу Всеукраїнської громадської організації «Народний антикорупційний нагляд» №14 від 04.04.2014 являється журналістом газети «Антикорупційний вісник» та відповідно до наказу Львівської обласної організації «Партії захисників вітчизни» шеф-редактором та журналістом газети «Вибір-правозахисник», та шляхом усного висловлюванню погрожував йому насильством у зв`язку із здійсненням останнім журналістської діяльності. А а саме: «Ну що пікетуємо, знову будеш пописувати в своїй газетках. А тобі не страшно ввечері ходити по вулицях. Дивись, а то це пікетування може бути останнє у твоєму житті.». Вищезазначене висловлювання містить погрозу життю ОСОБА_2 за дії, що пов`язані з його професійною журналістською діяльністю, яку останній сприйняв як таку, що може здійснитися.

Обвинувачений ОСОБА_1 при допиті в судовому засіданні у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 КК України вину не визнав. Пояснив суду , що раніше чув про потерпілого з загальних джерел, але не був з ним знайомий. Займався реформуванням стоматологічної поліклініки, тобто виконував рішення про реформування. Статті потерпілого ніколи не читав. Не знав про журналістську діяльність ОСОБА_2 . Останньому не погрожував та йогог не штовхав.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченою вини у пред`явленому обвинуваченні – винуватість ОСОБА_1 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:

показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який надав пояснення про те, що здійснюючи журналістську діяльність в ході якої висвітлював питання реформи комунальних поліклінік м.Львова. ОСОБА_1 , який обіймає посаду головного лікаря 1 стоматологічної поліклініки м.Львова, був обізнаний про його діяльність, оскільки цю тему вони неодноразово обговорювали у приватних розмовах. У 2016 році, перебуваючи у приміщенні ЛМР, вручав примірник газети у якій містилася стаття на згадану тему. ОСОБА_1 прокоментував дану статтю. 02.05.2018 був присутній на пікетуванні прокуратури Львівської області, яке відбувалося на пр. Шевченка у м.Львові та одним з організаторів якого він являвся. Під час даного пікетування до нього підійшов ОСОБА_1 , який звернувся до нього зі словами: «Що будеш знову писати у своїх газетах? Чи ти не боїшся ходити по місту вечорами? Чи ти не задумувався, що це може бути твій останній пікет?». Поряд з ними в цей момент знаходилося декілька людей в т.ч. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Останній, почувши сказане ОСОБА_7 , увімкнув відеокамеру та розпочав відеозапис, після чого ОСОБА_7 покинув місце події;

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який суду пояснив, що під час пікетування 02.05.2018 прокуратури Львівської області, яке відбувалось на пр. Шевченка у м.Львові, у якому він брав участь, він побачив як до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_7 та сказав йому наступну фразу: «Ну що пікетуєш? Будеш пописувати у своїх газетах? А ти не боїшся ходити вечорами по вулицях? Дивись, бо це може бути останнє пікетування в твоєму житті.». На прохання до ОСОБА_8 пояснити, що відбувається, останній повідомив, що він активно виступає проти незаконного закриття стоматологічних поліклінік, зокрема першої поліклініки, та являється автором статей у яких гостро критикував дії влади м.Львова щодо закриття стоматологічних поліклінік, переведення їх в інший статус. Після звернення ОСОБА_7 із зазначеним висловлюванням до ОСОБА_2 , останній розхвилювався, в нього піднявся тиск, що в свою чергу призвело до відкладення пікетування на деякий час.

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , який суду пояснив, що під час пікетування 02.05.2018 прокуратури Львівської області, яке відбувалось на пр. Шевченка у м.Львові, у якому він брав участь, побачив як до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_7 та сказав йому: «Ти не можеш угомонитися? Багато життя тобі дано? Дивися – бо допишешся. Щоб тобі не прийшлося оглядатися по вечорах».Після почутого ОСОБА_2 перебував у схвильованому стані. Окрім цього, повідомив, що при собі він мав камеру відеоспостереження, але увімкнув запис відео вже після висловлювання ОСОБА_7 на адресу ОСОБА_8 ;

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 , яка суду повідомила, що під час пікетування прокуратури Львівської області, яке відбувалось 02.05.2018 року на пр. Шевченка у м.Львові, у якому вона брала участь, побачила як до ОСОБА_2 підійшов Питльований та висловлив «погрози». В т.ч. від ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 пролунало висловлювання: «Чи довго ще будеш писати в газетках? Чи не боїшся вечором ходити?». Ці фрази, на думку свідка, прозвучали як погрози.

показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , який суду повідомив, що під час пікетування прокуратури Львівської області, яке відбувалось 02.05.2018 на пр. Шевченка у м.Львові, у якому він брав участь, свідок побачив як до ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_7 та сказав йому наступну фразу: «Що будеш знову писати у своїх газетах? Чи ти не боїшся ходити по місту вечорами? Чи ти не задумувався, що це може бути твій останній пікет?».

даними заяви ОСОБА_2 про вчинення злочину;

копією посвідчення ОСОБА_2 на підтвердження журналістської діяльності;

повідомленням про пікетування 2 травня 2018 року від ОСОБА_2 ;

газетою «Вибір» №12 від 12.04.2017, в якій міститься стаття ОСОБА_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 комунальних стоматологічних поліклінік м. Львова;

газетою «Антикорупційний вісник» №59 за 16.12.2016 в якій міститься стаття ОСОБА_2 під назвою «Геноцид від ОСОБА_11 якій зокрема висвітлювалося питання реформування стоматологічних поліклінік м.Львова;

диском з відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;

диском з двома посиланнями на відеозаписами в мережі інтернет, яке було завантажено із облікового запису «PressClub Lviv»;

даними листа засновника газети «Антикорупційний вісник» ОСОБА_12 ;

даними наказу №14 від 04.04.2014 року про прийом на роботу ОСОБА_2 на посаду журналіста газети «Антикорупційний вісник»;

даними листа засновника газети «Вибір-правозахисник Львівщини» ОСОБА_13 №058 від 05.07.2018 року;

даними наказу №02 від 12.02.2002 року про прийняття на роботу шеф-редактором та журналістом газети «Вибір-правозахисника Львівщини» - ОСОБА_2 ;

висновком експерта №20329 від 22.12.2018, згідно якого висловлювання: «Ну що пікетуємо, знову будеш пописувати в своїй газетках. А тобі не страшно ввечері ходити по вулицях. Дивись, а то це пікетування може бути останнє у твоєму житті», що промовлене ОСОБА_14 , виражене у формі погрози, адресованої ОСОБА_2 . Об`єктивний зміст даного висловлювання містить погрозу життю адресата за дії, що пов`язані з його професійною журналістською діяльністю.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки як окремо так і в сукупності в повній мірі доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків, хоча й містять незначні розбіжності щодо детального змісту висловлювання ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , проте зміст цих показань є тотожним. Вони свідчать про погрози обвинуваченого потерпілому за дії, що пов`язані зпрофесійною журналістською діяльністю останнього. При цьому з показань усіх свідків вбачається, що висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 містило в собі:

вказівку на діяльність ОСОБА_2 , яка полягала у написанні статей у газетах;

залякування у формі питання щодо наявності у потерпілого страху ходити ввечері по вулицях;

вказівку на те, що пікетування може бути останнім у його житті.

Заява ОСОБА_2 про вчинення стосовно нього злочину, підтверджує послідовність та правдивість викладення фактичних обставин події ОСОБА_2 на усіх стадіях кримінального провадження.

Підтвердженням того, що висловлювання ОСОБА_1 являє собою погрозу насильством ОСОБА_2 у зв`язку із здійсненням ним журналістської діяльності, є не тільки зміст зазначеного висловлювання, але й висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №20329 від 22.12.2018.

На відеозаписі з місця події кримінального правопорушення, який був досліджений в ході судового розгляду, зображено як ОСОБА_1 , перебуваючи на пр.Шевченка у м.Львові говорить на адресу ОСОБА_2 фразу: «Коли будеш сидіти, тоді і будем цей, зрозумів, ти будеш сидіти в тюрмі за те, що ти брехун, світовий брехун». На що ОСОБА_2 відповідає йому: «Твоє місце в тюрмі, і ти будеш там сидіти».

Таким чином, даний відеозапис підтверджує показання свідків та потерпілого, оскільки:

а) підтверджує факт словесного конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який мав місце 02.05.2018;

б) висловлення погроз ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 до початку запису відео опосередковано підтверджується змістом відповіді потерпілого.

Разом з тим, відсутність на даному відеозаписі погроз ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пояснюється тим, що запис даного відео розпочався вже після висловлення обвинуваченим погроз, що підтвердили потерпілий та свідки у своїх показаннях, зокрема й свідок ОСОБА_3 , який здійснював запис відео.

Ряд доказів, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію газети «Антикорупційний вісник», копія наказу про зарахування ОСОБА_2 журналістом газети «Антикорупційний вісник», копія посвідчення журналіста газети «Антикорупційний вісник» №АВ-1027 від 20.03.2018, копія наказу про призначення ОСОБА_2 шеф-редактором та журналістом газети «Вибір – правозахисник Львівщини» – підтверджують, що ОСОБА_2 є журналістом та здійснює журналістську діяльність.

Крім цього, підтвердженням того, що ОСОБА_2 не тільки здійснював професійну журналістську діяльність, але й висвітлював питання реформування комунальних стоматологічних поліклінік м. Львова, тобто питання, яке прямо стосується професійної діяльності обвинуваченого ОСОБА_1 , є:

- примірник газети «Антикорупційний вісник» №59 за 16.12.2016 в якій міститься стаття ОСОБА_2 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 м.Львова;

- примірник газети «Вибір» №12 від 12.04.2017 в якій міститься стаття ОСОБА_2 під назвою «Геноцид від ОСОБА_11 в дії`у якій також висвітлювалося реформування комунальних стоматологічних поліклінік м. Львова;

- відеозапис з прес-конференції на тему «Державну стоматологію у Львові збережуть», яка відбулася 10.04.2017 та участь у якій брав ОСОБА_2 ;

- відеозапис з прес-конференції на тему «Реформа стоматології по Львівські», яка відбулася 07.02.2018 та участь у якій брав ОСОБА_2 ;

- протокол огляду даних відеозаписів від 17.07.2018.

Слід зазначити, що твердження сторони захисту з приводу недопустимості доказів, а саме примірників зазначених газет – є неспроможними.

Так, сторона захисту наполягала на тому, що дані докази, не були їй відкриті в порядку ст.290 КПК України. Разом з тим, як вбачається з протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 17.04.2019, стороні захисту були відкриті матеріали в підшитому та пронумерованому вигляді в 1 т. на 128 арк. Примірники газет входили у перелік цих матеріалів, що підтверджується наявністю на них нумерування та слідів від прошиття, а також зазначенням їх в описі матеріалів кримінального провадження.

Доказами того, що ОСОБА_1 було відомо про журналістську діяльність ОСОБА_2 та саме у зв`язку з нею ним було висловлено погрози потерпілому є як сам зміст висловлювання, яке містило пряме посилання на дану діяльність, а саме слова про «пописування у газетках», а також показання потерпілого щодо обізнаності ОСОБА_1 з цього приводу.

У своєму клопотанні сторона захисту визначає підставами для визнання висновку експерта №2039 недопустимим доказом - неналежне оформлення матеріалів для проведення експертизи, а також незазначення слідчим суддею в ухвалі об`єктів дослідження.

Згідно п.3.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 , експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

КПК України в свою чергу не містить жодних вимог щодо «запаковки» матеріалів кримінального провадження, про яке йдеться мова у клопотанні сторони захисту.

Разом з тим, п.5 «Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України» затвердженої наказом МВС України № 296 від 14.04.2016 (в редакції від 14.06.2016, тобто чинній на момент скерування матеріалів кримінального провадження для проведення експертизи) передбачено, що кримінальне провадження перед надсиланням повинно бути належним чином оформлене: містити внутрішній опис документів, пронумеровані аркуші, бути прошитим та скріпленим печаткою.

Таким чином, слідчим належним чином оформлено та скеровано матеріали кримінального провадження для проведення експертизи.

Крім цього, п.п. 3.1. вказаної Інструкції передбачено, що до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

Тобто, даною Інструкцію розмежовано поняття об`єктів експертизи та матеріалів кримінального провадження (справи), а вимога щодо упакування стосується саме об`єктів експертизи.

Стосовно незазначення в ухвалі слідчого судді від 07.08.2018 про призначення лінгвістичної експертизи об`єктів її дослідження слід вказати наступне.

Згідно абз.3 п.2 «Науково-методичних рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи усного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений в усній формі.

Також п.п.2 даної Інструкції передбачено, що у межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні, діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичне дослідження усного мовлення.

Таким чином, у даному випадку об`єктом експертизи була фраза ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 , а не матеріали кримінального провадження в цілому або їх частина.

Разом з тим, постановляючи згадану ухвалу слідчий суддя вирішив питання про скерування матеріалів даного кримінального провадження експерту, оскільки п. 2.1. Інструкції передбачено право експерта на ознайомлення з матеріалами справи.

Також стороною захисту подано клопотання про визнання DVD-R дисків та відеозаписів на них недопустимими.

Так, стороною захисту зазначено, що DVD-R диск із відеозаписом з місця події має бути визнаний недопустимим у зв`язку з тим, що:

стороною обвинувачення не відкрито стороні захисту документів на підтвердежння того, що дані відео проведено уповноваженими на те особами, а також не надано процесуальних документів у яких було б зазначено обладнання за допомогою якого таке відео було виконано;

на представлених відео не зафіксовано, що особою, яка проводить відео зйомку не попереджено осіб яких знімають на камеру про відеофіксацію, а дані особи дали згоду на документування їх спілкування.

Доводи сторони захисту не відповідають вимогам законодавства та спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Як вбачається з показань потерпілого та свідків, відеозапис з місця події був здійснений свідком ОСОБА_9 , який був залучений до проведення пікетування прокуратури Львівської області 02.05.2018, у т.ч. з метою здійснення відеофіксації.

Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 даної норми передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Вказаний DVD-R диск із відеозаписом на ньому було отримано стороною обвинувачення у передбачений КПК України спосіб.

Враховуючи наведене, а також положення КПК України, у сторони обвинувачення відсутній будь-який обов`язок щодо надання документів стосовно обладнання за допомогою якого проведено відеозапис свідком ОСОБА_9 .

З приводу доводів сторони захисту про неотримання згоди осіб на відеофіксацію їх розмови слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 307 ЦК фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Беручи до уваги, що відеозапис свідком ОСОБА_6 було здійснено у громадському місці, а саме на пр.Шевченка у м. Львів, під час пікетування (тобто заходу публічного характеру), жодної заборони на відео зйомку від будь-яких осіб не надходило, слід прийти до висновку про відсутність будь-яких обставин, які свідчать про незаконність здійснення даного відеозапису.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 , оскільки він погрожував насильством щодо журналіста, у зв`язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345-1 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обтяжуючої та пом`якшуючої покарання обставин.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо. На обліку у нарколога та психіатра не перебуває.

Обтяжуючою покарання обставиною є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Пом`якшуючою покарання обставиною є перебування на його утриманні неповнолітньої дитини.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченої і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі з можливістю застосування ст.75 КК України.

В судовому засіданні потерпілий надав письмове клопотання про залишення без розгляду його позову до обвинуваченного про відшкодування матеріальних та моральних збитків. Тому суд вважає необхідним залишити цей позов без розгляду.

Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 345-1 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.345-1 КК України у виді одного року позбавлення волі

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Залишити без розгляду позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних та моральних збитків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 7150 грн. витрат на проведення судової лінгвістичної експертизи писемного мовлення.

Речові докази:

два диски з відеозаписом «MOV» та відеозаписом з мережі інтернету «PressClub Lviv» – залишити в матеріалах справи

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя В.Є.Радченко