Ухвала суду № 91795410, 25.09.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2443/20

Провадження №1-кп/645/631/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі колегії:

Головуючого – судді Бондарєвої І.В., суддів – Сілантьєвої Е.Є., Алтухової О.Ю., при секретарі – Проневич Д.О., за участю прокурора – Карнаух О.М., захисника – Литвиненко В.Л., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Фрунзенського районного суду м.Харкова знаходиться вказана кримінальна справа.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.08.2020 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02.10.2020 р.

У зв`язку з неможливістю закінчення судового розгляду до вказаного строку прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – Литвиненко В.Л. проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, посилаючись на необгрунтованість підозри, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та недоведеність ризиків, про які зазначив прокурор.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав думку захисника, проти клопотання прокурора заперечував.

Судова колегія, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, колегія суддів вважає доведеними наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого та неможливості його подальшого тримання під вартою на теперішній час суду не представлено.

Судова колегія вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

За таких обставин суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу, не зменшились, у зв`язку з чим суд вважає необхідним продовжити строки тримання під вартою.

Крім того, судова колегія зазначає, що перевірка обґрунтованості підозри під час досудового розслідування по кримінальному провадженню при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, а також продовження строків тримання під вартою під час досудового розслідування в повному обсязі покладається виключно на слідчого суддю, що постановляє відповідні ухвали, а питання про те, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення та чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення під час судового розгляду кримінального провадження вирішуються судом тільки при ухваленні вироку, відповідно до ст. 368 КПК України.

З підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 судом не визначається.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, судова колегія –

П о с т а н о в и л а:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 листопада 2020 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в іншій частині ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий – суддя:

Судді: