Ухвала суду № 91795213, 25.09.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.09.2020

Справа № 334/5308/20

Провадження № 1-кс/334/1906/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Добрєва М.В.

при секретарі - Череп М.О.

за участю прокурора - Холодняк І.В.

слідчого - Петруніна В.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Ляпіна В.Ю.

перекладача - Муц Луай Файсал

розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12002080050002613 від 18.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженя Королівства Марокко, громадянина Королівства Марокко, марокканець, освіта середня, неодруженого, не працевлаштованого, студента 5 курсу Запорізького Державного медичного університету, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020080050002613, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 вересня 2020 року, приблизно о 19 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), керуючи автомобілем «BMW» на іноземній реєстрації реєстраційний номер НОМЕР_1 ) XG НОМЕР_2 здійснював рух по середній смузі проїжджої частині Прибережної магістралі зі сторони вул. Лермонтова в напрямку вулиці Української в місті Запоріжжі, зі швидкістю приблизно 100-120 км/год., що перевищує максимально допустиму швидкість руху у населеному пункті -50 км/год.

В салоні автомобіля «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_3 в якості пасажирів перебували громадяни Королівства Марокко: ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), та ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ).

В цей же час, попереду, у попутному з водієм ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) напрямку, здійснював рух автомобіль «Nissan» реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_13 .

В салоні вказаного автомобіля в якості пасажира перебувала ОСОБА_14 .

Під час руху, в районі електроопори 273 по Прибережної магістралі, водій ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), продовжуючи рух зі значним перевищенням дозволеної на даній ділянці проїжджої частини швидкістю, діючи в порушення вимог п.п. 10.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, відповідно до яких:

-п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

-п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;

-п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

застосував небезпечний та невиправданий дорожньою обстановкою різкий маневр перестроювання з середньої смуги в ліву в результаті чого втратив контроль над керуванням транспортного засобу, допустив його боковий занос та послідуючий виїзд в стані заносу на ліву смугу.

В подальшому в результаті вказаних порушень правил безпеки дорожнього руху, стався дотичний контакт передньою лівою частиною кузова автомобіля «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_3 з правою бічною частиною кузова автомобіля «Nissan» реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_13 .

Після цього автомобіль «BMW» реєстраційний номер НОМЕР_3 в некерованому стані виїхав за межі проїжджої частини вліво на розподільний газон, що розділяє потоки зустрічних напрямків, де правою бічною частиною кузова скоїв наїзд на опору рекламоносія, внаслідок чого відбулось загорання зазначеного транспортного засобу.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «BMW» ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці події, а пасажири ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ), ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) та водій ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) отримали тілесні ушкодження, з якими були доставлені до лікарні.

Своїми діями ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох людей.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.09.2020, в ході проведення якого зафіксовано слідову інформацію на місці пригоди, а також погодні та дорожні умови, кінцеве положення автомобілів учасників ДТП, їх механічні пошкодження, які утворилися в результаті зіткнення, правий кросівок JAGHNOUNE ACHRAF, який пригорів в результаті пожежі до підлоги на робочому місці водія в салоні автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_5 , положення загиблих людей в результаті ДТП, їх тілесні ушкодження;

-протоколом огляду речей JAGHNOUNE ACHRAF, в яких останній з місця ДТП був доставлений швидкою для надання медичної допомоги до КНП «МЛЕ та ШМД», серед яких його лівий кросівок, що є аналогічним кросівку, вилученому з солону автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_5 , яким він керував;

-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , який надав детальні покази щодо обставин та механізму даної дорожньо-транспортної пригоди та вказав, що автомобілем «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_5 , керував JAGHNOUNE ACHRAF;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , яка надала покази щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , який також який надав детальні покази щодо обставин та механізму даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_18 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме JAGHNOUNE ACHRAF:

-може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Кримінальне правопорушення, який вчинив ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) має незворотний характер, а шкода яка була завдана потерпілім не може бути усунена, оскільки вони загинули на місці пригоди. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не має стійких соціальних зв`язків, не одружений, не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходів, у зв`язку з чим може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Необхідно взяти до уваги той факт, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і невідворотність покарання, знаходячись на волі зможе перешкоджати кримінальному провадженню шляхом періодичного невиконання вимог слідчого, прокурора та суду про явку до органу досудового розслідування, шляхом зміни свого контактного номеру телефону, зміни місця проживання, а також може взагалі покинути територію України, оскільки є громадянином іншої держави, що в свою чергу унеможливить врученню повісток про його виклик до слідчого, прокурора чи суду, що являється ризиком, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, шляхом їх умовляння чи погроз, що являється ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

-при обранні особистого зобов`язання підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та відсутність дієвого контролю за виконанням підозрюваним такого запобіжного заходу, як особисте зобов`язання, є ризик того, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

-відомості щодо осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, органу досудового розслідування не відомі, що унеможливлює обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;

-згідно з п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель трьох людей, що свідчить про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) запобіжного заходу у вигляді застави;

-тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та наявність обґрунтованого ризику того, що підозрюваний може вільно покинути межі території України, унеможливлює застосування відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення дієвості інституту заходів забезпечення кримінального провадження, найбільш доцільним буде обрання підозрюваному ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий та прокурор просили суд задовольнити клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний має реальну можливість переховуваться від слідства або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на потерпілих та свідків. При цьому слідчий зазначив, що захисником підозрюваного йому, добровільно, було передано паспорт підозрюваного та його посвідку на тимчасове проживання на території України.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину визнав, зазначив, що він дуже шкодує в скоєному, оскільки в ДТП загинули його друзі та рідна сестра.

Захисник підозрюваного проти клопотання заперечував, зазначив, що ризики, зазначені слідчим у клопотанні не обгрунтовані. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Надав суду наступні документи, а саме:

заяву потерпілого ОСОБА_19 (батька потерпілої ОСОБА_20 ), в якій зазначено, що потерпілий не має претензій до підозрюваного.

заяву потерпілого ОСОБА_11 , в якій зазначено, що він не має претензій до підозрюваного, просить не надавати заходи утримання під вартою.

Заяву батьків загиблого ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , в якій зазначено, що вони не мають претензій до підозрюваного.

Вислухавши доводи та пояснення, слідчого, прокурора, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

18.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Однак, в матеріалах провадження, наданих суду, не достатньо доказів, які б давали підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 п.3,4 ст. 177 КПК України.

Заяв від потерпілих, свідків про можливий вплив на них з боку підозрюваного, до правоохоронних органів або суду не надходило. Крім того потерпілі надали заяви, що не мають претензій до підозрюваного.

Підозрюваний раніше не судимий, є студентом 5 курсу Запорізького Державного медичного університету, має батьків, щопідтверджує його стійки соціальні зв`язки.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник завірили суд про те, що підозрюваний не буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду.

Проте матеріали провадження дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 п.1 ст. 177 КПК України.

Усвідомлюючи неминучість покарання за скоєний злочин, підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства, суду, оскільки, ніде не працює, постійного джерела доходу та засобів до існування не має.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою унеможливить ймовірність переховування від органів досудового розслідування, суду.

З наведених підстав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинне бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

З огляду на це клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки досудове розслідування не може перевищувати строк у два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 321 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму, а саме 162160,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України,

У X В А Л И В:

Клопотання Слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Петруніна В.О. у кримінальному провадженні № 12002080050002613 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шістдесят днів у Запорізькому СІЗО – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 162160,00 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ГУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 провадження по справі №1-кс/334/1906/20, ЄУН 334/5308/20. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити Дніпровському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 17 листопада 2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Суддя: Добрєв М. В.