Рішення № 91795096, 15.09.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.09.2020

Справа № 334/8775/18

Провадження № 2-о/334/4/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є., присяжних Огороднік А.І., Ребрової О.Є.,

при секретарі Панасюри Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, у якій зазначила, що її батьком є ОСОБА_2 , який був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 , або за адресою: АДРЕСА_2 . Більш точною інформацією про реєстрацію місця проживання батька, заявник не володіє. 30 вересня 2002 року ОСОБА_2 була призначена пенсія. В 2005 році батько заявника зник, з того часу, заявник жодного разу його не бачила, про його місце знаходження їй нічого не відомо, інших родичів, крім заявника, її батько не має. З дружиною він розлучений з 1985 року, з того часу вони стосунків не підтримують. На час зникнення батько вже перебував на пенсії, про його співробітників, заявнику нічого не відомо.

В пенсійному фонді ОСОБА_1 повідомили, що виплата пенсії батьку зупинена, оскільки він перестав її отримувати впродовж тривалого часу.

06 червня 2018 року. Дніпровським відділом поліції, заявнику надана довідка, що прийнятими заходами розшуку встановити місце знаходження її батька, не вдалося. Заявник є непрацездатною особою, а отже має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, що неможливо оформити, до оголошення її батька померлим.

Заявник ОСОБА_1 просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим.

В судовому засіданні заявник підтримала вимоги викладені в заяві, просила суд задовольнити заяву та оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим.

Представник заінтересованої особи до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи заслухавши заявника, свідка ОСОБА_3 та надані докази в їх сукупності вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 23.03.1972 року. (а.с.5).

17.08.2013 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , у зв`язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 , виданий 17 серпня 2013р. (а.с.6)

16.05.1985 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був розірваний, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданий 16.05.1985. (а.с.7)

30 вересня 2002 року ОСОБА_2 була призначена пенсія.

В 2005 році батько заявниці ОСОБА_2 зник, з того часу, заявник жодного разу його не бачила, про його місце знаходження їй нічого не відомо.

06.06.2018 року старшим о/у ВКП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області О.А. Аксьоновим видана довідка, що ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо розшуку свого батька гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого вона не бачила з 2005 р. Прийнятими заходами розшуку встановити місце знаходження останнього не було можливим. (а.с.12)

Відповідно до наданої довідки Правобережного об`єднання Управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя №15394/12 від 13.11.2018 зазначено, що ОСОБА_2 з 30.09.2002 була призначена пенсія за віком, 26.05.2004 р. ОСОБА_2 звернувся до управління з заявою щодо продовження виплати пенсії за фактичним місцем проживання. 28.05.2004 року Комісія для розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою пенсії управління розгляду заяви ОСОБА_2 щодо продовження виплати пенсії за фактичним місцем проживання без реєстрації постійного місця проживання та прийняла рішення продовжити виплату пенсії ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 строком на три місяця – з 01.06.2004р. по 31.08.2004р. Оскільки ОСОБА_2 в подальшому до управління з питання продовження виплати пенсії не звертався, згідно листа адресного бюро реєстрації немає, виплати йому пенсії призупинено з 01.09.2004 року. (а.с.16)

Згідно відповіді з Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, наданої на виконання ухвали Ленінського районного суду від 02.04.2020 року, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) перебував на обліку в Управлінні за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_4 та отримував пенсію за віком учасника бойових дій по 31.08.2004року. З 01.09.2004 року виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено у зв`язку з ненадходженням фактичного місця проживання. (а.с. 103)

Крім того, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя повідомили, що за їх відомостями інформація про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час відсутня. З адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.06.1977 по 22.09.1982рр. Відомості про реєстрацію місця проживання вищезазначеної особи станом на 06.08.1996, а також за адресою: АДРЕСА_2 у Департамента відсутні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.308 ЦПК України, суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно до ст. 47 ЦК України за правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Відповідно до п. 13 Постанови ПВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення» на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

В ході судового розгляду судом достовірно встановлено, що протягом тривалого періоду часу ОСОБА_1 місцезнаходження чи перебування батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відомо.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги, що на момент винесення судового рішення відомостей про місце перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2005 року не має, суд вбачає підстави вважати, що він помер.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено, для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою.

Враховуючи те, що рішення про оголошення ОСОБА_2 померлим, необхідне заявниці, яка є непрацездатною особою, для отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що неможливо оформити, до оголошення її батька померлим, тому суд вважає, що викладені обставини у заяві доведені заявником та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак, заява підлягає задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 305, 308-309 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим.

Після набрання законної сили рішення про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до ч. 2ст. 308 ЦПК України надіслати рішення суду відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25.09.2020 року.

Суддя: Баруліна Т.Є.

Присяжні: Огороднік А.І.

Реброва О.Є.