Рішення № 91794818, 15.09.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/169/2020

Справа № 331/3112/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю : секретаря Постарнак М.М.,

представників :

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_4 в особі представника – адвоката Бітякова Дмитра Михайловича до ОСОБА_5 , фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 , третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2019 року ОСОБА_4 в особі представника – адвоката Бітякова Д.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області з позовом, за результатами розгляду якого просить визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310100000:01:004:0287), проведену 26.06.2015 року управлінням Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області на підставі документації із землеустрою, розробленої ФОП ОСОБА_6 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

З метою приватизації земельної ділянки по вказаній адресі ним 24.04.2019 року було замовлено виготовлення технічної документації на цю ділянку.

В результаті проведення зйомки та розробки плану земельної ділянки по фактичному користуванню з`ясувалось, що земельна ділянка АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2310100000:01:004:0287), що належить відповідачу ОСОБА_5 вже приватизована та внесена до Єдиного земельного кадастру з перетином фактичних меж користування. Так, відповідно до плану земельної ділянки по фактичному користуванню ОСОБА_5 приватизував частину земельної ділянки площею 0,0023 га, що знаходиться в користуванні позивача.

Обов`язковою вимогою при виготовленні технічної документації є погодження меж земельної ділянки з власниками ( користувачами) сусідніх ділянок, шляхом підписання акту погодження меж. Проте, зазначений акт погодження межі з ОСОБА_5 ним ніколи не підписувався.

Відповідно до отриманої інформації земельна ділянка АДРЕСА_1 зареєстрована 26.06.2015 року управлінням Держземагенства у Запорізькому районі Запорізької області на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_6 .

При встановленні меж земельної ділянки АДРЕСА_1 не були дотримані положення ст. 55 Закону України « Про землеустрій», Наказу Державного комітету із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 « Про затвердження Інструкції по встановлення ( відновлення) меж земельних ділянок в натурі ( на місцевості) та їх закріплення межовими знаками», що призвело до її реєстрації з перетином меж суміжної земельної ділянки, що належить позивачу.

Як на правову підставу заявленої вимоги позивач посилається на ст. 55 Закону України « Про землеустрій».

Не погоджуючись з позовом, 18 жовтня 2019 року відповідачем ОСОБА_5 подано відзив на позов, який обґрунтовано таким ( т.1, а.с.33-34).

Позов не визнається вказаним відповідачем з огляду на таке.

По-перше, позивачем не наведено правових підстав свого права користування спірною частиною земельної ділянки .

По-друге, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження меж належної йому земельної ділянки задля того, щоб можливо було встановити факт порушення його права, та відповідних документів, які б підтверджували його права на спірну земельну ділянку.

По-третє, площа земельної ділянки, яку позивач зазначає у своєму користуванні, становить 0,0368 га, що на 0,0081 га більше ніж зазначено в договорі дарування будинку від 13.04.2002 року, що суперечить положенням ч.2 ст. 120 ЗК України. В свою чергу, з 15.10.1998 року ОСОБА_5 є власником спірної земельної ділянки площею 0,0828 га. Приватизація земельної ділянки відбулась з дотриманням вимог чинного на той час законодавства та межі земельної ділянки узгоджувались з суміжними землекористувачами та землевласниками актуальними на момент приватизації.

19 грудня 2019 року від представника позивача – адвоката Бітякова Д.М. до суду надійшла відповідь на відзив відповідача ОСОБА_5 ( т.1, а.с.124-125).

Позивач заперечує проти доводів відповідача ОСОБА_5 з таких підстав.

По-перше, правовими підставами права користування земельною ділянкою у позивача є договір дарування від 30.04.2002 року та норми ч.2 ст. 120 ЗК України.

По-друге, позивачеві не зрозуміло з яких підстав ФОП ОСОБА_6 провела корегування меж земельної ділянки ОСОБА_5 з перетином фактичних меж користування між ділянками ОСОБА_5 та позивача, без повідомлення користувачів суміжних ділянок, обов`язковість якого передбачена Наказом Державного комітету із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, та надає пояснення стосовно збільшення площі земельної ділянки позивача.

Не погоджуючись з позовом, 25 жовтня 2019 року відповідачем ФОП ОСОБА_6 подано відзив на позов, який обґрунтовано таким ( т.1, а.с.75-76).

Позов не визнається вказаним відповідачем з огляду на таке.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру від 26.06.2015 року № НВ -2301519332015 земельна ділянка АДРЕСА_1 була внесена до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) подана ТОВ « ГеоКадастровий Центр», виконавець ОСОБА_7 за фактичними межами станом на 2015 рік. Вказаним Товариством не був врахований план меж земельної ділянки з урахуванням поворотних точок координат земельної ділянки, з врахуванням лінійних промірів для обслуговування житлового будинку. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування та координат кутів поворотних точок меж землекористування відповідно до п.5 ст. 37 Закону України « Про державний земельний кадастр» були подані, та внесені держаним кадастровим реєстратором зміни щодо координат кутів поворотних точок юридичних меж земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1 .

11 грудня 2019 року від третьої особи по справі - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до суду надійшли письмові пояснення на позов ( т.1, а.с.109-117), із змісту яких вбачається, що третя сторона виступає на боці відповідачів.

Третя сторона вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

По-перше, щодо повноважень органів, які здійснюють відповідні реєстрації права власності на земельну ділянку, зроблено висновок про те, що територіальні органи Держгеокадастру України здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства ( ст. 1 Закону України « Про державний земельний кадастр», ст. 6 Закону України « Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»)

По- друге, земельна ділянка площею 0,0828 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка) перебуває у власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю ЗП 210000544 від 15.10.1998 за № 434 виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.1998 № 528/68 « Про затвердження розміру та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 ». Із змісту пояснювальної записки до Технічної документації вбачається, що земельна ділянка пройшла державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі та їй було присвоєно кадастровий номер, але при геодезичних вимірах була допущена помилка, а саме не враховано план меж та архівні матеріали щодо затверджених меж земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1 .

Технічна документація у повній мірі відповідала вимогам ст. 55 Закону України « Про землеустрій».

Вищезазначена документація була підставою для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

По-третє, згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 18.04.2018 року по справі № 445 /297/17, при розгляді спору у подібних правовідносинах, межі земельної ділянки в натурі ( на місцевості) визначаються не відповідно до акта узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово – картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки.

Крім того, третьою особою надані пояснення стосовно здійснення процедури скасування державної реєстрації земельної ділянки, які базуються на Законі України « Про державний земельний кадастр».

Заяви, клопотання учасників процесу.

23.10.2019 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду із клопотанням про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області належним чином завіреної копії кадастрової справи на земельну ділянку ОСОБА_5 , площею 0.0828 га, за адресою : АДРЕСА_1 , право власності на яку набуте відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.09.1998 № 528/68 « Про затвердження розміру та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 » для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) ( т.1, а.с.81).

24.10.2019 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи ( т.1, а.с.61).

25.10.2019 року від відповідача – ФОП ОСОБА_6 до суду надійшла заява про проведення судового засідання, призначеного на 19.11.2019 року, без її участі ( т.1, а.с.71).

19.12.2019 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів щодо самочинного будівництва об`єктів нерухомості за адресою : АДРЕСА_1 ( т.1, а.с.135, 136-141).

3.01.2020 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи ( т.1, а.с.150).

3.02.2020 року представник позивача – адвокат Бітяков Д.М. звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи ( т.1, а.с.152).

31.01.2020 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи ( т.1, а.с.154).

18.11.2019 року представник позивача – адвокат Бітяков Д.М. звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі земельно- технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ( т.1. а.с.165-166).

19.12.2019 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. надав суду письмові заперечення проти клопотання про призначення у справі земельно- технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою ( т.1. а.с.203).

31.03.2020 року представник позивача – адвокат Бітяков Д.М. звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи ( т.1. а.с.221).

5.05.2020 року представник третьої особи звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи ( т.1. а.с.223).

3.08. 2020 року представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи ( т.2, а.с.4).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( далі – суд) від 24 вересня 2019 року провадження у цій справі відкрито ; вирішено розгляд справи проводити а правилами загального позовного провадження; розгляд справи призначено у підготовче судове засідання ( т.1, а.с.18-19).

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області витребувано належним чином завірену копію кадастрової справи на земельну ділянку ОСОБА_5 , площею 0.0828 га, за адресою : АДРЕСА_1 , право власності на яку набуте відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 24.09.1998 № 528/68 « Про затвердження розміру та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 » для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) ( т.1, а.с.83-84).

Ухвалою суду від 19 грудня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті ( а.с.142-143).

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року в задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Бітякова Д.М. про призначення у справі земельно- технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою відмовлено ( т.1, а.с.204-205).

Представник позивача в суді позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених по тексту позовної заяви.

В суді представник відповідача ОСОБА_5 – адвокат Тарасов Д.О. позицію свого довірителя, викладену у відзиві на позов, підтримав та просив у задоволенні позову відмовити. Звернув увагу суду на те, що у 2015 році при внесенні земельної ділянки до Державного земельного кадастру ТОВ « ГеоКадастровий Центр», виконавець ОСОБА_7 помилково зробив геодезичні виміри за фактичними межами станом на 2015 рік, а не за архівними матеріалами та кадастровою справою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 щодо юридичних меж земельної ділянки, а саме не врахований план меж земельної ділянки з урахуванням поворотних точок координат земельної ділянки, з врахуванням лінійних промірів для обслуговування житлового будинку. У зв`язку з цим ОСОБА_5 замовив у ФОП ОСОБА_6 внесення виправлення до кадастру та корегування меж земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, що було проведено Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області. На цей час межі та координати земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, у земельному кадастрі повністю відповідають Державному акту на право приватної власності на землю ЗП 21-000544 від 15.10.1998 р.

В суді представник третьої особи, який виступив на стороні відповідачів, обґрунтував свою позицію, яка базується на нормативно – правових актах, посилання на які містяться у письмових поясненнях на позов, та матеріалах кадастрової справи ( АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 ), після чого висловив думку про те, що позов задоволенню не підлягає.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі договору дарування від 30 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Т.І., реєстраційний № 1289, позивач ОСОБА_4 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці, розміром 287 кв.м. ( а.с.6).

З метою приватизації вказаної земельної ділянки 24 квітня 2019 року ним було замовлено виготовлення відповідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості), яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 , а.с.10-11).

В результаті проведення зйомки та розробки плану земельної ділянки ( т.1, а.с.7), як зазначає позивач, він дізнався про те, що земельна ділянка АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310100000:01:004:0287), що належить його сусіду ОСОБА_5 вже приватизована та внесена до Єдиного земельного кадастру з перетином фактичних меж користування.

В суді встановлено, що ОСОБА_5 з 15 жовтня 1998 року є власником земельної ділянки площею 0,0828 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_1 згідно Державного акту ЗП 21-000544 від 15.10.1998 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 528/68 від 24.09.1998 року ( а.с.35).

Вказана земельна ділянка пройшла державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 2310100000:01:004:0287.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру від 26.06.2015 року № НВ -2301519332015 належна на праві приватної власності ОСОБА_5 земельна ділянка, площею 0.0828 га, з кадастровим номером 2310100000:01:004:0287, була внесена Управлінням Держземагентства у Запорізькому районі Запорізької області до Державного земельного кадастру 26 червня 2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) поданої ТОВ «ГеоКадастровий Центр» , виконавець Зуб Т.І., за фактичними межами станом на 2015 рік ( т.1, а.с.78).

При цьому, ТОВ «ГеоКадастровий Центр», як встановлено в суді, не було проаналізовані архівні матеріали та кадастрова справа на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , щодо юридичних меж земельної ділянки, а саме не врахований план меж земельної ділянки з урахуванням поворотних точок координат земельної ділянки, з врахуванням лінійних промірів для обслуговування житлового будинку.

З метою корегування меж земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:004:0287 відповідно до плану юридичних меж земельної ділянки, затвердженого на підставі рішення виконавчого комітету міської ради від 24.09.1998 № 528/68 « Про затвердження розміру та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 » ( т.1, а.с.77) та зареєстрованого Державного акту про право приватної власності на землю ЗП 21-000544 від 15.10.1998 за № 434, ОСОБА_5 звернувся до ФОП ОСОБА_6 .

Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування та координат кутів поворотних точок меж землекористування відповідно до пінту 5 статті 37 Закону України « Про державний земельний кадастр» ФОП ОСОБА_6 були подані, та внесені державним кадастровим реєстратором зміни щодо координат поворотних точок юридичних меж земельної ділянки ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1 .

З набранням чинності з 01.01.2013 року Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року №3613-УІ та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, реєстрація права власності на земельну ділянку здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З приписів вище зазначених нормативних правових актів вбачається розмежування поняття Державна реєстрація земельної ділянки та поняття Державна реєстрація права. Також на законодавчому рівні розмежовано повноваження органів, на яких покладено здійснення відповідних Державних реєстрацій.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі по тексту - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії і кадастру та їй підпорядковане.

Міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжя (далі - Міськрайонне управління) Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області є структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, юрисдикція якого поширюється на територію Запорізького району та м. Запоріжжя.

Головне управління та його структурні підрозділи у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також відповідними Положеннями (про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області та про Міськрайонне управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області затверджених відповідно до чинного законодавства)

Відповідно до Положення про Міськрайонне управління, управління відповідно до покладених на нього завдань, а саме згідно з п. 8 Здійснює ведення Державного земельного кадастру, забезпечує здійснення інформаційної взаємодії Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; п. 10 - здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні; вносить до Державного земельного кадастру (крім відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону); п. 11 - веде поземельні книги; п.12 - надає відомості з Державного земельного кадастру щодо об`єктів Державного земельного кадастру, та відмовляє в їх наданні, надає витяги з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону та інше.

Держгеокадастр України та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них.

Згідно статті 1 Закону України « Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад. Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб`єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

За таких обставин, територіальні органи Держгеокадастру України здійснюють свої повноваження у сфері регулювання земельних лише у межах повноважень та у спосіб, що встановлені відповідними нормами чинного законодавства.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки, як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 Земельного кодексу України, згідно якої земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України передбачено порядок формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Пунктом 7 визначено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України громадяни набувають право власності або право користування на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Розпорядження землями комунальної власності в межах населених пунктів покладено на відповідні міські ради.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань регулювання земельних відносин віднесено до компетенції міських рад.

Стаття 118 Земельного кодексу України регламентує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до частини першої цієї норми права громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним

забезпеченням сертифікованими та інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Статтею 29 вищевказаного Закону встановлено загальні вимоги до змісту документації із землеустрою. Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Вимоги до змісту технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) регламентовано статтею 55 Закону України «Про землеустрій».

В розумінні частини другої вищевказаної статті, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім іншого, частиною восьмою визначено, що якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Частиною дев`ятою статті 55 спеціального закону чітко визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу

місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і)перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Процедура здійснення державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 107 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Згідно із пунктом 109 зазначеного Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою: 1) особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; 2) власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; 3) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Пункт 110 Порядку передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком ; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.

Пунктом 110"1 передбачено, що заявники, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 109 цього Порядку, через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника - юридичної особи (далі - сертифіковані інженери-землевпорядники), мають право надсилати документи, зазначені у підпунктах 1-Зпункту 110 цього Порядку, Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв`язку та отримувати за власним бажанням документи, зазначені в абзаці шостому пункту 73, підпунктах 4. 6 пункту 75. пункті 77. підпункті 1 пункту 87 цього Порядку, в електронній формі за електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора.

Під час проведення державної реєстрації земельної ділянки, державним кадастровим реєстратором проводяться перевірка, поданих заявником документів, яка передбачена п. 111 Порядку, а саме: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку {текст, документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку); 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку (перевіряє електронний документ на відповідність: даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1; даним документації із землеустрою та оцінки земель).

Відповідно до пункту 111 Порядку Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій : здійснює державну реєстрацію земельної ділянки: - за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; - відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); - робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку; - надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70.73, 77-85 цього Порядку в разі: - невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту; {Абзац дев`ятий підпункту 2 пункту 111 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ№ 205 від 21.03.2016) - розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї. (п. 112 Порядку).

Пунктом 113 Порядку встановлено, що Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державнрго реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Внесення відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, щодо якої заявлено позовні вимоги, було здійснено на підставі «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі по тексту - Технічна документація), замовником якої був гр. ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 розробленої ФОП ОСОБА_6 .

Слід зазначити, як вказано вище земельна ділянка площею 0,0828 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) перебуває у власності ір. ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю ЗП 21-000544 від 15.10.1998 за № 434, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.09.1998 № 528/68 «Про затвердження розміру та передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 га. ОСОБА_5 »

Зі змісту пояснювальної записки до Технічної документації вбачається, що земельна ділянка, пройшла державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер 2310100000:01:004:0287. Але при геодезичних вимірах була допущена помилка, а саме не враховано план меж та архівні матеріали (план встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_5 від 1998р.), щодо затверджених меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Технічна документація відповідала вимогам статті 55 Закону України «Про землеустрій», у зв`язку з чим і була підставою для внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, про що свідчить Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.09.2018 року.

Аналіз встановлених в суді фактичних обставин справи та вищенаведених норм права в їх сукупності вказують на відсутність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно доводів позивача, які в тому числі , як на його думку, є підставою для задоволення його позовних вимог, про обов`язковість вимоги при виготовленні технічної документації щодо погодження меж земельної ділянки з власниками ( користувачами) сусідніх ділянок, шляхом підписання акту погодження меж, слід зазначити таке.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам.

Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року N 43 (далі -Інструкція), чинною на час виникнення спірних правовідносин, не передбачено відмови у видачі державного акта на землю за відсутності узгоджених меж.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами.

Згідно з пунктом 2.4 Інструкції перенесення в натуру (на місцевість) або відновлення всіх поворотних точок меж земельної ділянки здійснюється геодезичними методами з прив`язкою не менш двох характерних закріплених поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі та до твердих точок на місцевості. Здійснюється кадастрова зйомка земельної ділянки з наступним врахуванням координат поворотних точок меж (державній або умовній системі координат) і площі ділянки. За результатами виконаних робіт складається кадастровий план земельної ділянки. 1

Таким чином межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) визначаються не відповідно до акта узгодження та визначення меж, а згідно з наявними планово-картографічними матеріалами та матеріалами кадастрової зйомки.

Така правова оцінка вищенаведеній ситуації міститься у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі № 445/297/17.

Отже вищевказаний аргумент позивача на підтвердження своєї позиції є помилковим, а тому судом до уваги не приймається.

Судові витрати по справі суд розподіляє у відповідності до вимог пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 10-13, 60,74,79, 84,88, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_4 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) в особі представника – адвоката Бітякова Дмитра Михайловича до ОСОБА_5 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_2 ), фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 ( зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_3 ; ІПН НОМЕР_3 ), третя особа – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області ( місцезнаходження : м. Запоріжжя, вул.. Українська, 50, Код ЄДРПОУ 39820689), про визнання незаконною та скасування державної реєстрації земельної ділянки, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 25 вересня 2020 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

15.09.2020